04/12/2018

СУМСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

 РОЗПОРЯДЖЕННЯ

 ГОЛОВИ СУМСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ

ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

 11.04.2018                                                м.Суми                                      №  235-ОД

Про видачу ліцензій на освітню
діяльність закладів освіти

 Відповідно до статтей 6, 22, 39 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», статті 43 підпункту 6 пункту 3 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про освіту», Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», постанови Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2015 р. № 609 «Про затвердження переліку органів ліцензування та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України»:

  1. Видати ліцензію на освітню діяльність закладам дошкільної освіти Сумської області відповідно до додатка 1.
  2. Видати ліцензію на освітню діяльність закладам загальної середньої освіти Сумської області відповідно до додатка 2.
  3. Видати ліцензію на освітню діяльність закладам дошкільної та загальної середньої освіти (навчально-виховним комплексам) Сумської області відповідно до додатка 3.
  4. Департаменту освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації забезпечити розміщення інформації про прийняте рішення щодо видачі ліцензії на освітню діяльність закладам дошкільної і загальної середньої освіти на офіційних веб-сайтах органу ліцензування та Департаменту освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації.
  5. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на заступника голови Сумської обласної державної адміністрації Подопригору М.А.
Голова Сумської обласної
державної адміністрації                                                                              М.О. Клочко

 

Додаток 1
до розпорядження голови
Сумської обласної
державної адміністрації
11.04.2018  № 235-ОД

 Заклади дошкільної освіти 

з/п

Найменування юридичної особи (повна назва відповідно до статуту) Код згідно з ЄДРПОУ Місце знаходження юридичної особи (вул., місто (село), район, індекс) Рівень освіти

(дошкільна)

172. Охтирський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) «Росинка» Охтирської міської ради   33158651 вул. Київська, буд. 21,

м.Охтирка, 42700

 

дошкільна
Керівник апарату Сумської
обласної державної адміністрації                                               Д.О. Живицький

 

Директор Департаменту освіти
і науки Сумської обласної
державної адміністрації                                                               В.П. Гробова

Толерантність

Міжнаро́дний день толера́нтності — свято, яке відзначається 16 листопада в усьому світі. Його запровадили у 1995 році за рішенням ЮНЕСКО. Саме цього дня ухвалили Декларацію принципів терпимості. У ній йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповіданнястатіетносу або кольору шкіри. Ці принципи закріпили у Загальній декларації прав людини, що проголошує неприйняття усіх форм дискримінації, недопущення геноциду і покарання за нього.

В дошкільному навчальному закладі з 12 по 16 листопада 2018 року пройшов «Тиждень толерантності», з метою формування в дітей загальнолюдських, моральних цінностей, задля пропаганди принципів терпимості та розвитку толерантних настанов.

Головною метою проведення «Тижня толерантності» було:

  • познайомити дітей з поняттям «толерантність» ;
  • виховувати дружні відносини між дітьми;
  • розвивати у дітей почуття емпатії, терпіння, доброти, поваги.

План проведення тематичного тижня був насичений та різноманітний. Практичним психологом у куточку для батьків представлена інформація про поняття «толерантність». Упродовж тижня всі діти і педагогічний колектив приймали активну участь у різноманітних заходах,  присвячених Дню толерантності (терпимості). З дітьми були проведені цікаві заняття, розваги, бесіди.  І як казав український поет   Григорій Сковорода «Толерантність – це гармонія в багатоманітності. Любов виникає з любові, коли хочу, щоб мене любили, я сам першим люблю».

Толерантне ставлення до всього

Збереже, врятує і спасе,

Допоможе вгледіть перемогу

Допоможе витримати все.

Будь завжди нестримним вільнодумцем,

Свої мрії пензлем намалюй.

Освіти життя яскравим сонцем,

Толерантний всесвіт намалюй.

Осіння казка

Осінь… Золота, пишна, щедра, багата. Такими словами називають її люди. Осінь — щедра господиня. Вона пригощає нас рум’яними яблуками з медовими грушами, гарбузовою кашею з квашеною капустою. Осінь-чарівниця одягає ліс у золоті шати і застеляє землю яскравим кольоровим килимом.

