Поради батькам

Мовне дихання

Розвиток мовлення у дошкільнят йде прискореними темпами. У цьому віці діти не тільки вчаться вимовляти звуки, але і робити це правильно, паралельно поповнюючи власний словниковий запас. Для батьків важливо допомогти своєму чаду, для цього використовуються спеціальні мовні ігри та вправи для розвитку мови і постановки правильного мовного дихання.

Для чого необхідно правильне мовне дихання?

Дуже часто можна почути як дошкільнята, вимовляючи довгі фрази, збиваються на середині, починаючи говорити захлинаючись, або ж закінчують їх ледве чутним шепотом. Причина цього в неправильному мовному диханні. Дитині просто не вистачає повітря, щоб закінчити фразу.

Мовне дихання допомагає дітям не тільки чітко вимовляти фрази, а й регулювати гучність власного голосу в залежності від ситуації.

Адаптація дитини

Процес адаптації дитини до умов дошкільного навчального закладу має кілька основних етапів (фаз)

Буря” – саме на цьому етапі у відповідь на комплекс зовнішніх впливів організм дитини вiдповiдає бурхливою реакцією та сильною напругою. Підвищується збуджуваність, тривожність, можливе підсилення агресивності, або заглиблення у себе, спостерігається поганий сон, апетит, настрій. Тривалість цього етапу – від 2 – 3 днів до 1 – 2 місяців. 

Буря затихає” – це період нестійкого стану, коли дитячий організм шукає оптимальні варіанти реакцій на зовнiшнi впливи. Дитина намагається брати участь у спiльнiй дiяльностi з однолітками, стає більш активною, зацікавленою, врівноваженою. Триває – від 1 тижня до 2-3 мicяцiв. 

Штиль” – період відносного пристосування організму дитини до нових умов, дитина розпочинає засвоювати нову інформацію, встановлювати контакти, виявляти активність під час занять. При цьому активно зменшується захворюваність, стабiлiзуються сон, апетит, настрій. Сприятливий період для розвитку всіх психічних процесів, органів та їх систем. Тривалість цього періоду – від 2-3 тижнів до 6 мicяцiв.

Спостереження і аналіз поведінки дітей раннього віку в ясельній групі дитячого садку дозволили виявити етапи звикання дитини до ДНЗ, які проходять всі діти. 

На першому етапі майже у всіх дітей спостерігаються ознаки нестабільності в емоційній сфері, психологічного дискомфорту. Немає жодної дитини, яка не переживала б з приводу свого відриву від рідних. Малюки відмовляються від спілкування з іншими людьми, від іграшок, боляче реагують на розставання з батьками – плачуть при розставанніиі зустрічі з ними. У групі поводяться неспокійно, часто вередують, плачуть, буває так, що дитину і зовсім не можна заспокоїти, постійно запитують про маму, просяться додому, можуть відмовлятися від їжі. У заняття і групові ігри, організовані вихователем, діти не включаються, не бачать яскравих іграшок, які знаходяться в групі, віддаючи перевагу, своїй улюбленій іграшці принесеної з дому. До однолітків і вихователя ставляться байдуже або стороняться їх. 

На другому етапі діти з безлічі незнайомих дорослих виділяють для себе вихователя. Вони починають  відгукуватися на його звернення по імені, реагувати на ласку і пропозиції  пограти, звертаються до нього за допомогою і підтримкою, якщо виникають труднощі при дотриманні режимних процедур і якщо щось не виходить. Малюки намагаються знайти у вихователя втіху коли сумують за домівкою  і по розлуці з мамою: вони прагнуть до постійного фізичного контакту, хочуть отримати увагу і ласку, позитивну оцінку своєї діяльності, і упевненість в тому, що за ним прийдуть батьки, дитина може постійно слідувати за вихователем. Вихователь у свою чергу підбадьорює дитину, допомагає їй зрозуміти, те, що мама обов’язково прийде за нею, залучає малюка до своїх справ – просить  допомогти прибрати іграшки або принести книжку, щоб почитати її з іншими дітьми, як правило, діти охоче виконують такі прохання. 

