Category Archives: Сторінка сестри медичної старшої

НОВИЙ КОРОНАВІРУС: ШЛЯХИ ПЕРЕДАВАННЯ І ВАРІАНТИ ЗАХИСТУ

Наразі відомо, що новий коронавірус передається краплинним та контактним шляхами.

Переважає контактний шлях, коли вірус потрапляє на слизові оболонки носа, очей через руки або інші предмети (хустинку, рукавиці) після торкання до об’єктів (тварин, м’яса, риби, дверних ручок, поручнів), щоконтаміновані (забруднені) виділеннями із дихальних шляхів хворого чи інфікованого.

Краплинним шляхом вірус передається від людини до людини під час кашлю або чхання у тісному контакті, коли утворюються краплі діаметром понад 5 мкм. Коронавіруси не здатні зберігати інфектогенність (заразність) під час передавання на далекі відстані. Тому тісним контактом вважають відстань менше 1 м, хоча деякі науковці допускають можливість передавання (за певних умов) до 2 м.

Повітряним шляхом  віруси передаються від людини до людини через аерозольні часточки (діаметром до 5 мкм), які безперешкодно можуть потрапляти в альвеолитабронхіоли (нижні дихальні шляхи). Цей шлях передавання та інфікування не характерний для коронавірусів, хоч і можливий за певних умов — наприклад, під час процедур з утворенням аерозолю. До таких належать лише медичні процедури — бронхоскопія, інтубаціятрахеї, санація трахеобронхіального дерева у хворого, що перебуває на штучній вентиляції легень, тощо. Тому для більшості населення такий шлях не страшний.

Отже, як пересічним громадянам запобігти інфікуванню новим коронавірусом?

1. Не торкайтеся до потенційно контамінованих вірусом поверхонь, зокрема до тварин, у регіонахі з виявленими випадками інфікування.

2. Ретельно і часто мийте руки з милом чи обробляйтеїх антисептиком.

Миття рук з милом:

  • тривалість процедури — 20–40 с;
  • вода має бути теплою (комфортної температури), а не холодною чи гарячою;
  • обов’язкова процедура, якщо руки видимо забруднені, після приходу з вулиці, перед прийомом їжі, після відвідування туалету, якщо відсутній антисептик для рук;

Обробка рук спиртовмісним антисептиком:

  • спиртовмісний антисептик для рук — розчин із вмістом спирту 60–80% або із 2% хлоргексидину (інші засоби, що реалізують як «антисептик для рук», наприклад настій ромашки або розчини із 40% вмістом спирту, не є такими);
  • антисептик має покривати всю поверхню шкіри рук (в середньому на одну обробку слід використовувати 3 мл розчину, а це 24–27 «пшиків» кишеньковим диспенсером, тому рекомендовано його просто наливати в долоню);
  • тривалість обробки — близько 30 с;
  • особливу увагу приділіть нігтям (там накопичується найбільше бруду);
  • обов’язкова процедура в разі будь-яких контактів із (потенційно) забрудненими об’єктами;
  • у разі частого користування антисептиком застосовуйте крем для рук, щоб уникнути підсушування та утворення тріщин шкіри;
  • контролюйте доступ маленьких дітей до антисептика (він містить спирт і токсичний для прийому всередину).

3. Уникайте скупчення людей.

4. Якщо ви захворіли, залишайтеся вдома і зверніться до лікаря.

5. Використовуйте захисну маску:

  • обов’язково — якщо захворіли і маєте респіраторні симптоми (кашель, нежить);
  • якщо перебуваєте у місцях великого скупчення людей — з метою додаткового захисту.

Використовуйте маску правильно:

  • вона має покривати ніс і рот;
  • вона має щільно прилягати, без відступів по краях;
  • заміняйте маску, щойно вона стала вологою;
  • не чіпайте зовнішню частину маски руками, а якщо доторкнулися, помийте руки з милом чи обробіть спиртовмісним антисептиком;
  • заміняйте маску щочотири години;
  • не використовуйте маску повторно.

НА ЗАМІТКУ БАТЬКАМ: 6 ФАКТІВ ПРО ДИФТЕРІЮ, ЯКІ ПОТРІБНО ЗНАТИ

Дифтерія – гостре інфекційне захворювання, якому піддаються діти віком від 3-7 років.