І до нас в садочок прийшла красуня осінь і принесла в дарунок малечі золоті та багряні листочки, незвичайні пригоди хмаринок, веселий дощовий оркестр, смачні яблука, груші, солодкі кавуни, пресолодкі дині. Осінь навчила малят бути щирими та щедрими, дарувати одне одному добрий настрій. Свято осені в дитячому садку — це завжди феєрична, сповнена яскравих барв і дивовижних персонажів казка, де завжди у святковій залі панує особлива атмосфера тепла та затишку. Ігри, запальні танці та веселі дитячі пісеньки про осінь роблять чарівне дійство незабутнім як для його маленьких талановитих акторів, так і для глядачів.

Золоті листочки з дерева летять
Землю укривають, тихо шелестять.
Осінь мила, осінь у садок прийшла
Радості багато діткам принесла.

Ходить осінь по садках 
Ходить усміхається
Ніби в казці швидко так
Кольори міняються.

Жовтий колір це поля
Це пшениця золота
Жовте сонечко у небі
Голубий це колір неба.

Жовтий хліба колосок
Добрий з нього колобок
Жовте поле, жовтий сніп
Жовте листя, жовтий гриб.
Осінь гарно малювала
Кольори ці поєднала
У символі нашої країни
У прапорі України
Голубий це небо й річка
У вінку блакитна стрічка
Сині очі мають діти
Голубі є в полі квіти
Осінь, осінь золота
Дуже гарна й молода
Шати жовті голубі
До лиця завжди тобі.

Ось і підійшло до завершення наше свято —  щедре, багате, щире на ваші усмішки. Хочеться вірити, що всі на цьому казковому святі отримали від наших діточок море емоцій, тому що дітки співали, танцювали, сміялись, жартували. Бажаємо щоб у кожній родині завжди був достаток, щоб ви були багатими і щедрими як Осінь. Щоб завжди над нами світило сонечко мирне, сонечко осіннє, зимове, весняне і літнє. Будьте всі щасливі.

 

 

Козацькі забави

14 жовтня – значуща дата,

яка щорічно переповнює гордістю та хвилюваннями

серця мільйонів громадян нашої України.

В цей день українці святкують День захисника України – свято звитяги українського лицарства, а також день пам’яті та пошани всіх, хто впродовж століть боровся за державний суверенітет України. День Українського козацтва – нескорених, гордих воїнів, для яких Батьківщина і побратим – понад усе. Епоха козаків давно минула, та дух козацтва досі тече в наших жилах. Ми їх нащадки – «Ми, браття, козацького роду».
Тому традиційно у жовтні місяці у дошкільному навчальному закладі для старших дошкільнят відбулося спортивно-музичне  свято «Козацькі забави». Завітав на свято до дітей й славний козак Охтирського козацького полку  Гаранжа Віктор Миколайович, який закликав дітей любити рідний край, народ, бути гідними своїх предків. Наприкінці свята відбулася урочиста посвята хлопчиків у козачата, що викликало неабияку гордість у серцях наших малюків. Скільки мужніх, сміливих воїнів і зараз захищають нашу рідну країну. І не встигнемо ми озирнутися, як оці маленькі хлопчики виростуть. Вони стануть справжніми чоловіками, будуть берегти мир і спокій на планеті!
Як козак засміється –
Ворог з остраху трясеться.
Як козак заспіває –
Вороги чимдуж тікають!

Гоп-гоп, гопачок, 
Затанцює козачок! 
Танець хвацький, 
Дуже вправний, 
І веселий, і забавний. 
На дозвіллі і в поході. 
Козаку стає в пригоді. 
Та не тільки це танок, 
А й військовий ще урок. 
Це мистецтво звуть отак: 
Славний бойовий гопак. 