На третьому етапі діти починають  активно користуватися іграшками які є в групі, досліджувати незнайомі предмети і навколишнє оточення. Діти активно привертають увагу вихователя і прагнуть залучити його в свою діяльність, при виникненні труднощів в грі звертаються за допомогою, відповідають на пропозиції  пограти разом. На даному етапі діти почали включатися в загальногрупові рухливі  ігри і заняття. 

На останньому етапі у малюків спостерігається інтерес до інших дітей, потреба в спілкуванні з ними. Діти прагнуть привернути до себе увагу товариша, посміхаються при зустрічі з ровесником, заглядають в очі, пропонують іграшки прагнучи утримати його увагу. Дитина  починає  цікавитися  спільними іграми з однолітками, вони емоційно висловлюються, кривляються, наслідують в процесі гри і отримують задоволення від таких забав. З’являються вибіркові  симпатії до деяких дітей. Малюки починають помічати засмучення, незадоволеність, радість інших дітей, емоційно співпереживають якщо комусь боляче Дані етапи звикання  проходять всі малюк|, які прийшли в дитячий садок, але їх тривалість у всіх різна. Дитина  швидко і безболісно може пройти всі етапи, а може надовго зупинитися  на певному з етапів.

 Залежно від тривалості адаптаційного періоду та поведінки дитини можна виділити різні ступені адаптації малюка до дошкільного закладу.

 Легкий ступінь адаптації – поведінка дитини нормалізується протягом 10-15 днів (фізіологічна, природна адаптація), дитина вливається в новий колектив безболісно, їй там комфортно, вона не влаштовує істерик, коли мама веде малюка в дитячий садок. Такі діти, як правило, хворіють нечасто, хоча в період адаптації “зриви” все ж таки можливі. 

 Середній ступінь адаптації – поведінка дитини нормалізується протягом 15-30 днів дитина худне, хворіє, але не важко, без ускладнень, малюк більш-менш терпимо переносить походи в дитячий садок, може періодично “поплакати”, але ненадовго. Найчастіше в цей час захворювань не уникнути.

Важкий ступінь адаптації – патологічна адаптація, триває від 2 місяців і більше. У цей період у дитини спостерігаються погіршення апетиту, навіть до повної відмови від їжі, порушення сну і сечовипускання, різкі перепади настрою, часті зриви і капризи. Крім того, малюк дуже часто хворіє – (в даному випадку хвороба нерідко пов’язана з небажанням дитини йти в дитячий садок). Такі діти в колективі відчувають себе невпевнено, майже ні з ким не грають.

Причинами важ­кої адаптації до умов дошкільного закладу можуть бути:

1. Несформованiсть позитивної установки на відвідування дошкільного закладу. Для того, щоб негативні емоції не стали перешкодою для­ дитини період адаптації, важливо сфо­рмувати в неї позитивне очікування майбутнix змін. Досить часто батьки із спiвчyттям ставляться до відвідувань малюком дитсадка. Внаслідок такого ставлення, малюк теж почи­нає страждати, вepeдyє, відмовляється відвідувати дитячий заклад. Iнодi батьки залякують дитину вiдвiдyвaн­ням дитсадка. У деяких випадках малюк не має ніяких уявлень про життя в дитячому садку, про те, що там на неї чекає. 

2. Несформованiсть навичок самообслуговування. Інколи бать­ки, бажаючи заощадити час, поспішають нагодувати, одягнути дити­ну, стримуючи своїми діями форму­вання необхідних практичних вмінь i навичок. Такі діти, потрапляючи до дитячого закладу, почуваються безпорадними та самотніми – вони не можуть самостійно одягатися, користуватися туалетом. 

3. Значних труднощів у період адаптації зазнають діти, які до вiд­вiдування дитячого садка мало спілкувалися з однолітками. З метою безпеки малюка у деяких випадках батьки свідомо обмежу­ють спілкування своєї дитини з ро­весниками. Наслідком цього є недовіра до інших, конфліктність, невміння попроси­ти, невміння зачекати.

4. Відчуття дискомфорту при невiдповiдності домашнього режиму режимові дитячого садка у випадках, коли домашній i садочковий режими карди­нально вiдрiзняються в часі та послідовності режимних моментів.

