Monthly Archives: Квітень 2020

Щодо організації роботи закладів дошкільної освіти під час карантину

Лист МОН № 1/9-219 від 23.04.20 року

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

№ 1/9-219 від 23 квітня 2020 року

Керівникам департаментів (управлінь)
освіти і науки обласних, Київської міської
державних адміністрацій

Керівникам обласних інститутів
післядипломної педагогічної освіти

Керівникам закладів дошкільної освіти

Щодо організації роботи
закладів дошкільної освіти
під час карантину

Шановні колеги!

У зв’язку з епідеміологічною ситуацією, що склалася в Україні, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19) всім учасникам освітнього процесу необхідно дотримуватися протиепідеміологічних вимог і рекомендацій Міністерства освіти і науки України щодо особливостей організації освітнього процесу в закладах освіти під час карантину.

Згідно із частиною першою статті 26 Закону України «Про освіту» керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти.

У зв’язку із зазначеним та керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами), наказом МОН від 16.03.2020 за № 406 «Про організаційні заходи для запобігання поширенню коронавірусу СОVID-19», керівникам закладів дошкільної освіти необхідно було видати накази про встановлення режиму роботи працівників закладу (як педагогічних, так і непедагогічних), встановивши заходи з виконання працівниками освітньо-педагогічної, методичної та іншої роботи, що відповідає професійним обов’язкам працівників, визначити особливості провадження освітнього процесу та збереження систем життєзабезпечення (охоронного режиму).

В межах робочого часу, визначеного графіком, працівники закладу мають виконувати свої професійні обов’язки, організовувати та проводити, за розпорядженням керівника, освітній процес, складати або корегувати плани професійного розвитку та самоосвіти, розробляти конспекти занять відповідно до освітньої програми тощо.

В умовах карантину варто налагодити тісну взаємодію із батьками вихованців. Зокрема, пропонуємо розробити рекомендації та проводити консультації з батьками вихованців щодо організації освітньої діяльності вдома, розпорядку дня, харчування дитини тощо. Зазначену комунікацію можна організувати за допомогою онлайн-конференцій, спілкування у групах в соціальних мережах, мобільних додатках, за допомогою електронної пошти тощо.

Крім того, слід розглянути можливість проведення онлайн-занять з дітьми за допомогою дистанційних технологій в режимі реального часу або надсилати їх запис батькам вихованців чи розміщувати на вебсайті закладу освіти.

При цьому наголошуємо, що Міністерством освіти і науки створено окремий ресурс «Вчимо і навчаємось на карантині: зміни в системі освіти», який містить перелік ресурсів із вправами та завданнями для дітей дошкільного віку, поради батькам дітей, рекомендації для занять та іншу корисну інформацію. Ознайомитись із матеріалами можна за посиланням http://mon-covid19.info/dytiachi-sadky.

Також звертаємо вашу увагу, що діяльність закладу дошкільної освіти регламентується планом роботи, який складається, як правило, на навчальний рік (з 1 вересня до 31 травня) та оздоровчий період (1 червня до 31 серпня).

Якщо у зв’язку із епідеміологічною ситуацією в Україні термін дії карантину буде змінено, фактична тривалість навчального року продовжуватись не буде.

Також просимо утриматися від масових заходів, пов’язаних із закінченням навчального року.

Про умови та оплату праці працівників закладів освіти в умовах карантину повідомлялося у спільному листі Міністерства освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України від 17.03.2020 за № 1/9-162/02-5/202.

Просимо довести зазначену інформацію до відома органів управління освітою, педагогів, батьків дітей дошкільного віку.

 

З повагою
                                                          Т. в. о.  
 Міністра            Любомира  Мандзій

«Формування мотиваційної готовності дитини до шкільного життя»

Вступ дитини до школи завжди є переломним моментом у її житті, незалежно від того, в якому віці вона приходить у перший клас: у шість чи в сім років. Про що насамперед мають пам’ятати батьки майбутнього першокласника? На що бажано звернути їхню увагу під час підготовки дитини до школи?

Нова  українська школа (НУШ) презентувала вимоги до взаємин «учні — батьки — вчителі — школа». Пріоритетами в них є педагогіка партнерства, нові підходи до навчання учнів, формування в них ключових компетентностей тощо. Педагоги-дошкільники також мають переосмилити свої підходи до підготовки дітей старшого дошкільного віку до навчання у школі. Насамперед продумати роботу з батьками.

Погляди батьків щодо підготовки дитини до школи різноманітні. Одні вважають, що готувати дитину до школи потрібно. Йдучи до школи, вона має вміти читати, писати та рахувати. Інші наголошують, що поспішати не варто — дитина сама все надолужить. Як відшукати «золоту середину»: підготувати дитину до школи і водночас не відбити в неї бажання вчитися? Та й невже настільки важливо, щоб дитина, йдучи до школи, вже вміла читати та рахувати?

Одне з найголовніших питань у роботі закладу дошкільної освіти — психолого-педагогічна просвіта батьків — набуває особливого значення під час роботи з батьками дітей старшого дошкільного віку. Завданням педагогів є формувати відповідний рівень психолого-педагогічної грамотності батьків щодо вікових особливостей розвитку старшого дошкільника та молодшого школяра, а також у формуванні в них уміння налагоджувати партнерську взаємодію з дитиною — майбутнім першокласником.

До вашої уваги деякі аспекти готовності дитини до шкільного життя.

Фізичний розвиток дитини як запорука її успішного навчання

Щоб успішно вчитися, дитині потрібні сили, вона має бути фізично готовою щодня нести ранець чи портфель, сидіти протягом 30-35 хв на уроці, правильно тримати ручку, писати впродовж тривалого часу тощо. І педагоги, і батьки часто недооцінюють роль сформованості навичок здорового способу життя — фізичний аспект розвитку дитини. Фахівці стверджують, що саме фізичний розвиток є запорукою успішного навчання дитини в школі. Фізична готовність, відповідний стан здоров’я дитини — це одна з основних передумов її успішного навчання в школі.