На Січ жінок хоч не пускали, 
Щоб не було там сліз, жалів, 
Та козаки їх шанували – 
Бабусь, сестер і матерів. 

Жінки плекали у любові, 
Дітей звитяжних козаків, 
І Божу Матір в тихім слові, 
Просили, щоб козак вцілів. 

Оберегом кожної нації є її культура та духовні цінності, що передалися нам від пращурів. Як відомо, це свято найшло своє продовження і в часи Запорізької Січі. Наші козаки вважали Пресвяту Богородицю своєю заступницею. Звертаючись до неї, вони казали: “Покрий нас чесним своїм Покровом та захисти нас від усякого зла!” Тож вітаємо всіх козаків із цим радісним святом і бажаємо міцного здоров’я, щастя, здоров’я, наснаги у відродженні найкращих національних традицій, плідної праці на благо народу, задля слави нашої рідної України!

Поради батькам

Мовне дихання

Розвиток мовлення у дошкільнят йде прискореними темпами. У цьому віці діти не тільки вчаться вимовляти звуки, але і робити це правильно, паралельно поповнюючи власний словниковий запас. Для батьків важливо допомогти своєму чаду, для цього використовуються спеціальні мовні ігри та вправи для розвитку мови і постановки правильного мовного дихання.

Для чого необхідно правильне мовне дихання?

Дуже часто можна почути як дошкільнята, вимовляючи довгі фрази, збиваються на середині, починаючи говорити захлинаючись, або ж закінчують їх ледве чутним шепотом. Причина цього в неправильному мовному диханні. Дитині просто не вистачає повітря, щоб закінчити фразу.

Мовне дихання допомагає дітям не тільки чітко вимовляти фрази, а й регулювати гучність власного голосу в залежності від ситуації.

Адаптація дитини

Процес адаптації дитини до умов дошкільного навчального закладу має кілька основних етапів (фаз)

Буря” – саме на цьому етапі у відповідь на комплекс зовнішніх впливів організм дитини вiдповiдає бурхливою реакцією та сильною напругою. Підвищується збуджуваність, тривожність, можливе підсилення агресивності, або заглиблення у себе, спостерігається поганий сон, апетит, настрій. Тривалість цього етапу – від 2 – 3 днів до 1 – 2 місяців. 

Буря затихає” – це період нестійкого стану, коли дитячий організм шукає оптимальні варіанти реакцій на зовнiшнi впливи. Дитина намагається брати участь у спiльнiй дiяльностi з однолітками, стає більш активною, зацікавленою, врівноваженою. Триває – від 1 тижня до 2-3 мicяцiв. 

Штиль” – період відносного пристосування організму дитини до нових умов, дитина розпочинає засвоювати нову інформацію, встановлювати контакти, виявляти активність під час занять. При цьому активно зменшується захворюваність, стабiлiзуються сон, апетит, настрій. Сприятливий період для розвитку всіх психічних процесів, органів та їх систем. Тривалість цього періоду – від 2-3 тижнів до 6 мicяцiв.

Спостереження і аналіз поведінки дітей раннього віку в ясельній групі дитячого садку дозволили виявити етапи звикання дитини до ДНЗ, які проходять всі діти. 

На першому етапі майже у всіх дітей спостерігаються ознаки нестабільності в емоційній сфері, психологічного дискомфорту. Немає жодної дитини, яка не переживала б з приводу свого відриву від рідних. Малюки відмовляються від спілкування з іншими людьми, від іграшок, боляче реагують на розставання з батьками – плачуть при розставанніиі зустрічі з ними. У групі поводяться неспокійно, часто вередують, плачуть, буває так, що дитину і зовсім не можна заспокоїти, постійно запитують про маму, просяться додому, можуть відмовлятися від їжі. У заняття і групові ігри, організовані вихователем, діти не включаються, не бачать яскравих іграшок, які знаходяться в групі, віддаючи перевагу, своїй улюбленій іграшці принесеної з дому. До однолітків і вихователя ставляться байдуже або стороняться їх. 