5. Період адаптації важкий не тільки для дитини, а й для вихова­теля, тому батьки повинні позитив­но налаштовувати малюка на зустріч із вихователем.

Адаптація дітей до дошкільного закладу завжди була й лишається психологічно найбільш складним періодом як для дитини та її батьків, так і для педагогів дошкільного закладу. Урахування специфіки адаптаційного періоду допомо­же не лише знайти правильний підхід до малюка, а й закласти передумо­ви для його успішної соціалізації в новому колективі. Адже, характер пережитих емоційних станів в ранньому віці залишає свій слід на успіхах і невдачах найближчого періоду шкільного життя і дорослого життя в майбутньому, оскільки емоційна пам’ять фіксує позитивний чи негативний досвід у тих уявленнях, образах та цінностях, що визначають відносини дитини зі світом. 

Отже, необхідними умовами забезпечення успішної адаптації малюка до умов ДНЗ є:

Співробітництво й координація зусиль психолога, вихователів і інших працівників закладу.

Забезпечення можливості участі батьків у житті дитини в умовах нового середовища.

Встановлення довірливого особистісного контакту із кожною дитиною, проявляючи індивідуальну турботу й надаючи допомогу.

Проведення ритуалів щоденної зустрічі й прощання з кожною дитиною.

У процесі спілкування сприяти об’єднанню дітей, закладаючи традиції групових взаємин.

Систематична підтримка інтересу дитини в діяльності, упевненість у собі, самостійність, ініціативність.

Розробка індивідуального режиму адаптації дитини до умов дитсадка (індивідуальні спостереження за ступенем адаптації).

Погодження дій батьків і педагогів, зближення підходів до дітей у родині й у дошкільному закладі.

Створення для дитини психологічного комфорту: радість, турбота, увага, доброзичливість, чуйність.

Врахування індивідуальних особливостей дитини.

Формування в дитини адекватних форм спілкування з дорослими й однолітками.

Мовлення педагогів

Професійне мовлення педагогів

Найактуальніше питання сьогодення – оволодіння громадянами України літературними нормами української мови. Культура мовлення є обов’язковим елементом загальної культури людини. Не випадково вважається, що мовлення людини – її візитна картка, оскільки від того, наскільки грамотно людина висловлює свої думки, залежить її успіх не лише у повсякденному спілкуванні, але й у професійній діяльності. Особливо актуальне це твердження щодо мовлення педагога, який працює з дітьми дошкільного віку.

Дошкільний вік є сенситивним періодом мовленнєвого розвитку дитини, тому один з провідних напрямів діяльності вихователя дошкільного закладу – формування усного мовлення та навичок мовленнєвого спілкування, що спирається на володіння рідною літературною мовою.

Якість мовленнєвого розвитку дошкільників залежить від якості мовлення педагогів і від оточуючого мовленнєвого середовища у дошкільному навчальному закладі, діти вчаться говорити завдяки слуху та здатності наслідувати. Дошкільники говорять те, що чують, оскільки внутрішні механізми мовлення у дитини утворюються лише під впливом мовлення дорослих. Педагог повинен самокритично відноситись до своєї мови і при наявності недоліків в ній старатись виправити їх.

Для вихователів володіння зразковою мовою – це показник їх професійної підготовленості. Тому турбота про удосконалення своєї мови – моральний і суспільний обов’язок кожного педагога. Кожен вихователь зобов’язаний розвивати в собі досконале володіння тими мовними навичками, які потім передаються дітям. Від культури мови вихователя залежить культура мови дітей.

Саме тому до мовлення педагога дошкільного закладу сьогодні ставляться високі вимоги, і проблема підвищення культури мовлення вихователя розглядається у контексті підвищення якості дошкільної освіти.

У сучасних дослідженнях проблем підвищення культури мовлення педагога виділяють компоненти його професійного мовлення і вимоги до нього.

До компонентів професійного мовлення педагога відносяться:

  • якість мовного оформлення мовлення;
  • дотримання літературних норм вимови, правильно ставити наголос в словах;
  • ціннісно-особистісні установки педагога;
  • комунікативна компетентність;
  • чіткий вибір інформації для створення вислову;
  • орієнтація на процес безпосередньої комунікації.

