Monthly Archives: Березень 2019

Логіко-математичний розвиток дошкільнят

Сучасні підходи до логіко – математичного розвитку дошкільнят

В дошкільному віці закладається основа уявлень про світ, про об’єкти та явища дійсності, а також певний стиль мислення. Тут важливо не згаяти час, відпущений дитині природою на інтенсивний розвиток.

З’ясовано: можливості розумової діяльності дитини досить високі, щоб вона належним чином засвоювала як зовнішні ознаки, так і внутрішні істотні зв’язки. У цьому віковому періоді формується здатність до початкових форм абстрагування, узагальнення, до умовисновків.

Основні педагогічні умови особистісного підходу в формуванні логіко – математичного розвитку:

  • Професійні підготовлені кадри.
  • Змістовна, різнобічна, інтелектуальна діяльність у всіх видах діяльності.
  • Підвищення рівня чуттєвого пізнання дитиною довкілля.
  • Забезпечення різноманітного, мобільного, динамічного, варіативного середовища
  • Ознайомлення дітей з графічними позначеннями числівників (цифрами).
  • Узагальнення форм обстеження предметів за допомогою сенсорних елементів.
  • Досягнення того, що дитина без труднощів навчилася позначати цифрами різні невеликі кількості предметів
  • Перехід до простих арифметичних операцій над абстрактними множинами.

Завдання при плануванні освітньої  діяльності  з дітьми  щодо формування логіко – математичних уявлень та здібностей:

  • Вивчення індивідуальних особливостей та рівня сформованості математичних уявлень у дітей;
  • Розроблення та встановлення матеріалізованих засобів наочності, що дають змогу індивідуалізувати завдання і забезпечення продуктивності роботи всіх дітей;
  • Заохочувати дітей до оволодіння математичними знаннями;
  • Розвивати здібності дітей до співробітництва, уміння бути в злагоді з вихователями та іншими людьми;
  • Стимулювати у дітей логіко – математичний розвиток;
  • Розвивати мовлення дітей і навички спілкування;
  • Заохочувати розвиток розумової операції;
  • Дозволяти дітям залишатися дітьми, щоб вони могли почувати себе комфортно і поводити себе природньо у процесі навчання.

Особливості розвитку логіко – математичних умінь і здібностей у дітей дошкільного віку:

  • Диференціація якісних та кількісних характерних предметів.
  • Уміння розрізняти невеликі множини предметів.
  • Серіація предметів і розміщення в порядку зростання чи складання з якою – небудь ознакою.
  • Уміння порівнювати множини предметів.
  • Уміння встановлювати відмінності «більше», «менше», «порівну» без використання лічби.
  • Уміння порівнювати предмети шляхом взаємно однозначного групування.
  • Уміння виділяти та класифікувати властивості та ознаки предметів за різною основою.

Етапи формування та розвитку основних структур мислення дітей дошкільного віку:

  • Чи наявне у дитини зацікавлення в отриманні нової інформації.
  • Якою мірою в неї сформована довільна поведінка – увага, пам’ять.
  • Чи здатна вона до пошуково – дослідницької діяльності.
  • Чи проявляє допитливість чи наполегливо добивається відповіді на них.
  • Чи здатна дитина чітко і диференційовано сприймати довкілля.
  • Чи дитина активна, самостійна на заняттях, в іграх, під час спостережень.
  • Чи виявляє бажання порівнювати предмети та явища.
  • Чи розвинене в неї мовлення і чи достатній словниковий запас.
  • Чи здійснює раціональні спроби, розв’язуючи розумові завдання.
  • Чи проявляє кмітливість, творчість у виконанні завдань.
  • Чи бажає долати труднощі, докладати вольові зусилля.

При оволодінні математичними операціями дітьми слід:

  • Постійно приділяти увагу умінню співвідносити математичні знаки з практично виміряними предметами, кількостями та їх перетвореннями.
  • Не слід поширювати перешкоди до виконання математичних завдань без опори на зовнішні практичні дії з перетворення предметів.
  • Не слід покладатися на заучування дітьми результатів простих множинних дій, домагатися самостійного отримання таких результатів.
  • Приділяти увагу умінню виконувати послідовність математичних дій: мовною інструкцією в процесі практичного маніпулювання з предметами.