Не можна забувати і про біологічну зрілість — досягнутий рівень дозрівання організму дитини. Біологічно зрілій дитині легше впоратися з фізичними та розумовими навантаженнями, адаптуватися до нових умов, оскільки вона менш вразлива до стресу, збудників дитячих інфекційних хвороб. Бажано також приділити увагу антропометричним показникам дитини (вага, зріст, зміна молочних зубів на постійні тощо).

Психологічна готовність дитини

Важливою складовою готовності дитини до школи є її психологічна готовність. Існують різні думки фахівців щодо структури психологічної готовності, однак здебільшого виокремлюють такі її компоненти:

  • соціальний;
  • емоційно-вольовий;
  • інтелектуальний;
  • мотиваційний.

Дитина має розуміти, що в школу вона йде не лише гратися з друзями, а й отримувати нові знання та вміння. Проте, навчатися вона буде не сама. У класі здебільшого навчаються близько тридцяти учнів, тому дитина має вміти спілкуватися та працювати в групі. Тож у дитини до початку навчання у школі бажано сформувати:

  • адекватну самооцінку;
  • потребу в спілкуванні з іншими;
  • уміння приймати інтереси групи дітей;
  • уміння налагоджувати взаємини з однолітками та дорослими.

Варто виховувати в дитини не лише лідерські якості та навички, а й уміння за потреби поступатися. Дитина має бути терплячою до інших. Психологічна готовність дитини до школи передбачає розвиток її емоційно-вольової сфери, показники якої свідчать про сформованість відповідного компонента психологічної готовності до навчання в школі. Йдеться зокрема про такі показники, як:

  • упевненість у собі;
  • переважання позитивного настрою;
  • прагнення стримувати негативні емоції;
  • уміння керувати своєю поведінкою;
  • розвиток емоційної стійкості;
  • довільність пізнавальних процесів, зокрема сприймання, мислення, пам’яті, а також уваги;
  • довільність поведінки — здатність робити не лише те, що цікаво, а й те, що потрібно, доводити розпочату справу до кінця.

Бажано вчити дитину виражати свої думки, емоції та бажання, «читати» емоції та настрій інших, прагнути враховувати це під час взаємодії.

Про сформованість інтелектуального компонента психологічної готовності дитини до школи свідчить:

  • розвинуте сприймання;
  • стійка пізнавальна увага;
  • розвинуті мислення та мисленнєві операції — проявляється у здатності виокремлювати та розуміти важливі ознаки та зв’язки між предметами;
  • здатність відтворювати зразок;
  • оволодіння усним мовленням;
  • розвиток дрібної моторики, зорової координації;
  • розвиток здатності до навчання.

Важливо не перевантажувати дитину інформацією, яку вона через свої вікові особливості ще не може повністю сприйняти. Бажано подавати знання дозовано. Інформація має відповідати віковим інтересам дитини. Одне з основних завдань формування інтелектуального компоненту психологічної готовності дитини до навчання в школі — навчити її слухати та переказувати почуте, відповідати на запитання відповідно до теми. Дорослий, навчаючи дитину, має бути для неї мудрим учителем, наставником, другом.

Мотиваційний компонент психологічної готовності дитини до школи відображає її бажання чи небажання вчитися. Цей компонент є визначальним у структурі психологічної готовності дитини до навчання в школі, бо від нього залежить входження дитини в нову для неї діяльність, яка відрізняється від ігрової обов’язковістю, інтелектуальним навантаженням, необхідністю долати труднощі тощо.

Виокремлюють такі мотиви навчання:

  • внутрішні (пізнавальні) — характеризуються потребою в інтелектуальній активності, пізнавальним інтересом;
  • зовнішні (соціальні) — виявляються в бажанні дитини займатися суспільно значущою діяльністю, в авторитетному ставленні до вчителя.

Мотиви навчання формують внутрішню позицію школяра, яка є одним з основних показників психологічної готовності дитини до навчання.

Завдання батьків

Не кожна дитина може успішно навчатися в школі. Шлях розвитку кожної дитини індивідуальний. Насамперед батькам важливо усвідомити, що не потрібно заздалегідь виконувати програму першого класу.

Під час підготовки дитини до школи бажано забезпечити умови для її загального розвитку, зокрема:

  • дбати про фізичне здоров’я дитини;
  • збагачувати життєвий досвід дитини;
  • закріплювати побутові навички та розширювати межі самообслуговування і самостійності дитини;
  • розвивати мовлення дитини;
  • навчати дитину спостерігати, думати, осмислювати побачене та почуте;
  • учити дитину висловлювати свою думку та поважати думку інших;
  • поступово формувати зацікавленість до навчання і позитивне ставлення до школи.

Варто пам’ятати, що дитина не народжується школярем, готовність до школи — це комплекс здібностей, які піддаються корекції. Процес формування цих здібностей потребує дбайливого ставлення дорослих до дитини, і насамперед батьків. А виховувати дитину — це мистецтво, адже процес виховання — це безперервна робота серця, розуму та волі батьків.

Тест «Чи готова дитина до школи ?»

Інструкція: дайте ствердну чи заперечну відповідь на запропоновані запитання.

  1. Чи хоче ваша дитина йти до школи?
  2. Чи може ваша дитина самостійно виконувати завдання, що потребує зосередження?
  3. Чи соромиться ваша дитина незнайомих людей?
  4. Чи вміє ваша дитина складати розповіді за картиною не менш ніж із п’яти речень?
  5. Чи може ваша дитина розповісти напам’ять кілька віршів?
  6. Чи граматично правильно вона будує речення (відмінює іменники, узгоджує їх із прикметниками тощо) ?
  7. Чи вміє ваша дитина читати по складах або цілими словами?
  8. Чи вміє ваша дитина лічити від 1 до 10 та у зворотньому порядку?
  9. Чи може дитина виконати ваше доручення точно та вчасно?
  10. Чи любить малювати і розфарбовувати картинки?
  11. Чи може ваша дитина користуватися ножицями і клеєм, наприклад, робити аплікації?
  12. Чи може зібрати пазл із п’яти частин за 1 хв?
  13. Чи знає дитина назви диких і свійських тварин?
  14. Чи може узагальнювати поняття, назвати одним словом, наприклад такі предмети, як шафа, диван, комод тощо?
  15. Чи любить ваша дитина самостійно працювати — малювати, збирати мозаїку

тощо?