На другому етапі діти з безлічі незнайомих дорослих виділяють для себе вихователя. Вони починають  відгукуватися на його звернення по імені, реагувати на ласку і пропозиції  пограти, звертаються до нього за допомогою і підтримкою, якщо виникають труднощі при дотриманні режимних процедур і якщо щось не виходить. Малюки намагаються знайти у вихователя втіху коли сумують за домівкою  і по розлуці з мамою: вони прагнуть до постійного фізичного контакту, хочуть отримати увагу і ласку, позитивну оцінку своєї діяльності, і упевненість в тому, що за ним прийдуть батьки, дитина може постійно слідувати за вихователем. Вихователь у свою чергу підбадьорює дитину, допомагає їй зрозуміти, те, що мама обов’язково прийде за нею, залучає малюка до своїх справ – просить  допомогти прибрати іграшки або принести книжку, щоб почитати її з іншими дітьми, як правило, діти охоче виконують такі прохання. 

На третьому етапі діти починають  активно користуватися іграшками які є в групі, досліджувати незнайомі предмети і навколишнє оточення. Діти активно привертають увагу вихователя і прагнуть залучити його в свою діяльність, при виникненні труднощів в грі звертаються за допомогою, відповідають на пропозиції  пограти разом. На даному етапі діти почали включатися в загальногрупові рухливі  ігри і заняття. 

На останньому етапі у малюків спостерігається інтерес до інших дітей, потреба в спілкуванні з ними. Діти прагнуть привернути до себе увагу товариша, посміхаються при зустрічі з ровесником, заглядають в очі, пропонують іграшки прагнучи утримати його увагу. Дитина  починає  цікавитися  спільними іграми з однолітками, вони емоційно висловлюються, кривляються, наслідують в процесі гри і отримують задоволення від таких забав. З’являються вибіркові  симпатії до деяких дітей. Малюки починають помічати засмучення, незадоволеність, радість інших дітей, емоційно співпереживають якщо комусь боляче Дані етапи звикання  проходять всі малюк|, які прийшли в дитячий садок, але їх тривалість у всіх різна. Дитина  швидко і безболісно може пройти всі етапи, а може надовго зупинитися  на певному з етапів.

 Залежно від тривалості адаптаційного періоду та поведінки дитини можна виділити різні ступені адаптації малюка до дошкільного закладу.

 Легкий ступінь адаптації – поведінка дитини нормалізується протягом 10-15 днів (фізіологічна, природна адаптація), дитина вливається в новий колектив безболісно, їй там комфортно, вона не влаштовує істерик, коли мама веде малюка в дитячий садок. Такі діти, як правило, хворіють нечасто, хоча в період адаптації “зриви” все ж таки можливі. 

 Середній ступінь адаптації – поведінка дитини нормалізується протягом 15-30 днів дитина худне, хворіє, але не важко, без ускладнень, малюк більш-менш терпимо переносить походи в дитячий садок, може періодично “поплакати”, але ненадовго. Найчастіше в цей час захворювань не уникнути.

Важкий ступінь адаптації – патологічна адаптація, триває від 2 місяців і більше. У цей період у дитини спостерігаються погіршення апетиту, навіть до повної відмови від їжі, порушення сну і сечовипускання, різкі перепади настрою, часті зриви і капризи. Крім того, малюк дуже часто хворіє – (в даному випадку хвороба нерідко пов’язана з небажанням дитини йти в дитячий садок). Такі діти в колективі відчувають себе невпевнено, майже ні з ким не грають.

Причинами важ­кої адаптації до умов дошкільного закладу можуть бути:

1. Несформованiсть позитивної установки на відвідування дошкільного закладу. Для того, щоб негативні емоції не стали перешкодою для­ дитини період адаптації, важливо сфо­рмувати в неї позитивне очікування майбутнix змін. Досить часто батьки із спiвчyттям ставляться до відвідувань малюком дитсадка. Внаслідок такого ставлення, малюк теж почи­нає страждати, вepeдyє, відмовляється відвідувати дитячий заклад. Iнодi батьки залякують дитину вiдвiдyвaн­ням дитсадка. У деяких випадках малюк не має ніяких уявлень про життя в дитячому садку, про те, що там на неї чекає. 