Розвиток слухової уваги

Ігри та вправи на розвиток слухової уваги, сприймання, пам’яті

“Що ти почув?”. Дитина тихо сидить на ігровому майданчику чи в кімнаті. Запропонуйте заплющити очі й послухати вулицю. Через деякий час дозвольте розплющити очі, та розпитайте дитину про її враження. Можливо вона почула гудок машини або сміх дітей, можливо – голос пташки чи ваше дихання і т.д.

“Де плескали в долоні?”. Дитина стоїть посеред кімнати з заплющеними очима. Ви тихенько станьте в будь-якому кутку кімнати, та плесніть в долоні. Дитина, не відкриваючи очі повинна вказати напрямок, звідки вона почула сплеск.

“Вгадай, хто покликав”. В цій грі беруть участь не менше 3 дітей або членів сімўї. Дитина стоїть посеред кімнати з заплющеними очима. Хто-небудь з іших гравців повинен покликати її. Дитина відгадує, хто саме її покликав.

“Доручення”. Дитина сидить на відстані 5-6 м від дорослого . У вас на столі покладені різні іграшки. Ви чітко, середньої сили голосом звертається до дитини: “Візьми м’ячик і поклади його на килим” або: “Візьми зайчика і посади його на стілець” і т.д. Потім даєте завдання вже тихим голосом.

“Ехо”. Дитина тихо сидить на ігровому майданчику чи в кімнаті. Ви пропонуєте їй слухати уважно, та повторювати за вами слово. Важливо навчити дитину вслуховуватися в звучання слів, тому намагайтеся говорити слова неголосно, пошепки. Необхідно дотримуватись принципу від простого до складного: насамперед добирати слова, не схожі за звуковим складом (Аня, кіт, стрибай, веселий, швидко), а потім – близькі за звучанням, але різні за змістом (Оля, Коля, сам, там, син, лин). 

“Запам’ятай слова”. На столі під серветкою лежать предметні картинки або іграшки. Ви пропонуєте дитині послухати два-три слова-назви, запам’ятати їх, а потім знайти на столі відповідні картинки (іграшки).

“Слухаємо музику”. Дуже велике значення для розвитку слухового сприймання має слухання музики. Тому рекомендується проводити , так звані, музичні хвилинки. Під час них ви пропонуєте дитині сісти або лягти на килим, бажано з заплющеними очима, що допомагає розслабитися і не реагувати на зорові подразники, а зосередити свою увагу на джерело звуку. 

29/03/2019

Як вчасно виявити суїцидальну поведінку близької людини?

Зверніть увагу на прояви суїцидальної поведінки, чи немає їх у ваших близьких:

  1. Відкрите висловлення бажання накласти на себе руки (друзям, родичам, знайомим, близьким).
  2. Натяки на скоєння суїциду (прилюдна демонстрація петлі із ременя, мотузки, леза, імітація самогубства).
  3. Активна попередня підготовка, пошук засобів створення відповідних умов (накопичення отруйних та лікарських препаратів).
  4. Вислови «Мені все набридло!», «Навіщо мені жити?», «Який сенс у тому, що я живу?» «Я відчуваю, що скоро помру!»
  5. Підвищений інтерес до питань смерті, загробного життя, похоронних ритуалів.
  6. Раптове настання спокою, смиренність після стресу, приготування до чогось, що людина відмовляється пояснювати.
  7. Тривалий час внутрішньої зосередженості, раніше не характерний для людини, відсутність бажання спілкуватись з друзями, родичами, вести активний спосіб життя, для дитини – гратися.