  1. Чи може вона розуміти та точно виконувати словесні інструкції?
  2. Чи може дитина самостійно одягтися відповідно до погоди?
  3. Чи має дитина обов’язки в родині?
  4. Чи виконує вона їх самостійно та вчасно (чи лише за вашим нагадуванням) ?

Оброблення результатів

Результати підраховують за кількістю позитивних відповідей на запитання тесту:

  • 15-18 — дитина готова йти до школи. Ви не даремно з нею працювали, а шкільні труднощі, якщо і виникнуть, можна буде легко подолати.
  • 10-14 — ви на правильному шляху, дитина багато чого навчилася, а запитання, на які ви відповіли «Ні», підкажуть вам, над чим ще бажано попрацювати.
  • 9 і менше — почитайте спеціальну літературу, спробуйте приділяти більше часу заняттям із дитиною, зверніть увагу на те, чого вона не вміє.

Поради для батьків майбутніх першокласників

– Не ставтеся до дитини як до маленької. Давайте їй посильну роботу вдома, визначте коло її обов’язків. Робіть це м’яко: «Ти в нас уже дорослий, ми можемо тобі довірити помити посуд».

– Визначте загальні інтереси вашої сім’ї. Це може бути як спільний перегляд мультфільмів, так і розв’язання життєвих ситуацій, обговорення сімейних проблем.

– Залучайте дитину до економічних справ родини. Поступово привчайте її порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті. Наприклад, дайте гроші на хліб і морозиво, коментуючи ціну на той і на той товар.

– Не сваріть, не ображайте дитину в присутності сторонніх осіб. Якщо на дитину скаржаться в її присутності, скажіть: «Дякую, ми обов’язково поговоримо на цю тему».

– Навчіть дитину ділитися своїми проблемами, обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками та дорослими. Щиро цікавтеся думкою дитини — лише так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.

– Намагайтеся якомога частіше говорити з дитиною. Розвиток її мовлення — це запорука успішного навчання.

– Відповідайте на кожне запитання дитини, лише так її пізнавальний інтерес ніколи не згасне. Намагайтеся дивитися на світ очима вашої дитини, адже бачити світ очима іншого — основа взаєморозуміння.

– Частіше хваліть дитину. На скарги про те, що щось не виходить, скажіть: «Вийде обов’язково, потрібно ще раз спробувати. Якщо тобі буде потрібна моя допомога, я охоче тобі допоможу».

– Формуйте високий рівень домагань. І вірте, що ваша дитина зможе все, потрібно лише їй допомогти. Хваліть малюка словом, усмішкою, ласкою.

– Не будуйте взаємини з дитиною на заборонах. Завжди пояснюйте причини своїх вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу.

– Любіть дитину, знаходьте радість у спілкуванні з нею.

– Ваша повага до дитини — фундамент шанобливого ставлення дитини до вас у майбутньому.

                                                                                                        

 

Як організувати дозвілля дитини під час карантину

Сьогодні, коли дошкільні заклади закриті на карантин, діти змушені цілими днями залишатися вдома. У житті дитини важливу роль відіграє взаємодія з однолітками – дитячий садок, ігри у дворі, дні народження друзів тощо. Але під час карантину батьки повинні тримати їх в ізоляції – заради їх же здоров’я. Як же розважити дитину в ситуації, коли ви не можете разом гуляти на вулиці, спілкуватися з друзями?

Дитячі психологи радять пояснити дітям необхідність залишатися вдома і розважити їх, поки вони знаходяться на карантині. Перш за все, необхідно переконати дитину в тому, що поруч з нею завжди буде хтось, хто подбає про неї і знайде їй цікаве заняття.

Як говорити з дітьми про коронавірус: поради дитячих психологів

Психологи пропонують говорити з дитиною про коронавірус тільки в тому випадку, якщо дитина сама про це запитує. В іншому випадку вона все одно не буде вас слухати. Для маленьких дітей хвороба є абстрактним поняттям, а необхідність ізоляції засмучує їх найбільше.

Якщо ви змушені звернутися до медичного закладу, акцентуйте увагу дитини на те, що дорослі тут для того, щоб її захистити. Скажіть дитині, що ви теж знаєте, як захистити себе.

Придумайте веселий спосіб навчити дитину правильних звичок, щоб дати їй відчуття контролю. Наприклад, ви можете перетворити миття рук на гру. Скажіть їй: «Навколо віруси, тому нам потрібно бути обережними. Нам потрібно вимити руки, а потім я розповім тобі, як ще ми зможемо перехитрити віруси».

Дотримуйтесь графіка

Психологи стверджують, що під час карантину важливо підтримувати звичайний розпорядок дня дитини. Може виникнути велика спокуса оголосити карантин додатковими канікулами і цілий день сидіти перед екраном телевізора. Однак різка зміна графіка також може викликати у дитини стрес.

Корисно буде намалювати на аркуші паперу або на стікерах докладний розпорядок дня і повісити його так, щоб дитина постійно його бачила. Важливо, щоб у неї були чіткі очікування з приводу того, що буде відбуватися упродовж дня – коли буде час для ігор, організованих занять і відпочинку.

Для дитини важливо підтримувати контакт з друзями – це знизить рівень її стресу. Також спілкуйтеся з близькими і родичами, яких ви не можете відвідати особисто, але хвилюєтесь про їхнє здоров’я. Використовуйте Skype або інші відеочати. Спілкуйтеся з друзями та родичами в месенджерах і соцмережах.

Влаштуйте танцювальну вечірку

Якщо карантин не дозволяє вам гуляти з дитиною на свіжому повітрі, влаштуйте танцювальну вечірку вдома. Все, що вам потрібно, – знайти в Інтернеті відповідну музику.