Як правило, випадки захворювання на дифтерію рідкісні, так як багато дітей щеплені (щеплення від дифтерії входить до переліку обов’язкових). Але також варто відзначити, що багато батьків відмовляються робити АКДС. Що ще потрібно знати про дифтерію:

     Збудник

Дифтерію викликає бактерія Corynebacterium diphtheriae, яка дуже стійка і може «виживати» при висушуванні або знижених температурах.

     Як передається

Дифтерія передається двома способами. Перший – повітряно-крапельний, коли при чханні або кашлі бактерії від хворої людини потрапляють на слизові або ранки іншої людини. Другий – контактно-побутовий, який відбувається при користуванні спільними побутовими предметами з зараженим людиною. Бактерія здатна зберігатися у пилу до двох місяців, але гине при нагріванні води до 100 градусів за Цельсієм протягом хвилини.

    Хто найчастіше хворіє

До захворювання частіше схильні:

  • Діти і дорослі, які не мають вакцинації
  • Діти від 3-7 років, ву період формування імунної системи
  • Люди, у яких ослаблений імунітет, наприклад, після перенесеної операції, у кінці менструального циклу і т.д.

    Класифікація дифтерії

Дифтерія зіва. Як правило, починається із підвищення температури і болю при ковтанні. Присутнє почервоніння і набряклість мигдалин, наявність на них нальоту, а також збільшення лімфатичних вузлів. Далі симптоми можуть посилитися (токсична форма дифтерії): підвищення температури до 41 градуса за Цельсієм, набряк мигдалин може закрити вхід у глотку.

Дифтерія носа. Відбувається підвищення температури, серозно-гнійні або кров’янисті-гнійні виділення із носа.

Дифтерія ока. Спочатку протікає як кон’юнктивіт.

Дифтерія шкіри. На шкірі присутній брудно-сірий наліт і довге не загоєння ран.

     Лікування

При лікуванні дифтерії головне – введення протитоксичної сироватки.

      Профілактика дифтерії

  • Щеплення роблять у 2, 4, 6, 18 місяців, а потім у 6 років, у 16 і кожні 10 років.
  • Імунітет. Здоровий організм складніше вразити бактерією. Здорове харчування, спорт, активне життя – це все профілактика проблем з імунітетом. Також педіатри радять проводити загартовування, але під чітким їх наглядом.

АТАКА КОРІ: ДО ЧОГО ПРИВОДЕ ВІДМОВА ВІД ВАКЦИНАЦІЇ

Причини виникнення корі у детей

Як передають медики, основною причиною спалаху захворювання лікарі називають неналежну вакцинацію дітей.

Джерелом інфекції є хвора людина, контакт із яким особливо небезпечний у перші 4-6 днів після потрапляння вірусу в організм. Кір передається повітряно-крапельним шляхом – при кашлі, чханні, розмові і навіть під час дихання. Крім цього, існує так званий вертикальний шлях передачі корі – коли вагітна жінка стає джерелом недуги і інфікує плід.

Симптоми корі у дітей

Ознаки захворювання можна умовно розділити на чотири етапи. Під час інкубаційного періоду, який триває від 9 до 21 днів, людина, як правило, не відчуває істотних змін. Але як тільки вірус проникає у кров і вражає лімфатичну систему, стан хворого різко погіршується – підвищується температура, знижується апетит, дитина може скаржитися на головний біль, кашель, сильний нежить і слабкість.

Третій етап хвороби пов’язаний із появою висипань. На 4-5 день після прояву перших симптомів корі у дітей на тілі малюка з’являється характерне висипання. Згодом блідо-рожевий висип починає темніти і поширюватися по всьому тілу. При цьому перші п’ятенця виникають за вухами і на обличчі, поступово поширюючись по тілу зверху вниз.

Четверта стадія корі пов’язана з періодом пігментації. У цей час корові плями змінюють колір, а потім і зовсім зникають. При цьому стан крихти поліпшується, дитина стає активним і навіть може відвідувати громадські місця.

Діагностика і лікування корі у дітей

Якщо ви помітили, що стан крихти різко погіршився, варто негайно звернутися до лікаря. Після взятих аналізів і огляду дитини, фахівець визначить справжню причину такого самопочуття.

Своєчасне звернення до лікаря вбереже малюка від ускладнень, а також дозволить лікувати дитину вдома. Як правило, дитячий організм самостійно справляється із вірусом, але при необхідності лікар може призначити жарознижуючі, відхаркувальні, протизапальні та інші лікарські препарати.

