Category Archives: Методична скарбничка

08/05/2020

Пісенька “Чого бояться мікроби”

Вихователь нагадує,що однією з небезпек для здоров’я є мікроби. Він співає пісню, а діти виконують рухові дії та змінюють вираз обличчя згідно зі змістом тексту.

Мікроби бояться, коли я вмиваюсь
(Імітують процес умивання)
Коли рушничком я чистеньким втираюсь
(Діти показують, як вони “втирають рушничком обличчя”)
Коли мию руки – звичайно, із милом,
(Зображують стараннемиття рук)
Коли тру у ваннімочалкоютіло.
(Показують, як користуються мочалкою під час купання)
Як тількивідкриюкватирку в кімнаті –
(Крок уперед – малята “відкривають уявне вікно”)
Вони починаютьщодухутікати,
(Швидкий біг із виразом остраху на обличчі)
Босвіжеповітрякорисне для мене,
Інфекціям же, навпаки, – неприємне!
(Хитають головою, скривившись)
Не люблятьмікробивсівимитіфрукти,
(Діти зображують миття фруктів під краном)
І якісні страви, і свіжіпродукти,
(Імітують процес їжі ложкою.)
Зарядка і спорт, гартування й режим –
(Імпровізованіфізкультурнірухи)
все цеаж до жахуогидливеїм!
(Малята присідають і закривають обличчя руками)

Щодо організації роботи закладів дошкільної освіти під час карантину

Лист МОН № 1/9-219 від 23.04.20 року

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

№ 1/9-219 від 23 квітня 2020 року

Керівникам департаментів (управлінь)
освіти і науки обласних, Київської міської
державних адміністрацій

Керівникам обласних інститутів
післядипломної педагогічної освіти

Керівникам закладів дошкільної освіти

Щодо організації роботи
закладів дошкільної освіти
під час карантину

Шановні колеги!

У зв’язку з епідеміологічною ситуацією, що склалася в Україні, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19) всім учасникам освітнього процесу необхідно дотримуватися протиепідеміологічних вимог і рекомендацій Міністерства освіти і науки України щодо особливостей організації освітнього процесу в закладах освіти під час карантину.

Згідно із частиною першою статті 26 Закону України «Про освіту» керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти.

У зв’язку із зазначеним та керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами), наказом МОН від 16.03.2020 за № 406 «Про організаційні заходи для запобігання поширенню коронавірусу СОVID-19», керівникам закладів дошкільної освіти необхідно було видати накази про встановлення режиму роботи працівників закладу (як педагогічних, так і непедагогічних), встановивши заходи з виконання працівниками освітньо-педагогічної, методичної та іншої роботи, що відповідає професійним обов’язкам працівників, визначити особливості провадження освітнього процесу та збереження систем життєзабезпечення (охоронного режиму).

В межах робочого часу, визначеного графіком, працівники закладу мають виконувати свої професійні обов’язки, організовувати та проводити, за розпорядженням керівника, освітній процес, складати або корегувати плани професійного розвитку та самоосвіти, розробляти конспекти занять відповідно до освітньої програми тощо.

В умовах карантину варто налагодити тісну взаємодію із батьками вихованців. Зокрема, пропонуємо розробити рекомендації та проводити консультації з батьками вихованців щодо організації освітньої діяльності вдома, розпорядку дня, харчування дитини тощо. Зазначену комунікацію можна організувати за допомогою онлайн-конференцій, спілкування у групах в соціальних мережах, мобільних додатках, за допомогою електронної пошти тощо.

Крім того, слід розглянути можливість проведення онлайн-занять з дітьми за допомогою дистанційних технологій в режимі реального часу або надсилати їх запис батькам вихованців чи розміщувати на вебсайті закладу освіти.

При цьому наголошуємо, що Міністерством освіти і науки створено окремий ресурс «Вчимо і навчаємось на карантині: зміни в системі освіти», який містить перелік ресурсів із вправами та завданнями для дітей дошкільного віку, поради батькам дітей, рекомендації для занять та іншу корисну інформацію. Ознайомитись із матеріалами можна за посиланням http://mon-covid19.info/dytiachi-sadky.

Також звертаємо вашу увагу, що діяльність закладу дошкільної освіти регламентується планом роботи, який складається, як правило, на навчальний рік (з 1 вересня до 31 травня) та оздоровчий період (1 червня до 31 серпня).

Якщо у зв’язку із епідеміологічною ситуацією в Україні термін дії карантину буде змінено, фактична тривалість навчального року продовжуватись не буде.

Також просимо утриматися від масових заходів, пов’язаних із закінченням навчального року.

Про умови та оплату праці працівників закладів освіти в умовах карантину повідомлялося у спільному листі Міністерства освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України від 17.03.2020 за № 1/9-162/02-5/202.