Дитині також сподобається, якщо ви запропонуєте їй разом зробити декорації та атрибути до вечірки. Ви можете зробити банери або плакати. Також вам можуть стати в пригоді новорічні гірлянди – вони створять вам святкову атмосферу.

Під час карантину використовуйте електронні пристрої з розумом

Батьки дотримуються різних думок з приводу того, чи можна дитині проводити час на карантині за екранами комп’ютерів, планшетів або телевізорів. Одні дозволяють дитині необмежено використовувати електронні пристрої, щоб розважити її, інші строго обмежують використання гаджетів. Забороняти дитині користуватися гаджетами не варто, але необхідно правильно вибирати для неї контент. Їй підійдуть розвивальні та пізнавальні програми та канали на Youtube. Розважальні відео повинні відповідати віку дитини.

Залучайте дитину до роботи по дому

Дитячі психологи стверджують, що діти старші трьох років отримують користь від того, що допомагають батькам у домашніх справах. Чим молодша дитина, тим більше їй подобається допомагати батькам. Вони допомагають прати, прибирати, накривати на стіл, доглядати за кімнатними квітами тощо.

Робіть з дитиною поробки

Різноманітні поробки – хороший спосіб розважити дитину і дати їй можливість проявити свої творчі здібності. Ці заняття особливо подобаються дітям. Для цього можна використовувати підручні матеріали: скотч, картонні коробки з-під взуття, обрізки тканини, кольоровий папір, олівці, фломастери, мушлі, крупу тощо. Для цих цілей добре підходить різнобарвний обгортковий папір: діти роблять з нього колажі, сукні для ляльок і навіть стіни для фортець. Фантазія дітей не має меж, вони можуть використовувати для виробів та ігор практично все, що буде під рукою.

Грайте в улюблені іграшки дитини

Як правило, у кожної дитини є улюблена іграшка, з якою вона може гратися годинами. У когось це настільні ігри, у когось – конструктори Лего. Діти люблять створювати різні об’єкти з деталей конструктора або просто сортувати деталі за кольором. Щоб мотивувати дитину, можна дати їй завдання. Наприклад, запитати її: «Наскільки високу вежу ти можеш побудувати?».

 

Перелік дитячих сайтів на допомогу батькам

https://sashkaua.ucoz.ua/ «Вірші», «Казки» та «Оповідання» ви маєте можливість
почитати вірші, казки та оповідання для дітей різних авторів.

http://posnayko.com.ua/ Журнал “Пізнайко”: вірші, казки, творчість.

https://www.solnet.ee/ Розвиваючі, навчальні ігри для найменших  та ще багато цікавого і для батьків.

http://edugames.rozumniki.ua/ Навчальні програми для дошкільнят та дітей молодшого шкільного віку з інтерактивними вправами, веселими анімованими персонажами,яскравими сюжетами та звуковим супроводом

https://childdevelop.com.ua/ Завдання на логічне мислення, підготовка руки до письма тощо

http://detsky-mir.com/ Завдання для дітей різного віку, аудио книги, підготовка до школи, творчість
http://www.raskraska.com/ Розмальовки для дітей

Дитячі ігри в домашніх умовах

Карантин не дозволяє дітям грати на вулиці? Вони рвуться на свіже повітря, а ви не знаєте, як їх зупинити? Якщо ви опинились у подібній ситуації, розважте малюків запропонованими у статті захоплюючими та цікавими іграми, призначеними для закритих приміщень, і ваші діти годинами не захочуть виходити з дому.

Музейна статуя

Завмираємо в позі статуї й непомітно змінюємось!

Діти збираються в одній кімнаті під назвою «музей». Одна дитина стає ведучим, виходить із кімнати, рахує до двадцяти й повертається.
У цей час гравці приймають різні пози й завмирають, як музейні статуї. Входить ведучий, оглядає музейні експонати й поводиться так, як турист.
«Статуї» намагаються змінити своє положення непомітно для ведучого. Якщо ведучий зауважує рух «статуї», вона оживає і стає туристом.
Продовжуйте гру, доки не залишиться одна «статуя». Гравець-«статуя», який залишився останнім, стає ведучим у наступному раунді.
Абракадабра

Гра на уважність.

Одна людина ховає певний предмет, а решта гравців виходять в іншу кімнату.
Той, хто ховає, бере шматочок тканини й ховає його в кімнаті так, щоб її маленький фрагмент залишався на видному місці, визирав звідки-небудь.
Решта гравців входять у кімнату й шукають захований шматочок тканини. Правило каже, що гравці нічого не можуть чіпати руками, а тільки шукати очима.
Після того як гравець побачив тканину, він вигукує «Абракадабра» й не каже нікому, де вона захована.
Решта гравців продовжують шукати шматочок тканини й теж вигукують «Абракадабра», коли знаходять його.
Усі гравці повинні знайти шматочок тканини, а той, хто знайшов першим, буде ховати в наступному раунді.
Як змінилося слово?

Це кумедна гра, кінець якої непередбачуваний.

Спочатку діти сідають на підлогу в коло.
Перший гравець придумує яке-небудь випадкове слово, наприклад, «олівець».
Потім перший гравець шепоче це слово на вухо другому гравцю, який сидить праворуч від нього.
Другий гравець повинен придумати інше слово, пов’язане з вихідним словом. У даному випадку це може бути слово «точилка». Другий гравець повинен прошепотіти це нове слово на вухо наступному гравцю, який сидить праворуч.
Таким чином, усі діти придумують нові слова по черзі, доки ця черга не дійде до останнього гравця в колі. Наприкінці діти дуже здивуються, як змінилось вихідне слово.
Таким же чином можна попросити останнього гравця вгадати вихідне слово на основі всіх пов’язаних з ним слів, які придумали учасники.
Віраж

Цікава швидка гра з автомобілями й гонками.

