Діти до трьох років повинні пізнавати світ через власні відчуття, розвиваючи сенсорні системи. В цьому віці мозок не готовий сприймати, а тим більше обробляти, великий потік інформації. Миготіння яскравих картинок блокує мозкову активність дитини. Основною умовою для гармонійного розвитку головного мозку є прикладна діяльність дитини (гра з предметами у просторі) та емоційне, просте мовленнєве спілкування з дорослим. Під час ігор із сенсорними іграшками (пірамідкою, конструктором, кубиками, м’ячем), активного вивчення навколишнього світу (добігти – дотягнутися – дістати – покрутити – облизати – розглянути – розібрати) розвивається наочно-дієве мислення, активізуються ті зони мозку, які відповідають за інтеграцію відчуттів від усіх органів чуття, що згодом визначає успішність дитини в навчанні та адаптації, її допитливість, кмітливість, ініціативність. І тільки після 3-х років починає розвиватися конкретно-образне мислення, коли у дитини з’являється інтерес до картинок і здатність співвідносити зображення та реальний предмет.
Якщо зорові області мозку надмірно стимулювати мультфільмами, псевдорозвиваючими комп’ютерними іграми для малюків до 3х років, то активізація цих зон уповільнить чи взагалі заглушить розвиток тих областей, які мають активно розвиватися у цьому віці, тобто відбувається феномен «обкрадання» та перетягування ресурсів з одних областей кори головного мозку до інших. Ще більш грубі спотворення у розвитку відбуваються, коли 2-річку починають вчити читати і рахувати. Вона втрачає відразу кілька важливих етапів у розвитку та буквально, вихваляючись перед гостями зазубреним «один, два, три, чотири, п’ять», часто не проситься на горщик, безпорадна у побуті, не вміє грати та спілкуватися з однолітками.
Під час перегляду будь яких, «найрозвиваючих» мультиків дошкільник неспроможний нормально розвиватися, бо його мозок позбавлений інформації, що надходить від чуттєвого та кінестетичного каналів, яка потрібна для побудови зорового та слухового образів. Розглядаючи повторно реальний об’єкт (іграшку), дитина знаходить все нові і нові її властивості, мозок щоразу встановлює новий необхідний зв’язок, щоразу рівень розуміння підвищується, процес сприйняття активний та стимулює мислення. При перегляді мультфільмів дитина дошкільного віку не може свідомо сприймати побачене по-іншому, на якісно новому рівні. Нейрони «простоюють», мисленнєві операції не розвиваються.
Крім того, за короткий проміжок часу мозок приймає нереальну для звичайного розгляду кількість зорової інформації. Він посилає сигнали перевантаження в периферичну нервову систему: з’являються нервові тики, енурез, гіперактивність, афективні реакції. Зорові області стягують всі енергетичні ресурси кори мозку – дитина дивиться мультфільм у трансі, не реагуючи на спроби оточуючих відволікти його. За 10 – 15 хвилин перегляду витрачається весь потенціал нервової системи, який мав йти на розвиток. Насамперед страждають саморегуляція і мовлення, як найскладніші, енергоємні та незрілі системи психіки.
Для дитини необхідно отримувати враження, але не менш необхідно їх ретельно переробляти. Дуже часто батьки вважають, що у дитини мало вражень. Але необхідно розуміти і пам’ятати, що для мозку важливіша якість інформації, а не її кількість.