Що стосується профілактики, то найдієвішим способом запобігання недуги є вакцинація. Її проводять у тому випадку, якщо дитина ще не встигла перехворіти на кір – у віці від одного до півтора років. На думку експертів, такий захід дозволяє запобігти зараженню дитини на кір, а також полегшити перебіг хвороби в разі інфікування.

 

Синдром набутого імунодефіциту

Заходи щодо протидії поширенню ВІЛ-інфекції

СНІД, або Синдро́м набу́того імунодефіци́ту  — сукупна назва уражень, що відбуваються на III—IV клінічних стадіях інфекції, яку спричинює вірус імунодефіциту людини (ВІЛ). Загальноприйнятою назвою хвороби на сьогодні є ВІЛ-інфекція. ВІЛ уражає імунну систему людини, знижуючи при цьому протидію організму різним ВІЛ-асоційованим захворюванням.

Загальні відомості

Синдром набутого імунодефіциту вперше було зафіксовано в США в 1983 році. Функціонування вірусу імунодефіциту людини в організмі впливає на імунну систему так, що деякі інфекційні хвороби (так звані ВІЛ-асоційовані) та пухлини призводять до смерті людини.

Збудник — вірус, що має вигляд спіралі в трикутній серцевині. Він носить назву ВІЛ (вірус імунодефіциту людини) і має три типи: ВІЛ 1 та ВІЛ 2, що є дуже поширеними в Західній Європі, та ВІЛ 3, від якого страждають переважно американці та африканці. Вірус уражає Т-лімфоцити, що слугують для його розмноження, та макрофаги, що розносять його по організму.

ВІЛ руйнує Т-лімфоцити, і це призводить до втрати організмом захисних реакцій, унаслідок чого активізується так звана умовно-патогенна флора організму й різко підвищується ймовірність смертельних запалень, уражень нервової системи, розвитку онкологічних захворювань.

Джерело інфекції — безпосередній носій ВІЛ. Зараження можливе у таких випадках:

Якщо ВІЛ-інфікована жінка народжує дитину, то, за останніми дослідженнями, ця дитина не обов’язково має бути носієм вірусу. При проведенні антиретровірусної терапії ризик передачі вірусу від матері до дитини знижується до 6 відсотків.

ВІЛ не передається у таких випадках:

  • через обійми або поцілунок (проте ВІЛ може передатися, якщо в слині є домішки крові, а у партнерів є відкрита рана в ротовій порожнині)
  • через рукостискання
  • через кашельта чхання
  • при проживанні в одній квартирі; використанні спільної ванни або туалету, спільного посуду для їжі; користуванні спільним басейном
  • через укуси комах
  • при використанні спільного телефону
  • через пітабо сльози, якщо в них немає домішок крові.

Період «вікна»

Період «вікна» — час, коли ВІЛ присутній у крові людини, але аналіз на антитіла до нього ще є негативним. У цей період людина може передавати вірус іншим. Становить від двох до шести місяців.

Клінічні ознаки

У більшості людей після зараження ВІЛ не спостерігається жодних симптомів. Іноді через декілька днів після інфікування у невеликого числа заражених гостро з’являються ознаки: збільшення лімфовузлівгарячка, слабкість, поява швидкоминучого висипу, головний біль, іноді серозний менінгіт тощо. Це носить назву гострого ретровірусного синдрому. Ці ознаки за кілька тижнів минають самі собою. Проте наявність цього синдрому є перевісником швидкого перебігу ВІЛ-інфекції з можливістю іноді блискавичного розвитку СНІДу. У тих осіб, в яких не було гострого ретровірусного синдрому, безсимптомний перебіг хвороби після зараження може тривати декілька років.

Профілактика хвороби

Оскільки вакцини проти СНІДу не існує, єдиним способом запобігання інфекції є уникнення ситуацій, що несуть ризик зараження, таких як спільне використання голок та шприців або практикування небезпечних статевих відносин.

Ризик передачі інфекції від матері до майбутньої дитини значно зменшується, якщо вона під час вагітності та пологів приймає AZT, а її дитина отримує цей препарат протягом перших шести тижнів життя.

Профілактичні заходи. Основна умова — Ваша поведінка.