Діти сідають у коло на підлозі. Вибирають одного гравця, який починає гру.
Початковий гравець вимовляє слово «Віраж» сусіду праворуч або ліворуч.
Той у свою чергу вимовляє слово «Віраж» своєму сусіду праворуч або ліворуч. Крім того, гравець може негайно видати звук, з яким гальмує машина. У цьому випадку черга повертається до попереднього учасника.
Гра просувається вперед і назад, доки черга не дійде до всіх учасників.
Правило гри передбачає, що всі звуки учасники видають зі щільно зімкнутими губами. У разі, якщо гравець розімкнув губи й показав зуби, він виходить із гри.
Легко, легше не буває

У цій легкій грі треба лише плескати в долоні!

Перед тим як розпочати цю гру, приберіть усі перешкоди з підлоги в кімнаті.
Одна дитина призначається «слухачем» і виходить на середину кімнати із зав’язаними очима.
Інший гравець називається «рахівником» і сидить з ручкою й аркушем паперу.
Ще один учасник проходить у будь-яку частину кімнати і плескає в долоні.
«Слухач» слухає хлопки та вказує напрямок, звідки вони донеслись.
Якщо «слухач» вказує неправильний напрямок, «рахівник» ставить на аркуші паперу знак «Х» навпроти його імені. Якщо «слухач» указує потрібний напрямок, «рахівник» на аркуші паперу ставить «галочку» навпроти його імені.
Гравець, який плескає, має десять спроб і виконує хлопки в долоні в різних частинах кімнати. Потім гра стає складнішою.
Тепер «слухач» намагається визначити напрямок оплесків не тільки із зав’язаними очима, а й закривши рукою одне вухо.
Кожний учасник повинен побувати в ролі «слухача», «рахівника» й того, хто плескає.
Кольорова кімната

Ваші діти в цій веселій грі знайдуть у приміщенні всі кольори веселки.

Усі діти стають у коло, а один учасник – ведучий стає в центр кола.
Ведучий в центрі кола називає будь-який колір на свій розсуд.
Решта гравців, які стоять у колі, розбігаються по всій кімнаті. Їх завдання швидше за всіх знайти в кімнаті предмет такого ж кольору, який загадав ведучий.
Перемагає той учасник, який швидше за всіх знайде предмет потрібного кольору. Він стає ведучим у наступному турі.
Полювання на скарби

Діти шукають скарб безпосередньо в кімнаті!

Одна дитина ховає скарб, який інші повинні знайти. Скарб не повинен бути занадто маленького розміру, адже його важливо знайти. З іншого боку, скарб не повинен бути занадто великим, щоб його пошуки потребували певних зусиль.
Учасник, який ховає скарб, повинен намалювати на папері карту дому та відзначити буквою «Х» ту частину, де заховано скарб.
Решта гравців вирушають на пошуки кладу з допомогою карти. Щоби було ще веселіше, нехай карта буде в учасника, який заховав скарб, і той, хто захоче звіритися з картою, повинен буде для цього повернутись до початку маршруту.
Учасник, який знайде скарб швидше за всіх, ховає його в наступному раунді.
Знайди кісточку

Ще одна кумедна гра.

Для цієї гри дітям знадобиться іграшкова собача кістка.
Учасник, який починає гру, сідає на стілець із зав’язаними очима.
Усі інші гравці сідають у ряд позаду нього.
Одного гравця вибирають ведучим. Він каже: «Собачка, собачка, де твоя кісточка?».
При цьому один з учасників виходить з ряду, бере кісточку у гравця із зав’язаними очима й ховає її в будь-якому місці кімнати.
Учасник із зав’язаними очима знімає пов’язку й шукає кісточку.
Якщо дитина не може знайти кістку, вона намагається вгадати гравця, який взяв її. Якщо учасник угадав того, хто взяв у нього кістку, то вони міняються місцями: той, хто сховав кістку, сідає на стілець із зав’язаними очима, а його опонент переходить у ряд до інших учасників.
Якщо учасник не вгадав, хто взяв у нього кістку, він виходить із гри, а інші продовжують без нього.
Качка й гусак

У цій веселій грі ваша дитина навчиться швидко бігати й реагувати.

Діти всі, крім одного, сідають у коло обличчям до центра зі схрещеними ногами.
Гравець, який не сидить у колі, називається «гусак».
«Гусак» ходить по колу й торкається рукою голови кожного учасника, кажучи при цьому слово «качка».
У будь-який момент «гусак» може торкнутися чергового учасника і сказати слово «гусак», а не «качка».
При цьому той, кого щойно назвали «гусаком», піднімається й біжить за старим «гусаком».
Завдання старого «гусака» – пробігти по колу, щоб його не наздогнав новий «гусак», і зайняти його місце в колі. Якщо все-таки новий «гусак» наздогнав старого, перш ніж той оббіг коло і зайняв порожнє місце, новий «гусак» сідає на своє колишнє місце, а старий продовжує водити.
Якщо новий «гусак» не наздогнав старого, водить новий «гусак».
Гомінкий дзвіночок

У цій грі діти відчують всю принадність дзвону дзвіночка.

Для гри дітям знадобиться іграшковий дзвіночок або що-небудь подібне.
Один з дітей стає «охоронцем дзвіночка». Цей учасник ховає дзвіночок від інших.
Усі інші гравці будуть «шукачами дзвіночка». Їх завдання – знайти захований дзвіночок.
«Шукачі дзвіночка» виходять з кімнати, а «охоронець дзвіночка» ретельно ховає його, після чого «шукачі дзвіночка» повертаються й беруться до пошуку.
Учасник, який першим знаходить дзвіночок, дзвонить у нього, щоби повідомити про свою перемогу, і стає «охоронцем дзвіночка» у наступному раунді. Якщо ніхто не може знайти дзвіночок, «охоронець дзвіночка» показує місце схованки, і гра починається спочатку.