Кілька кроків, завдяки яким ви можете запобігти небезпеці:

  1. Зосередьте увагу на почуттях близької людини, дозвольте їй розповісти про свої проблеми, якими смішними вони б вам не здавались.
  2. Дитина має почуватися з вами на рівних, як з другом/подругою. Це дозволить встановити довірчі, чесні стосунки.
  3. Сприймайте дитину як самостійну дорослу особистість із власним світоглядом, цінностями, переконаннями, бажаннями, вимогами.
  4. Намагайтесь побачити кризову ситуацію очима своєї рідної людини, ставайте на її бік, а не на бік інших людей, які можуть завдати їй болю.
  5. Обіймайте, невербальна комунікація іноді є більш дієвою за слова підтримки.
  6. Якщо дитина або доросла людина відхиляє вашу допомогу, вам слід пам’ятати, що вона водночас і прагне, і не хоче її. Тому для досягнення позитивного результату необхідні м’якість та наполегливість, терпіння та максимальний прояв співчуття.

Профілактика суїцидів

Зменшенню кількості самогубств серед підлітків може сприяти профілактична робота, спрямована на раннє виявлення проблем у сім’ї та оточенні підлітка. До профілактичної роботи повинні бути підключені структури охорони здоров’я, освіти, соціального захисту.

Як свідчить досвід країн, що досягли помітних успіхів у скороченні рівня підліткових самогубств, система профілактичної роботи має будуватися в двох напрямках – загальна і приватна профілактика,оскільки під самогубством розуміється як індивідуальний вчинок особистості, так і соціально-психологічне явище. Загальна профілактика допомагає людині на стадії розвитку суїцидальної тенденції, приватна – на зворотній стадії фази зовнішньої суїцидальної поведінки.

Багаторівневість факторів ризику і захисних факторів визначає необхідність комплексної профілактики самогубств, включення до неї медичного аспекту, культурно-освітнього аспекту, і обов’язково – розрішення ряду соціальних проблем.

Встановлено, що жоден з факторів ризику не може бути достатньою причиною самогубства без комбінації з іншими факторами. Потрібна всебічна підтримка людини з вантажем накопичених проблем, а не корекція тільки одного симптому або проблемної поведінки.

Основний упор в запобіганні суїциду  повинен бути зроблений на профілактиці криз у сім’ї, наданні своєчасної соціальної, психологічної та іншої підтримки особливо уразливим підліткам та їх сім’ям. Профілактика вживання алкоголю та інших психоактивних речовин також є важливим компонентом роботи щодо запобігання самогубств.

10 порад водію

10 порад безпеки водію

 

1. Будьте уважні

Якщо сприймати правила як керівництво, а не чіткі інструкції, ви зможете зрозуміти, коли ці правила слід застосовувати, а коли ні. Завжди проявляйте гнучкість, вона дозволить вам правильно реагувати на будь-які можливі труднощі.

2. Все залежить від вас

Пам’ятайте про те, що не все залежить від автомобіля. Слідкуйте за навколишньою обстановкою, пам’ятайте про особливості свого автомобіля і необхідні навички керування ним. Під час водіння, будьте зосереджені і слідкуйте за рухом. Це дозволить вам бути максимально ефективним.

3. Контролюйте свій страх

Ми інстинктивно дозволяємо страху контролювати себе, коли стикаємося з проблемою на дорозі.  Незважаючи на це, правильне уявлення про упевнене водіння дозволяє вирішувати будь-які проблеми за допомогою логіки і хорошої практики.

4. Безпека — це уміння

Є 3 категорії водіїв: ті, хто потрапляють у свої аварії, ті, хто потрапляють в аварії інших людей, а також ті, хто просто не потрапляють в аварії.  Але навіть досвідчені водії можуть потратити в аварію. Важливо — слідкувати за безпекою.

5. Не відволікайтеся

Слідкуйте за навколишньою обстановкою.  Не лише слухайте радіо і слідкуйте за появою камер фіксування порушень швидкісного режиму  — вивчайте дорогу щодо потенційної небезпеки, і вони не застануть вас зненацька.