2. Несформованiсть навичок самообслуговування. Інколи бать­ки, бажаючи заощадити час, поспішають нагодувати, одягнути дити­ну, стримуючи своїми діями форму­вання необхідних практичних вмінь i навичок. Такі діти, потрапляючи до дитячого закладу, почуваються безпорадними та самотніми – вони не можуть самостійно одягатися, користуватися туалетом. 

3. Значних труднощів у період адаптації зазнають діти, які до вiд­вiдування дитячого садка мало спілкувалися з однолітками. З метою безпеки малюка у деяких випадках батьки свідомо обмежу­ють спілкування своєї дитини з ро­весниками. Наслідком цього є недовіра до інших, конфліктність, невміння попроси­ти, невміння зачекати.

4. Відчуття дискомфорту при невiдповiдності домашнього режиму режимові дитячого садка у випадках, коли домашній i садочковий режими карди­нально вiдрiзняються в часі та послідовності режимних моментів.

5. Період адаптації важкий не тільки для дитини, а й для вихова­теля, тому батьки повинні позитив­но налаштовувати малюка на зустріч із вихователем.

Адаптація дітей до дошкільного закладу завжди була й лишається психологічно найбільш складним періодом як для дитини та її батьків, так і для педагогів дошкільного закладу. Урахування специфіки адаптаційного періоду допомо­же не лише знайти правильний підхід до малюка, а й закласти передумо­ви для його успішної соціалізації в новому колективі. Адже, характер пережитих емоційних станів в ранньому віці залишає свій слід на успіхах і невдачах найближчого періоду шкільного життя і дорослого життя в майбутньому, оскільки емоційна пам’ять фіксує позитивний чи негативний досвід у тих уявленнях, образах та цінностях, що визначають відносини дитини зі світом. 

Отже, необхідними умовами забезпечення успішної адаптації малюка до умов ДНЗ є:

Співробітництво й координація зусиль психолога, вихователів і інших працівників закладу.

Забезпечення можливості участі батьків у житті дитини в умовах нового середовища.

Встановлення довірливого особистісного контакту із кожною дитиною, проявляючи індивідуальну турботу й надаючи допомогу.

Проведення ритуалів щоденної зустрічі й прощання з кожною дитиною.

У процесі спілкування сприяти об’єднанню дітей, закладаючи традиції групових взаємин.

Систематична підтримка інтересу дитини в діяльності, упевненість у собі, самостійність, ініціативність.

Розробка індивідуального режиму адаптації дитини до умов дитсадка (індивідуальні спостереження за ступенем адаптації).

Погодження дій батьків і педагогів, зближення підходів до дітей у родині й у дошкільному закладі.

Створення для дитини психологічного комфорту: радість, турбота, увага, доброзичливість, чуйність.

Врахування індивідуальних особливостей дитини.

Формування в дитини адекватних форм спілкування з дорослими й однолітками.

Мовлення педагогів

Професійне мовлення педагогів

Найактуальніше питання сьогодення – оволодіння громадянами України літературними нормами української мови. Культура мовлення є обов’язковим елементом загальної культури людини. Не випадково вважається, що мовлення людини – її візитна картка, оскільки від того, наскільки грамотно людина висловлює свої думки, залежить її успіх не лише у повсякденному спілкуванні, але й у професійній діяльності. Особливо актуальне це твердження щодо мовлення педагога, який працює з дітьми дошкільного віку.

Дошкільний вік є сенситивним періодом мовленнєвого розвитку дитини, тому один з провідних напрямів діяльності вихователя дошкільного закладу – формування усного мовлення та навичок мовленнєвого спілкування, що спирається на володіння рідною літературною мовою.