Карантин! Як зберегти внутрішню рівновагу

Вже тривалий час ми знаходимося у вимушеній самоізоляції через карантин. Майже весь свій час проводимо вдома, позбавлені своїх звичних справ і розваг, обмежені у просторі та виборі занять; живемо в інформаційному потоці, переповненому негативними новинами і прогнозами, пов`язаними з пандемією коронавірусу. Як же використовувати цей час ефективно і кожного дня залишатись у ресурсному стані?
Ми всі різні. У кожного із нас своя картина світу, свої цінності. Ми маємо різні світогляди, різні темпераменти, різний досвід і способи реагування в складних ситуаціях, різні стратегії подолання цих ситуацій. І всі ці способи і стратегії мають право на існування, якщо є для Вас дієвими і допомагають зберегти внутрішню рівновагу. А, отже, і спосіб «проживання» самоізоляції буде у кожного свій, індивідуальний.
Проте, психологи мають доволі універсальні поради щодо того, як правильно організувати життя під час карантину, аби зберегти психічне і психологічне здоров’я. Дослухатись або не дослухатись до цих порад – обирати Вам.

  • Виконуйте рекомендації фахівців щодо збереження здоров’я та профілактики захворювань.
    Зверніть увагу на свій стан (і фізичний і психологічний).
    Чи Ви «в нормі»? Чи можете якось покращити свій стан? Що саме Ви могли б для цього зробити? Чи потрібна Вам допомога? Чи знаєте до кого звернутися за цією допомогою?
  • Будьте «тут і тепер», в реальному місці, в реальних обставинах. Почніть помічати, що з Вами відбувається (в тілі, думках)? Проаналізуйте, що посилює стан тривоги, а що – заспокоює.
  • Запитуйте себе про те, що Ви можете змінити, а що потрібно просто прийняти. Дійте відповідно.
  • Продумайте режим дня, складіть чіткій план власних дій (не забувайте включити в цей план дозвілля!) і дотримуйтесь запланованого. Зберігайте звичні ритуали. Це Вас зорганізує і надасть впевненості у діях.
  • Їсти і спати краще в один час. Звертайте увагу на процес їжі, не відволікайтеся. Харчуйтесь регулярно, їжте здорову їжу. Пийте достатньо води. Намагайтеся висипатися. Слідкуйте за гігієною сну.
  • Знаходьте час для рухової активності.
  • Дотримуйтесь інформаційної гігієни. Встановіть чіткий інформаційний режим, отримуйте інформацію з надійних офіційних джерел, дозуйте кількість інформації на день, аналізуйте, мисліть критично.
  • Проаналізуйте свої потреби і визначте, які із них першочергові, а які – другорядні. Подумайте, як можна реалізувати Ваші потреби? Дбайте про задоволення свої першочергових потреб і потреб Ваших близьких!
  • Розподіліть домашні обов’язки.
  • Складіть кризовий план. Зараз багато людей переживають через те, що у них обмежились джерела доходів. Це, звісно, додає зайвих хвилювань. Тому, добре було б розписати витрати, визначити, що потрібно купувати в першу чергу, а що може і зачекати. Лишіть резервний запас на непередбачувані витрати.
  • Відмовтеся від тотального контролю. Це невротизує і складно здійснюється в нестабільних обставинах.
  • Організуйте особистий простір для кожного, поважайте його і не порушуйте. (Кожному із нас, час від часу, потрібно побути «наодинці з самим собою».) Виділяйте час «тільки для себе». В цей час робіть те, що дарує вам радість, спокій, задоволення, відновлює Ваші ресурси (хобі, медитація, творчість, догляд за собою тощо).
  • Піклуйтесь про себе.
  • Говоріть і приймайте слова підтримки.
  • Пам’ятайте про цінності, що надають сенс Вашому життю. Визначте і усвідомте, що у Вашому житті є важливим, а що не має важливого значення і вибудовуйте своє повсякдення згідно цих пріоритетів.
  • Приділяйте увагу своїм почуттям. Намагайтеся не блокувати їх. Важливо розуміти, що з Вами відбувається.
  • Не тримайте все у собі. За можливості діліться своїми думками і емоціями з людьми, які здатні Вас підтримати. (Дуже добре у таких ситуаціях допомагають і техніки виписування.)
  • Не відмовлятися від спілкування. Комунікація, соціальні зв’язки – це важлива частина життя.
  • Шукайте нові можливості: знання, спорт, хобі. «Зловіть свою хвилю!».
  • Шукайте і давайте підтримку.
  • Шукайте себе! Карантин – прекрасна можливість саморозвитку, самоактуалізації. Цією можливістю потрібно користуватись.
  • Радійте навіть малим досягненням. Бути вдячними собі та іншим.
  • Не намагайтесь докорінно змінити своє життя згідно чужих рекомендацій, живіть у ритмі природному для Вас і вашої психіки.
  • Пам’ятайте про цілющі властивості гумору: гумор і сміх знижують стрес і напругу. Користуйтесь цим. Взагалі, позитивне налаштування дуже важливе, як під час карантину, так і у будь-який інший час.
    Самодопомога при стресі:
  • Основний зміст самодопомоги при стресі полягає у розумінні необхідності відновлюватися.
  • Практикуйте дихання для зняття тривоги. Наприклад, так зване «дихання по квадрату»: на рахунок «1,2,3,4» ми вдихаємо повітря; на «1,2,3,4» – затримуємо дихання; на «1,2,3,4» – видихаємо; на «1,2,3,4» – знову затримуємо дихання. Якщо виконувати цю вправу кілька хвилин – хвилювання знижується.
  • Займіть себе чимось. Будь – яка діяльність – хороший спосіб переключення уваги, боротьби з панікою і тривогою.
  • Подивіться на ситуацію під іншим кутом зору, знайдіть позитив. Наприклад: необхідність виконувати роботу онлайн – Ви давно планували опанувати інтернет – ресурси, а зараз маєте можливість реалізувати ці плани; дуже багато часу витрачаєте на таку роботу – проте, саме зараз, в умовах карантину, Ви маєте можливість більше знаходитися вдома із своєю сім’єю тощо. Випишіть 10 позитивних висновків на аркуш паперу!
  • Створіть список стресорів. До прикладу: «самотність», «велика кількість негативної інформації», «неможливість вийти на вулицю» абощо. Проранжуйте ці стресори від 1 до 10 (за силою впливу) і навпроти одразу запишіть ресурсну активність, яка може Вас підтримати. Хороші згадки можуть знімати напруженість.
  • Пригадайте позитивний досвід подолання труднощів, складних ситуацій: – Що Вам допомогло? – Які люди були поруч із Вами та допомогли пережити стрес? – Якщо їх зараз уявити поруч, то щоб вони сказали Вам? – Як би вони підтримали Вас?… Це ті ресурси, за допомогою яких Ви здатні впоратись із досить складними ситуаціями. І вони завжди Вам доступні.
  • Згадайте або уявіть безпечне місце, у якому почуватиметесь добре, спокійно, затишно і у повній безпеці. Згадайте (або уявіть) всі особливості цього простору, його звуки і запахи, відчуття на шкірі і в тілі. Сконструюйте у своїй уяві «живий» образ цього ресурсного місця… Можете «відвідувати» це місце упродовж дня і «перебувати» там деякий час, за потреби.
    Сама думка про це безпечне місце нагадуватиме Вашій психіці, що ситуація з часом стабілізується. Науково доведено, що застосування активної уяви (коли ми уявляємо або пригадуємо приємні образи) здатне суттєво покращувати наш психологічний стан.