Серед вимог до мовлення педагога дошкільного закладу виділяють:

  • правильність – відповідність мовлення мовним нормам. Педагогу необхідно знати і виконувати у спілкуванні з дітьми основні норми рідної мови: орфоепічні норми (правила літературної вимови), а також норми утворення і зміни слів;
  • точність – відповідність змісту мовлення та інформації, яка лежить у його основі. Педагогу слід звернути особливу увагу на семантичний (смисловий) аспект мовлення, що сприяє формуванню у дітей навичок точності слововживання;
  • логічність – вираження у смислових зв’язках компонентів мовлення і відносин між частинами та компонентами думки. Педагогу слід враховувати, що саме у дошкільному віці закладаються уявлення про структурні компоненти зв’язного вислову, формуються навички використання різних способів внутрішньо текстових зв’язків;
  • чистота – відсутність у мовленні елементів, невластивих літературній мові.

Усунення із активного мовлення не літературної лексики – одне із завдань мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку. Тому, зважаючи на те, що у цьому віці провідним механізмом мовленнєвого розвитку є наслідування, педагогу необхідно піклуватися про чистоту власного мовлення: неприпустимо використовувати слова-паразити, діалектні, жаргонні слова;

  • виразність – особливість мовлення, що допомагає захоплювати увагу і створювати атмосферу емоційного співпереживання. Виразність мовлення педагога є потужним засобом впливу на дитину. Володіння педагогом різними засобами виразності мовлення (інтонація, темп мовлення, сила, висота голосу тощо) сприяє не лише формуванню довільності виразності мовлення дитини, але й повнішому усвідомленню дитиною змісту мовлення дорослого, формуванню вміння виражати своє ставлення до предмета розмови;
  • багатство – уміння використовувати всі мовні одиниці з метою оптимального вираження інформації. Педагогу слід враховувати, що в дошкільному віці формуються основи лексичного запасу дитини, тому багатий лексикон самого педагога сприяє не лише розширенню словарного запасу дитини, але й допомагає сформувати у неї навички точності слововживання, виразності й образності мовлення;
  • доцільність – вживання у мовленні одиниць, відповідних ситуації та умовам спілкування. Доцільність мовлення педагога передбачає, насамперед, володіння відчуттям стилю. Урахування специфіки дошкільного віку націлює педагога на формування у дітей культури мовленнєвої поведінки (навичок спілкування, уміння користуватися різними формулами мовленнєвого етикету, орієнтуватися на ситуацію спілкування співбесідника тощо).

Мова вихователя повинна бути емоційно насиченою, в міру голосною і інтонаційно багатою. Така мова сприймається краще, якщо вона звучить в трохи уповільненому темпі. Такий темп підвищує чуттєвість мови і навпаки, швидкий темп робить мову змазаною і важкою до сприйняття.

До цього переліку необхідно додати і правильне використання педагогом невербальних засобів спілкування, його уміння не лише говорити з дитиною, але й чути її.

Безумовно, знання педагогом дошкільного закладу зазначених вимог, їх дотримання і постійне вдосконалення свого мовлення – це запорука успішності роботи з мовленнєвого розвитку дітей у дошкільному закладі.

Документи для прийому дитини в ДНЗ

ДОКУМЕНТИ ДЛЯ ПРИЙОМУ ДИТИНИ ДО ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Медичну карту дитини скасовано. Які ж документи мають надавати батьки для прийому їхньої дитини до закладу дошкільної освіти?

Основною формою первинної облікової документації для ведення медичних записів щодо дітей від народження до 17 років є:

Історія розвитку дитини (форма № 112/о), затв. наказом МОЗ України від 28.07.2014 № 527. Цю форму зберігають у закладі охорони здоров’я.

Донедавна чинною була Форма № 026/о «Медична карта дитини (для дошкільного та загальноосвітнього навчальних закладів)». Та її скасували.

Які ж документи мають надати батьки при прийомі їхньої дитини до закладу дошкільної освіти?