6. Очікуйте на найнесподіваніше

Краще розуміння загальної ситуації на дорозі дозволить вам визначити потенційні небезпеки, події, які можуть призвести до аварії. Завжди пам’ятайте, що більшості аварій можливо уникнути.

7. Не поспішайте

Швидка їзда потрібна лише на гоночному треку. Спокійний і розумний стиль водіння забезпечує достатній запас часу і відстань, щоб відреагувати на будь-яку загрозу, яка наближається.

8. Навчіться добре кермувати

Більшість людей не приділяють належної уваги кермуванню. Якщо ви починаєте втрачати контроль над автомобілем, кермове колесо — це кращий спосіб відчути це, а також інструмент для реагування на подібні ситуації.

9. Керуйте автомобілем повільно

Користуйтеся кермовим керуванням і гальмами повільно. Кермуйте впевнено і не поспішайте, уникайте різких рухів. Якщо ви дуже пильно слідкуєте за обстановкою, то можете пригальмувати раніше і більш повільно.

10. Знайте свої межі

Якщо ви не навчались на курсах екстремального водіння, ваші знання можуть бути дуже обмеженими. Важливо розуміти межі ваших водійських навичок і не намагайтеся виходити за їхні рамки.

Негативне ставлення до вживання алкоголю, нікотину та наркотиків

Вплив куріння, алкоголю та наркотиків на здоров’я людини

Паління – підступний ворог людства, найпоширеніша шкідлива звичка! Цигарки містять нікотин, отруйні смоли і багато інших канцерогенів. Нікотин вбиває шість видів бактерій, з них вісім видів – корисних. Нікотинову кислоту, яка необхідна для людського організму, виробляють спеціальні клітини. Коли людина курить, ці клітини перестають працювати, а тому виробляється сильний потяг до цигарок. Паління починає вбивати з першої цигарки. Цигарковий дим «багатий» на більш ніж 4 тисячі хімічних сполук, шкідливих для здоров’я. Одна викурена цигарка вкорочує життя на 15 хвилин. Дим цигарок забруднює легені, спричиняє кашель. Курці частіше хворіють на рак. Нікотин – надзвичайно сильна отрута, яка діє переважно на нервову систему і травлення. У людей, які палять кровоносні судини втрачають еластичність, стають крихкими. Курці отруюють не тільки себе, а й тих хто біля них.

В кімнаті накуреній будеш сидіти,
НЕ буде у тебе тоді апетиту.
І біль в голові будеш ти відчувати,
А в розвитку фізичному будеш відставати.

Від диму сигарет жовтіють зуби й пальці. Нікотин утрудняє роботу серця, прискорює пульс. З рота погано пахне.

Курити не модно – модно бути здоровим!

 

Алкоголізм – це важка недуга. На неї хворіють ті, хто часто вживають спиртні напої. Алкоголь всмоктується в кров, ним можна отруїтися і вмерти. Через систематичне отруєння алкоголем можливо захворіти на цукровий діабет. Серед причин смертності алкоголізм на третьому місці. Від алкоголю страждають усі внутрішні органи, особливо мозок. Майже всі алкоголіки страждають на цироз печінки, туберкульоз легень. Отруєння мозку призводить до того, що людина втрачає здатність мислити – у неї погіршується пам’ять, слабшають розумові здібності. Алкоголь «тисне» на дитину: знижується увага вона погано росте. П’яна людина небезпечна для інших, бо вона не контролює своїх вчинків. На ґрунті алкоголізму скоюються важкі злочини. Уникайте п’яниць! Запам’ятайте! Найкращий спосіб не стати алкоголіком – не вживати спиртного.

Здоров’я – за гроші не купиш!