Стреси у нашому житті відбуваються спонтанно і неочікувано. Але ми здатні справлятися із стресовими ситуаціями у здоровий спосіб, отримуючи досвід та віру у себе!
Кожна наша емоція важлива, наші переживання (навіть ті, які нас лякають) – цінні! Це – наш внутрішній навігатор, до якого слід дослухатися.
Ми не можемо змінити світ або інших людей, але ми можемо змінити себе і простір навколо себе: зробити його безпечним, затишним і радісним!

Ми впораємось.
Якщо ж Вам важко справлятися самостійно, напишіть нам на електронну адресу m_kyiv26@ukr.net і психологи нададуть Вам безкоштовну допомогу.


Будьте здорові, дбайте про себе і своїх близьких.

З повагою
Інститут післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка

 

“Прочитали в інтернеті, що буде…”

Занурення в стрічку новин та повідомлення по телебаченню можуть посилювати тривогу, страх та паніку. У такій стресовій ситуації  важливо дбати про психічне здоров’я.

Яке рішення?
🔸 Дотримуйтеся дозованого споживання інформації.
🔸 Користуйтеся лише надійними джерелами.

Наприклад:
сайт МОЗ https://moz.gov.ua/
ВООЗ https://www.who.int/home
НСЗУ https://nszu.gov.ua/
Центр громадського здоров’я https://phc.org.ua/
🔸 Досліджуйте факти, а не чутки.

І пам’ятайте, що дотримання розпорядку дня та “інформаційна гігієна” сприяють зниженню тривоги та паніки.

Бережіть себе !!!


“Прочитали в інтернеті, що буде…”
Занурення в стрічку новин та повідомлення по телебаченню можуть посилювати тривогу, страх та паніку. У такій стресовій ситуації  важливо  дбати про психічне  здоров’я.

Яке рішення?
🔸 Дотримуйтеся дозованого споживання інформації.
🔸 Користуйтеся лише надійними джерелами.

Наприклад:
сайт МОЗ https://moz.gov.ua/
ВООЗ https://www.who.int/home
НСЗУ https://nszu.gov.ua/
Центр громадського здоров’я https://phc.org.ua/
🔸 Досліджуйтефакти, а не чутки.

 

І пам’ятайте, щодо тримання розпорядку дня та “інформаційн агігієна” сприяють зниженню тривоги та паніки.

Бережіть себе !!!

Поради практичного психолога.

Якщо ви відчуваєте тривогу щодо епідеміологічної ситуації, що склалася у світі, прочитайте, будь ласка, наступні рекомендації.

Як знизити свою тривогу в умовах пандемії?

– Перш за все важливо зізнатися собі у тому, що ви тривожитесь.
🆗ЦЕ НОРМАЛЬНО🆗
Ситуація справді неприємна, тому тривожитися цілком природно. Але важливо, щоб тривога не переростала в паніку

– Окресліть сфери впливу
Тобто, є сфери на які ми можемо вплинути і сфери, на які ми вплинути не можемо:

❌НЕ МОЖЕМО❌
На обстановку в світі, на інших людей
➡️Із цим потрібно змиритися

✅МОЖЕМО✅
На наше здоров’я
➡️Тому ми можемо дотримуватися санітарно-гігієнічних норм і побути вдома на час карантину

– Керуватися фактами, а не фантазіями
НЕ “ми всі помремо”, а конкретними цифрами про те, хто серед наших близьких хворіє, а хто здоровий

– Припинити постійно моніторити новини
Звісно, якщо ви не працюєте в ЗМІ.
Зовсім виключатися з інформаційного поля не потрібно, але варто його мінімізувати

– Спробуйте знайти плюси і провести час карантину із користю:
📖читати
📽дивитися фільми
🤓навчатися чомусь новому
👥спілкуватися із близькими

– З тривожністю допомагають впоратися фізичні вправи:
присідання, ходьба на місці, йога

– Планування часу
Тривогу знижує відчуття контролю. Тому невеличкий план на день допоможе вам знизити рівень тривожності

– Поговоріть із близькими
В такій ситуації допоможе розділення почуттів, оскільки більшість зараз знаходиться вдома і більшість тривожиться.
Поговоріть із сім’єю, зателефонуйте другові.
Розділивши переживання можна допомогти одне одному.

ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ ВІД ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА

Як у період тривог   заспокоїти своїх дітей, а також зробити так, щоб удома вони не закинули навчання і водночас не відчували себе напружено? Про це “Новій українській школі” розповіла дитяча психологиня Світлана Ройз.

ЗАГАЛЬНІ ТЕЗИ
             1. Зараз діти, так само як і ми, перебувають у напрузі. Вони відчувають загальн утривогу від невизначеності, від напруги батьків, від зміни звичного режиму та обмежень. Тобто, зараз діти, особливо старші, потребують батьківської підтримки, вони очікують від батьків психологічної допомоги.