  1. Спеціальне виховання дітей і лекції для дорослих з питань захисту й запобігання.
  2. Статеві контакти — найбільш розповсюджений шлях передачі вірусу. Тому надійний спосіб запобігти зараженню — уникнення випадкових статевих контактів.
  3. Вживання ін’єкційних наркотиків не тільки шкідливо для здоров’я, але і значно підвищує можливість зараження вірусом. Як правило, ті, хто вводять внутрішньовенні наркотики, використовують загальні голки і шприци без їхньої стерилізації.
  4. Використання будь-якого інструментарію (шприци, системи для переливання крові) як у медичних установах, так і в побуті при різних маніпуляціях (манікюр, педикюр, татуювання, гоління тощо), де може міститися кров людини, зараженої ВІЛ, потребує його стерилізації. Вірус СНІДу нестійкий, гине при кип’ятінні миттєво, при 56 градусах за Цельсієм протягом 10 хвилин. Можуть бути використані і спеціальні дезінфікуючі розчини. Спирт не знищує ВІЛ.
  5. Перевірка донорської крові обов’язкова.

Негативне ставлення до вживання алкоголю, нікотину та наркотиків

Вплив куріння, алкоголю та наркотиків на здоров’я людини

Паління – підступний ворог людства, найпоширеніша шкідлива звичка! Цигарки містять нікотин, отруйні смоли і багато інших канцерогенів. Нікотин вбиває шість видів бактерій, з них вісім видів – корисних. Нікотинову кислоту, яка необхідна для людського організму, виробляють спеціальні клітини. Коли людина курить, ці клітини перестають працювати, а тому виробляється сильний потяг до цигарок. Паління починає вбивати з першої цигарки. Цигарковий дим «багатий» на більш ніж 4 тисячі хімічних сполук, шкідливих для здоров’я. Одна викурена цигарка вкорочує життя на 15 хвилин. Дим цигарок забруднює легені, спричиняє кашель. Курці частіше хворіють на рак. Нікотин – надзвичайно сильна отрута, яка діє переважно на нервову систему і травлення. У людей, які палять кровоносні судини втрачають еластичність, стають крихкими. Курці отруюють не тільки себе, а й тих хто біля них.

В кімнаті накуреній будеш сидіти,
НЕ буде у тебе тоді апетиту.
І біль в голові будеш ти відчувати,
А в розвитку фізичному будеш відставати.

Від диму сигарет жовтіють зуби й пальці. Нікотин утрудняє роботу серця, прискорює пульс. З рота погано пахне.

Курити не модно – модно бути здоровим!

 

Алкоголізм – це важка недуга. На неї хворіють ті, хто часто вживають спиртні напої. Алкоголь всмоктується в кров, ним можна отруїтися і вмерти. Через систематичне отруєння алкоголем можливо захворіти на цукровий діабет. Серед причин смертності алкоголізм на третьому місці. Від алкоголю страждають усі внутрішні органи, особливо мозок. Майже всі алкоголіки страждають на цироз печінки, туберкульоз легень. Отруєння мозку призводить до того, що людина втрачає здатність мислити – у неї погіршується пам’ять, слабшають розумові здібності. Алкоголь «тисне» на дитину: знижується увага вона погано росте. П’яна людина небезпечна для інших, бо вона не контролює своїх вчинків. На ґрунті алкоголізму скоюються важкі злочини. Уникайте п’яниць! Запам’ятайте! Найкращий спосіб не стати алкоголіком – не вживати спиртного.

Здоров’я – за гроші не купиш!

Наркоманія – хворобливий потяг до вживання наркотиків. Наркотики – це хімічні речовини, більшість яких є токсинами (тобто отрутою), які спричиняють у людини стан сп’яніння. Рак волі – так називають наркоманію. Наркоманія важко виліковується. Багато наркоманів хворіють на вірусні інфекції та СНІД. В них розвивається захворювання печінки і нирок. Вік життя наркоманів в середньому на 20 – 25 років менший, ніж у нормальних людей. Під впливом наркотиків людина не контролює свої емоції, вона втрачає волю. У наркоманів неприємний запах від тіла, із рота. Проблеми із шлунком, поноси, нудота. Шкіра стає зморщеною. Швидко втрачають вагу, старіють. Запалення повік, носа. На місці ін’єкцій виразки. Запам’ятайте! Легко піддаються втягненню в наркоманію морально-нестійкі люди, недисципліновані, схильні до правопорушень. Життя доводить – ті, хто рано починають зловживати тютюном, алкоголем, – легко звертають до наркотиків. Наркотики діють на дівчат ще сильніше, ніж на хлопців, – вилікувати їх майже неможливо. Ніколи не пробуйте наркотиків. Це може призвести до біди.

Бути здоровим – модно, стильно, класно!