Перелік документів для приймання дитини

Прийом дітей до ЗДО здійснює керівник протягом календарного року на підставі таких документів, як:

  • заява батьків про приймання
  • медична довідка про стан здоров’я дитини з висновком лікаря, що дитина може відвідувати ЗДО
  • довідка дільничного лікаря про епідеміологічне оточення
  • свідоцтво про народження.

Це виключний перелік документів, визначений пунктом 6 Положення про дошкільний навчальний заклад. У цьому ж пункті вказано додаткові документи для прийому дітей:

  • до закладів (груп) компенсуючого типу
  • в інклюзивні групи.

Клінічний протокол

Оскільки до закладів дошкільної освіти приймають дітей віком від 1 року, періодичність медичних оглядів визначена наказом МОЗ України «Про затвердження Клінічного протоколу медичного огляду за здоровою дитиною віком до 3 років» від 20.03.2008 № 149.

За Клінічним протоколом медогляд дітей здійснює лікар, який спостерігає за дитиною за місцем проживання:

  • педіатр
  • або сімейний лікар.

Додаткові огляди здорової доношеної дитини віком до 3 років не передбачені. Їх проводять лише за:

  • показаннями, обґрунтованими письмово в Історії розвитку дитини (форма № 112/о)
  • поінформованої згоди батьків.

Отже для відвідування закладу дошкільної освіти достатньо надати довідку від лікаря-педіатра чи сімейного лікаря, яка засвідчує той факт, що дитина здорова.

День фізичної культури і спорту

 Малі олімпійські ігри  

Кожного року у вересні місяці у дошкільному навчальному закладі проходять Малі олімпійські ігри. Це свято розпочинається урочистою церемонією відкриття: внесенням прапора, “запалюванням” олімпійського вогню та виконанням Гімну України. На олімпійський стадіон виходять команди, учасники яких  прагнуть перемогти.

Під час змагань діти виявляють впевненість у своїх силах, почуття колективізму, дружби, взаємодопомоги. Цей захід формує у дітей інтерес до спорту, розвиток вольових та фізичних якостей, надає бадьорості та витривалості. За досягнення у спорті проходить почесна церемонія нагородження дітей медалями. Досвід проведення Малих олімпійських ігор дозволяє зробити висновок, що ця ефективна форма роботи, дозволяє вирішувати завдання не тільки фізичного розвитку, але й виховання  дошкільнят.

Сонце світить всім тепленько,
Ми промінчики маленькі.
Любимо змагатись,
В спортивні ігри гратись!

Рух – це життя. Гімнастика і праця на свіжому повітрі – найкраща гарантія здоров’я.

Щира подяка

Педагогічний колектив та батьки дошкільного навчального закладу «Росинка» висловлюють щиру подяку депутату Сумської обласної ради  Юрію Михайловичу Меєровичу  за подаровану м᾿ясорубку, яка вкрай необхідна для приготування смачних страв для наших малят.

Підтримка Меєровича Ю.М. – свідчення його небайдужого ставлення до проблем дошкільного закладу, розуміння важливості дошкільного виховання, як першої сходинки освіти майбутнього громадянина.

17/09/2018

Закупівля товарів, виконання робіт та надання послуг

№ з/п Найменування товару, вид робіт та послуг Одиниця

виміру

Кіль-кість Вартість послуги, вартість за одиницю товару (грн.) Загальна сума

(грн.)

Підтверджуючий документ
1. ОЗВ 10 мм лист 3 299,00 897,00 Рахунок № 599

ФОП

Мороховський В.Л.

 

2. Саморізи 32 шт. 100 0,13 13,00
3. Саморізи 35 шт. 100 0,16 16,00
4. Оцинковка лист 1 275,00 275,00
  Ітого:       1201,00
5. Лак ПФ-11 2,5 кг глянець ЗЕБРА шт. 6 230,00 1380,00  

Рахунок-фактура

№ КТ-0000043

 

 