  1. Ідеально, якщо батьки намагаються бути в контакті зі станом дитини і її почуттями, чесно говорять про те, що з нами відбувається. Треба просто сказати: “Якби мені зараз було потрібно вчитися вдома, я би, мабуть, на все забив. Мені самому складно зараз зібрати себе в купу. Давай допоможемо одне одному – наприклад, разом складемо розклад на день. Я потребую твоєї допомоги”.
  2. Ми маємо розуміти, що перші два тижні – це період адаптації, коли ми тільки напрацьовуємо новий життєвий досвід. У когось – два, у когось – два з половиною. Це індивідуально. Взагалі, “по-хорошому”, на адаптацію дається до двох місяців, тобто два тижні – це фантастично швидко. Тому зараз ми маємо бути дуже терплячими і обережними до себе і своїх дітей.
  3. Треба просто робити вдих та видих і нагадувати собі: “Я не вчитель”.

Основа техніки безпеки для батьків: нам потрібно пам’ятати, що ми НЕ вчителі для наших дітей, у нас немає потрібних професійних навичок, ми не вміємо пояснювати предмети і, найголовніше (власне, чому батькам не можна навчати своїх дітей) – ми дуже емоційно залучаємось. Якщо дитина щось не розуміє, ми не можемо впоратись зі своїми емоціями: нам здається, що ми дурні, наша дитина дурна і таке інше. А дитина може просто не сприймати нас у ролі вчителя – і це нормально.

ЩО НЕОБХІДНО РОБИТИ ЯКЩО ДИТИНА СТИКНУЛАСЯ ІЗ СТРЕСОМ ПІД ЧАС СПАЛАХУ КОРОНАВІРУСУ

Спокійно та зрозуміло розповідайте дітям про ситуацію.
Уникайте спекуляцій та поширення чуток або неперевіреної інформації в присутності дітей.

            Діти можуть реагувати на складну та неспокійну ситуацію по-різному:
☑ виказувати надмірну залежність від батьків чи педагогів;
☑ відчувати занепокоєння, ставати замкнутими,
☑ почуватися сердитими або надто збудженими;
☑ бачити кошмари у вісні;
☑ піддаватися частим змінам настрою;
☑ мати епізоди нетримання сечі тощо.

Діти зазвичай відчувають полегшення, якщо можуть висловити своє відчуття тривоги в безпечному і сприятливому середовищі та отримати підтримку і розуміння. Кожна дитина виражає емоції по-своєму. Іноді залучення до творчих активностей, наприклад, ігрових завдань та малювання, можуть допомогти дитині розкритися. Допомагайте дітям знаходити позитивні способи висловлення тривожних відчуттів: гніву, страху, смутку.

Піклуйтеся про те, щоб дитина відчувала в цей час підвищену турботу. Діти потребують набагато більше уваги та любові дорослих під час кризових ситуацій.
Пам’ятайте, що діти часто копіюють емоційні реакції дорослого, який є для них авторитетом. Тому те, як дорослі реагують на кризу, дуже важливо.

Необхідно, щоб самі дорослі добре керували своїми емоціями  та залишалися спокійними, прислухалися до проблем дітей, говорили з ними в доброзичливому тоні та заспокоювали їх. Залежно від віку дитини, заохочуйте батьків чи опікунів частіше обіймати дітей та повторювати дітям, що вони їх люблять і пишаються ними. Тоді діти почуватимуться краще і безпечніше.

Створюйте для дітей більше можливостей гратися та відпочивати.

Максимально уникайте розлуки дітей з їх рідними. Якщо дитину потрібно відокремити  від батьків або опікунів,  –  упевніться, що буде надана відповідна альтернативна допомога та соціальний працівника  бо інша відповідальна особа, яка регулярно слідкуватиме за дитиною. Надайте дитині можливість  регулярно контактувати з батьками та родиною (наприклад, по телефону, за допомогою відеодзвінків). Дитина має бути забезпечена всіма заходами захисту та безпеки.

Дотримуйтесь  регулярних щоденних процедур і розпорядку дня та допомагайте створювати нові рутинні правила в нових обставинах, включаючи навчання, гру та відпочинок.  Якщо можливо,  забезпечуйте відвідування закладів освіти, можливості для навчання чи іншої щоденної діяльності, яка не загрожує дітям та не суперечить заходам, які впроваджує система охорони здоров’я. Діти мають продовжувати відвідувати школу, якщо це незагрожує їх здоров’ю.

Чесно розкажіть дітям про те, що відбувається, та як зменшити ризик зараження і залишатися в безпеці, зрозумілими для дитини словами, залежно від віку та особливостей особистості. При цьому намагайтеся робити це спокійно. Продемонструйте дітям, як вони можуть захистити себе (наприклад, покажіть, що мається на увазі підпоняттям «ефективне» миття рук).

Надання підтримки дорослим, вихователям, які займаються з дітьми під час ізоляціїв дома або на карантині – теж надзвичайно важлива складова. Під час заняття з дітьми вони повинні ознайомити їх з інформацією про вірус, а також підтримувати активність дітей.

Це можна робити у вигляді:

  • ритмічних ігор;
  • миття рук в  ігровій формі;
  • перетворення прибирання та дезінфекції будинку у веселу гру;
  • малювання вірусів, мікробів,  які потім будуть розфарбовані дітьми;
  • ознайомлення дітей із захисними індивідуальними засобами, щоб вони не лякалися, якщо необхідно буде їх використовувати;
  • в цікавій формі показати, як організм захищається від вірусів.

07/04/2020

Закупівля товарів, виконання робіт та надання послуг

№ з/п Найменування товару, вид робіт та послуг Од.

виміру

Кількість Вартість послуги, вартість за одиницю товару (грн.) Загальна сума

(грн.)

Підтверджуючий документ      
1. Будівельні матеріали для обладнання приміщення шт.     10983,00

Мороховський В.І.

рахунок №36

     
  всього       10983,00