Наркоманія – хворобливий потяг до вживання наркотиків. Наркотики – це хімічні речовини, більшість яких є токсинами (тобто отрутою), які спричиняють у людини стан сп’яніння. Рак волі – так називають наркоманію. Наркоманія важко виліковується. Багато наркоманів хворіють на вірусні інфекції та СНІД. В них розвивається захворювання печінки і нирок. Вік життя наркоманів в середньому на 20 – 25 років менший, ніж у нормальних людей. Під впливом наркотиків людина не контролює свої емоції, вона втрачає волю. У наркоманів неприємний запах від тіла, із рота. Проблеми із шлунком, поноси, нудота. Шкіра стає зморщеною. Швидко втрачають вагу, старіють. Запалення повік, носа. На місці ін’єкцій виразки. Запам’ятайте! Легко піддаються втягненню в наркоманію морально-нестійкі люди, недисципліновані, схильні до правопорушень. Життя доводить – ті, хто рано починають зловживати тютюном, алкоголем, – легко звертають до наркотиків. Наркотики діють на дівчат ще сильніше, ніж на хлопців, – вилікувати їх майже неможливо. Ніколи не пробуйте наркотиків. Це може призвести до біди.

Бути здоровим – модно, стильно, класно!

8 Березня

Свято 8 Березня неймовірно вдало збіглось із початком найбільш прекрасної пори року — весною. У цей час вся природа оживає, розквітає різноманітними яскравими квітами, що створює неймовірну святкову атмосферу Міжнародному жіночому дню. Не даремно цей день здається по-справжньому пахучим і квітучим.

Святкування 8 березня у дитячому садочку — це завжди дзвінкий сміх, щирі усмішки та трішки сліз радості в матусиних очах. На це прекрасне свято вихованці нашого садочку запросили своїх мам і бабусь.  Прийшло багато гостей з передчуттям хвилюючих моментів, адресованих жінкам. І надії дорослих справдилися… Донечки та синочки з любов᾿ю  розповідали про те, як вони люблять своїх мам, бабусь, сестричок та дівчаток. Для них виконувалися зворушливі вірші, ліричні пісні та завзяті таночки. Не обійшлося і без жартівливих ігор-змагань за участю матусь і вправних татусів, які брали на себе роль господинь. Насамкінець мами із  сльозами на очах отримували від своїх дітей подарунки, виготовлені власноруч малятами.

Хай доля буде світла і ласкава,
В душі хай завжди сяє сонечко яскраве!

Земля зітхає ледве чутно
І прокидається від сну…
І березень дарує чудо,
Розпочинаючи весну.
Це чудо-в усмішках чарівних,
У морі квітів навкруги.
Ми Вас вітаємо царівни,
Найкращі, милі, дорогі!

 

Квест-технології

ВИКОРИСТАННЯ  КВЕСТ – ТЕХНОЛОГІЇ

         В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ДНЗ 

         

Квест – універсальна ігрова технологія, побудована на синтезі освітніх та розважальних завдань, які активізують  дітей до пізнання, самостійності дій, сприяють повному зануренню в подію, пригоду.

У сучасній педагогіці використовують такі види квестів:

  • лінійний – завдання потрібно розв᾽язувати одне за одним; гравці рухаються за заздалегідь спланованим маршрутом;
  • штурмовий – гравці отримують завдання, підказки до його виконання, але спосіб розв᾽язання та маршрут обирають самостійно;
  • коловий – маршрут має колову структуру. У цьому виді квест- гри беруть участь, як правило, кілька команд, що стартують із різних позицій і рухаються до фінішу кожна за власним маршрутом.

З огляду на вікові особливості дітей у дошкільних навчальних закладах найдоцільніше проводити лінійні квести. Вони можуть містити різноманітні завдання:

  • інтелектуальні (ребуси, головоломки, загадки, шифрування);
  • рухові (біг, стрибки, метання, проходження лабіринту, підлізання під перешкоди);
  • творчі (малювання карти, конструювання будиночків, оздоблення предметів домашнього вжитку, складання віршів, спів пісень, гра на музичних інструментах, виконання пісень, таночків тощо).
    Для того,  щоб організувати в дошкільному закладі цікаві та змістовні квести з вихованцями, слід дотримуватися певних принципів та умов:

– всі ігри  мають бути безпечними;

– завдання, що пропонуються дітям, повинні відповідати віку учасників,  їх індивідуальним особливостям та інтересам;