Якість мовленнєвого розвитку дошкільників залежить від якості мовлення педагогів і від оточуючого мовленнєвого середовища у дошкільному навчальному закладі, діти вчаться говорити завдяки слуху та здатності наслідувати. Дошкільники говорять те, що чують, оскільки внутрішні механізми мовлення у дитини утворюються лише під впливом мовлення дорослих. Педагог повинен самокритично відноситись до своєї мови і при наявності недоліків в ній старатись виправити їх.

Для вихователів володіння зразковою мовою – це показник їх професійної підготовленості. Тому турбота про удосконалення своєї мови – моральний і суспільний обов’язок кожного педагога. Кожен вихователь зобов’язаний розвивати в собі досконале володіння тими мовними навичками, які потім передаються дітям. Від культури мови вихователя залежить культура мови дітей.

Саме тому до мовлення педагога дошкільного закладу сьогодні ставляться високі вимоги, і проблема підвищення культури мовлення вихователя розглядається у контексті підвищення якості дошкільної освіти.

У сучасних дослідженнях проблем підвищення культури мовлення педагога виділяють компоненти його професійного мовлення і вимоги до нього.

До компонентів професійного мовлення педагога відносяться:

  • якість мовного оформлення мовлення;
  • дотримання літературних норм вимови, правильно ставити наголос в словах;
  • ціннісно-особистісні установки педагога;
  • комунікативна компетентність;
  • чіткий вибір інформації для створення вислову;
  • орієнтація на процес безпосередньої комунікації.

Серед вимог до мовлення педагога дошкільного закладу виділяють:

  • правильність – відповідність мовлення мовним нормам. Педагогу необхідно знати і виконувати у спілкуванні з дітьми основні норми рідної мови: орфоепічні норми (правила літературної вимови), а також норми утворення і зміни слів;
  • точність – відповідність змісту мовлення та інформації, яка лежить у його основі. Педагогу слід звернути особливу увагу на семантичний (смисловий) аспект мовлення, що сприяє формуванню у дітей навичок точності слововживання;
  • логічність – вираження у смислових зв’язках компонентів мовлення і відносин між частинами та компонентами думки. Педагогу слід враховувати, що саме у дошкільному віці закладаються уявлення про структурні компоненти зв’язного вислову, формуються навички використання різних способів внутрішньо текстових зв’язків;
  • чистота – відсутність у мовленні елементів, невластивих літературній мові.

Усунення із активного мовлення не літературної лексики – одне із завдань мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку. Тому, зважаючи на те, що у цьому віці провідним механізмом мовленнєвого розвитку є наслідування, педагогу необхідно піклуватися про чистоту власного мовлення: неприпустимо використовувати слова-паразити, діалектні, жаргонні слова;

  • виразність – особливість мовлення, що допомагає захоплювати увагу і створювати атмосферу емоційного співпереживання. Виразність мовлення педагога є потужним засобом впливу на дитину. Володіння педагогом різними засобами виразності мовлення (інтонація, темп мовлення, сила, висота голосу тощо) сприяє не лише формуванню довільності виразності мовлення дитини, але й повнішому усвідомленню дитиною змісту мовлення дорослого, формуванню вміння виражати своє ставлення до предмета розмови;
  • багатство – уміння використовувати всі мовні одиниці з метою оптимального вираження інформації. Педагогу слід враховувати, що в дошкільному віці формуються основи лексичного запасу дитини, тому багатий лексикон самого педагога сприяє не лише розширенню словарного запасу дитини, але й допомагає сформувати у неї навички точності слововживання, виразності й образності мовлення;
  • доцільність – вживання у мовленні одиниць, відповідних ситуації та умовам спілкування. Доцільність мовлення педагога передбачає, насамперед, володіння відчуттям стилю. Урахування специфіки дошкільного віку націлює педагога на формування у дітей культури мовленнєвої поведінки (навичок спілкування, уміння користуватися різними формулами мовленнєвого етикету, орієнтуватися на ситуацію спілкування співбесідника тощо).