6. Розчинник зам У/С 0,9 л (12 шт.) шт. 12 18,00 216,00
7. Пензель флейцевий «Євро» 2,5 шт. 10 16,00 160,00
8. Пензель флейцевий, тип Англійський «2» шт. 10 10,00 100,00
9. Пістолет для герметика (пружинний) шт. 1 35,00 35,00
10. Мінівалік Велюр 150мм шт. 15 20,00 300,00
11. Скотч малярний 48мм 25м/п 1/34 шт. 4 20,00 80,00
12. Фарба фасадна акрилова «Спектр» С-23 Profil Line  14 кг шт. 1 290,00 290,00
  Ітого:       2561,00
13. Послуги на захоронення ТПВ від бюджетної установи на полігоні ПВ м3 4 29,8167 119,27 ДП «ВЕРП»

ТОВ «Водоторгприлад»

14. Послуги на вивіз ТПВ від бюджетної установи на полігоні ПВ м3 4 74,0583 296,23
  Ітого:       415,50
15. Натяжна система м2 77 233,75 17999,00 Видаткова накладна № 56

ФОП Яремич Т.С.

16. Перезарядка, ремонт і діагностика вогнегасників шт. 17 1400,00 Акт № 3363

ПП «Вогнезахист»

17. Технічне обслуговування і тарировка  вагів   975,00 Акт №750 від 09.08.2018

ФОП Бова М.М.

18. Шпалери шт. 5 250,00 1400,00 Рахунок від 11.08.2018

ПП Тамаріна Г.В.

19. Клей шт. 2 60,00 180,00
20. Касова стрічка шт. 3 3,50 10,50
  Ітого:       21964,50
21. Шпалери  акрилові шт. 7 80,00 560,00 Рахунок-фактура

№ М-00000070

від 12.08.2018

ФОП Гапонова С.М.

22. Шпалери фріз шт. 7 330,00 2310,00
23. Клей Метілан шт. 4 58,00 232,00
  Ітого:       3102,00
24. Плитка для підлоги м2 10 170,00 1700,00 Накладна № 40 від 15.08.2018

ФОП Масло П.І.

25. Грунт 5л шт. 1 78,00 78,00
26. Клей шт. 4 205,00 820,00
  Ітого:       2598,00
27. Лабораторне дослідження піску       1422,00  
  Разом:       33264,00  

07/06/2018

Рекомендації батькам дошкільників

РОБІТЬ!rekom1

  • Втішайтесь своєю дитиною.
  • Прибираючи чи готуючи їжу, щось наспівуйте. Коли малюк може вас чути, розмовляйте вголос (це допоможе йому навчитися говорити).
  • Якщо ви побачили, що дитина щось робить, розпочніть «паралельну розмову» (коментуйте її дії).
  • Розмовляйте з дитиною турботливим, заспокійливим, підбадьорливим тоном.
  • Коли дитина з вами розмовляє, слухайте її співчутливо і уважно.
  • Визначте чіткі та тверді умови для дитини.
  • Заохочуйте в дитини прагнення ставити запитання.
  • Не скупіться на нагороду — похвалу чи поцілунок.
  • Говоріть правильно.
  • Будьте терплячими.
  • Щодня читайте дитині.
  • Будьте прикладом для малюка: хай він бачить, яке задоволення ви маєте від читання газет, журналів, книг.
  • Не втрачайте почуття гумору.
  • Проблеми батьків і дітей немає там, де батьки та діти дружать і мають спільні заняття.

 

НЕ РОБІТЬ!

rekom2

  • Не перебивайте дитину, не говоріть, що ви вже зрозуміли, не відвертайтесь, поки малюк не скінчив розповідати.
  • Не змушуйте дитину робити те, до чого вона не готова.
  • Не вимагайте одразу дуже багато; мине чимало часу, перш ніж малюк навчиться самостійно прибирати свої іграшки, наводити порядок у своїй кімнаті.
  • Не слід постійно виправляти дитину, повторюючи: «Не так! Перероби!»
  • Не кажіть: «Ні, вона не червона». Краще сказати просто: «Вона синя».
  • Не треба піддавати критиці дитину навіть сам на сам, тим більше не слід цього робити у присутності інших людей.
  • Не треба встановлювати для дитини багато правил: вона перестане звертати на них увагу.
  • Не перестарайтесь створюючи дитині дуже багато стимулів або вражень: іграшок, поїздок тощо.
  • Не виявляйте надмірного занепокоєння з приводу кожної зміни в дитині: невеликого руху вперед або, навпаки, деякого регресу.