– зміст сценарію необхідно заповнити  різними видами діяльності, з метою розвитку пізнавальної активності дошкільників;

– завдання продумати таким чином, щоб вони були послідовними, логічно взаємопов’язаними;

–  гра повинна бути емоційно забарвлена за допомогою декорацій, музичного супроводу, костюмів, інвентарю, обладнання тощо;

– дошкільнята мають чітко уявляти мету гри, до якої вони прагнуть (наприклад, знайти скарб або врятувати доброго казкового героя);

–  слід продумувати тимчасові інтервали, під час яких, діти зможуть емоційно та фізично відпочити, налаштуватися до виконання подальших завдань, але при цьому не втратити до них інтерес (наприклад пальчикова і дихальна гімнастика, музична пауза або вправа на релаксацію);

–  роль педагога в грі — направляти дітей, «наштовхувати» на правильне рішення, але остаточні висновки, варіанти виконання завдань, діти повинні робити самостійно.

Квест – гра в дошкільному закладі  реалізується у  формі своєрідного злиття всіх освітніх напрямків, оскільки під час вирішення поставлених завдань відбувається практичне поєднання різноманітних видів діяльності: ігрової (дидактична, рухлива, спортивна); соціально-комунікативної (розвиток мови, здоров’язбереження, ОБЖ); художньо-образотворчої (малювання, аплікація, конструювання і т.д.); пізнавально-дослідницької (навколишній світ, об’єкти природи, космос, техніка і т.д.); театрально-музичної; сприйняття художньої літератури та знайомство з народною творчістю.

Таким чином дитячі квести допомагають реалізувати наступні завдання:

– освітні (учасники засвоюють нові знання і закріплюють наявні);

– розвиваючі (в процесі гри відбувається підвищення освітньої мотивації, розвиток творчих здібностей, індивідуальних позитивних психологічних якостей, формування дослідницьких умінь, комунікативних здібностей);

– виховні (формуються навички взаємодії з однолітками, вміння вирішувати конфлікти, стимулюються ініціативність і самостійність та ін.).

У квесті вихователь виступає в ролі мудрого і уважного наставника, саме він визначає цілі, продумує ігровий маршрут, готує завдання, оцінює результат командних зусиль і особистих досягнень кожної дитини.

Ідей для квестів може бути дуже багато, але найголовніше – все правильно та ефективно реалізувати.  Тому завдання повинні відповідати обраній темі і за своїм змістом відповідати рівню знань і умінь малюків. Для цього вихователю слід чітко визначити мету майбутньої гри і врахувати технічні можливості організації заходу. Завдання для дитячого квесту можуть бути найрізноманітнішими: загадки, ребуси, кросворди, закодовані слова,  пазли, творчі завдання, ігри з піском, лабіринти, спортивні естафети, музичні паузи.