Мова вихователя повинна бути емоційно насиченою, в міру голосною і інтонаційно багатою. Така мова сприймається краще, якщо вона звучить в трохи уповільненому темпі. Такий темп підвищує чуттєвість мови і навпаки, швидкий темп робить мову змазаною і важкою до сприйняття.

До цього переліку необхідно додати і правильне використання педагогом невербальних засобів спілкування, його уміння не лише говорити з дитиною, але й чути її.

Безумовно, знання педагогом дошкільного закладу зазначених вимог, їх дотримання і постійне вдосконалення свого мовлення – це запорука успішності роботи з мовленнєвого розвитку дітей у дошкільному закладі.

Документи для прийому дитини в ДНЗ

ДОКУМЕНТИ ДЛЯ ПРИЙОМУ ДИТИНИ ДО ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Медичну карту дитини скасовано. Які ж документи мають надавати батьки для прийому їхньої дитини до закладу дошкільної освіти?

Основною формою первинної облікової документації для ведення медичних записів щодо дітей від народження до 17 років є:

Історія розвитку дитини (форма № 112/о), затв. наказом МОЗ України від 28.07.2014 № 527. Цю форму зберігають у закладі охорони здоров’я.

Донедавна чинною була Форма № 026/о «Медична карта дитини (для дошкільного та загальноосвітнього навчальних закладів)». Та її скасували.

Які ж документи мають надати батьки при прийомі їхньої дитини до закладу дошкільної освіти?

Перелік документів для приймання дитини

Прийом дітей до ЗДО здійснює керівник протягом календарного року на підставі таких документів, як:

  • заява батьків про приймання
  • медична довідка про стан здоров’я дитини з висновком лікаря, що дитина може відвідувати ЗДО
  • довідка дільничного лікаря про епідеміологічне оточення
  • свідоцтво про народження.

Це виключний перелік документів, визначений пунктом 6 Положення про дошкільний навчальний заклад. У цьому ж пункті вказано додаткові документи для прийому дітей:

  • до закладів (груп) компенсуючого типу
  • в інклюзивні групи.

Клінічний протокол

Оскільки до закладів дошкільної освіти приймають дітей віком від 1 року, періодичність медичних оглядів визначена наказом МОЗ України «Про затвердження Клінічного протоколу медичного огляду за здоровою дитиною віком до 3 років» від 20.03.2008 № 149.

За Клінічним протоколом медогляд дітей здійснює лікар, який спостерігає за дитиною за місцем проживання:

  • педіатр
  • або сімейний лікар.

Додаткові огляди здорової доношеної дитини віком до 3 років не передбачені. Їх проводять лише за:

  • показаннями, обґрунтованими письмово в Історії розвитку дитини (форма № 112/о)
  • поінформованої згоди батьків.

Отже для відвідування закладу дошкільної освіти достатньо надати довідку від лікаря-педіатра чи сімейного лікаря, яка засвідчує той факт, що дитина здорова.

День фізичної культури і спорту

 Малі олімпійські ігри  

Кожного року у вересні місяці у дошкільному навчальному закладі проходять Малі олімпійські ігри. Це свято розпочинається урочистою церемонією відкриття: внесенням прапора, “запалюванням” олімпійського вогню та виконанням Гімну України. На олімпійський стадіон виходять команди, учасники яких  прагнуть перемогти.

Під час змагань діти виявляють впевненість у своїх силах, почуття колективізму, дружби, взаємодопомоги. Цей захід формує у дітей інтерес до спорту, розвиток вольових та фізичних якостей, надає бадьорості та витривалості. За досягнення у спорті проходить почесна церемонія нагородження дітей медалями. Досвід проведення Малих олімпійських ігор дозволяє зробити висновок, що ця ефективна форма роботи, дозволяє вирішувати завдання не тільки фізичного розвитку, але й виховання  дошкільнят.

Сонце світить всім тепленько,
Ми промінчики маленькі.
Любимо змагатись,
В спортивні ігри гратись!

Рух – це життя. Гімнастика і праця на свіжому повітрі – найкраща гарантія здоров’я.