Сценарій квесту для дошкільнят повинен бути детальним, продуманим. Вимоги до сценарію такі: перше завдання не повинно бути занадто складним, його мета – зацікавити, надихнути, залучити в гру. Всі наступні мають бути зрозумілі, пробуджувати допитливість і не викликати відчуття перевтоми дошкільнят. Крім того, необхідно враховувати тривалість квест – гри в різних вікових групах дошкільного закладу, яка  становить: 20-25 хвилин для молодших дошкільнят; 30-35 хвилин для вихованців середньої групи; 40-45 хвилин для старших дошкільнят.          Наступним етапом у підготовці до квесту є розробка роздаткового дидактичного матеріалу, створення  умов здійснення  ігрових випробувань; створення презентації для вступної частини (за бажанням з використанням ІКТ), підбір музичного оформлення; виготовлення реквізиту, карти, костюмів, атрибутів для проходження кожного етапу. Для складання маршруту можна використати різні варіанти: –         карта – схематичне зображення маршруту;-         маршрутний лист – де послідовно позначені станції, місця їх розміщення, зашифровані слова, загадки, ребуси, відповідь, на які і буде те місце, куди подорожують;-         чарівний клубок – на ньому послідовно прикріплені записки з назвою того місця, куди треба вирушити. Поступово розмотуючи клубок, діти переміщуються від станції до станції;-         «чарівний екран» – ноутбук, планшет, мультимедійна дошка, на яких послідовно розміщені фотографії, тих місць, куди повинні слідувати учасники.           Також учасники можуть дізнаватись про те, куди далі прямувати, тільки після того, як виконають завдання на станції (відповідь на завдання і є назвою наступної станції;  або  знаходять потрібну підказку у певному місці).            Проводити квест – ігри можна як в приміщенні дошкільного закладу, переміщаючись з групової кімнати в спортивну чи музичну зали, музей, бібліотеку, кімнату казок тощо, так і в природному довкіллі: під час прогулянки або екскурсії, походу.             Організаційна частина квесту  включає вступне слово ведучого, в якому вихователь налаштовує дітей на гру, намагається зацікавити, заінтригувати, звернути увагу на майбутню подорож. Наприклад, відповідно до ігрового сюжету, діти стають детективами і повинні провести міні-розслідування в пошуках зниклого професора  Колфа, знайти скарби піратів або врятувати принцесу. Діти мають чітко розуміти кінцеву мету гри, до реалізації якої вони прагнуть. Матеріали, які використовуються  для дидактичних ігор, костюми, атрибути, повинні відповідати сценарію і загальній тематиці. При цьому, з метою здійснення індивідуального  підходу, враховуються особистісні та поведінкові особливості дітей. Забороняється використовувати завдання, виконання яких, містить потенційну загрозу для здоров’я дітей.            Надалі  організовується розподіл дітей на команди; знайомство з правилами;  роздача карт  чи буклетів – путівників, в яких в ілюстрованій формі представлений порядок проходження ігрових зупинок. Випробування кожного етапу дає можливість команді перейти на наступний етап. Гравці отримують потрібну інформацію, підказку, спорядження і т.д. За вирішення задач, виконання рольових завдань з подолання перешкод, передбачена стимулююча система штрафів за помилки, а також бонусів (фішок) за вдалі варіанти та правильні відповіді.            Впоравшись з одним завданням, діти отримують підказку, за допомогою якої  вони переходять до наступного випробування. Такий спосіб організації ігрової пригоди додатково мотивує пізнавально – дослідницьку активність маленьких учасників. Старші дошкільнята із захопленням сприймають таку цікаву форму квесту, як геокешинг. Геокешинг – цікава розвивальна й водночас рухлива гра, зміст якої полягає в тому, що одні учасники створюють «тайники зі скарбами», а інші за допомогою карти знаходять заховані скарби. Ця гра включає елементи орієнтування на відкритій місцевості.  В кінці всіх випробувань учасників чекає заслужена винагорода, призи розраховуються на всю команду і розподіляються між гравцями справедливо.            Завершальним етапом квесту є підведення підсумків, обмін думками та враженнями. Під час аналітичної бесіди вихованці дають відповіді на запитання: що викликало найбільший інтерес? Що дізналися нового? Над чим потрібно ще попрацювати? Куди хотілося б здійснити подорож наступного разу?            Головна перевага квесту в тому, що така форма організації ненав’язливо, в ігровій формі, сприяє активізації пізнавальних і розумових процесів учасників. За допомогою такої гри можна досягти освітніх цілей: реалізувати проектну та ігрову діяльність, ознайомитись з новою інформацією, закріпити наявні знання, удосконалити на практиці вміння  дітей.

Крім того, змагальна діяльність навчає дітей взаємодії в колективі однолітків, підвищує атмосферу згуртованості і дружби, розвиває самостійність, активність та ініціативність. До участі в  квестах доцільно   залучати батьків, що сприяє тісній співпраці у питаннях освіти та виховання дошкільнят.

Отже, використання квестів у освітньому процесі дошкільного навчального закладу –  це один з цікавих інноваційних засобів, спрямованих саморозвиток та освіченість вихованців як творчих особистостей.