Просимо довести зазначену інформацію до відома органів управління освітою, педагогів, батьків дітей дошкільного віку.

 

З повагою
                                                          Т. в. о.  
 Міністра            Любомира  Мандзій

«Формування мотиваційної готовності дитини до шкільного життя»

Вступ дитини до школи завжди є переломним моментом у її житті, незалежно від того, в якому віці вона приходить у перший клас: у шість чи в сім років. Про що насамперед мають пам’ятати батьки майбутнього першокласника? На що бажано звернути їхню увагу під час підготовки дитини до школи?

Нова  українська школа (НУШ) презентувала вимоги до взаємин «учні — батьки — вчителі — школа». Пріоритетами в них є педагогіка партнерства, нові підходи до навчання учнів, формування в них ключових компетентностей тощо. Педагоги-дошкільники також мають переосмилити свої підходи до підготовки дітей старшого дошкільного віку до навчання у школі. Насамперед продумати роботу з батьками.

Погляди батьків щодо підготовки дитини до школи різноманітні. Одні вважають, що готувати дитину до школи потрібно. Йдучи до школи, вона має вміти читати, писати та рахувати. Інші наголошують, що поспішати не варто — дитина сама все надолужить. Як відшукати «золоту середину»: підготувати дитину до школи і водночас не відбити в неї бажання вчитися? Та й невже настільки важливо, щоб дитина, йдучи до школи, вже вміла читати та рахувати?

Одне з найголовніших питань у роботі закладу дошкільної освіти — психолого-педагогічна просвіта батьків — набуває особливого значення під час роботи з батьками дітей старшого дошкільного віку. Завданням педагогів є формувати відповідний рівень психолого-педагогічної грамотності батьків щодо вікових особливостей розвитку старшого дошкільника та молодшого школяра, а також у формуванні в них уміння налагоджувати партнерську взаємодію з дитиною — майбутнім першокласником.

До вашої уваги деякі аспекти готовності дитини до шкільного життя.

Фізичний розвиток дитини як запорука її успішного навчання

Щоб успішно вчитися, дитині потрібні сили, вона має бути фізично готовою щодня нести ранець чи портфель, сидіти протягом 30-35 хв на уроці, правильно тримати ручку, писати впродовж тривалого часу тощо. І педагоги, і батьки часто недооцінюють роль сформованості навичок здорового способу життя — фізичний аспект розвитку дитини. Фахівці стверджують, що саме фізичний розвиток є запорукою успішного навчання дитини в школі. Фізична готовність, відповідний стан здоров’я дитини — це одна з основних передумов її успішного навчання в школі.

Не можна забувати і про біологічну зрілість — досягнутий рівень дозрівання організму дитини. Біологічно зрілій дитині легше впоратися з фізичними та розумовими навантаженнями, адаптуватися до нових умов, оскільки вона менш вразлива до стресу, збудників дитячих інфекційних хвороб. Бажано також приділити увагу антропометричним показникам дитини (вага, зріст, зміна молочних зубів на постійні тощо).

Психологічна готовність дитини

Важливою складовою готовності дитини до школи є її психологічна готовність. Існують різні думки фахівців щодо структури психологічної готовності, однак здебільшого виокремлюють такі її компоненти:

  • соціальний;
  • емоційно-вольовий;
  • інтелектуальний;
  • мотиваційний.

Дитина має розуміти, що в школу вона йде не лише гратися з друзями, а й отримувати нові знання та вміння. Проте, навчатися вона буде не сама. У класі здебільшого навчаються близько тридцяти учнів, тому дитина має вміти спілкуватися та працювати в групі. Тож у дитини до початку навчання у школі бажано сформувати:

  • адекватну самооцінку;
  • потребу в спілкуванні з іншими;
  • уміння приймати інтереси групи дітей;
  • уміння налагоджувати взаємини з однолітками та дорослими.

Варто виховувати в дитини не лише лідерські якості та навички, а й уміння за потреби поступатися. Дитина має бути терплячою до інших. Психологічна готовність дитини до школи передбачає розвиток її емоційно-вольової сфери, показники якої свідчать про сформованість відповідного компонента психологічної готовності до навчання в школі. Йдеться зокрема про такі показники, як:

  • упевненість у собі;
  • переважання позитивного настрою;
  • прагнення стримувати негативні емоції;
  • уміння керувати своєю поведінкою;
  • розвиток емоційної стійкості;
  • довільність пізнавальних процесів, зокрема сприймання, мислення, пам’яті, а також уваги;
  • довільність поведінки — здатність робити не лише те, що цікаво, а й те, що потрібно, доводити розпочату справу до кінця.

Бажано вчити дитину виражати свої думки, емоції та бажання, «читати» емоції та настрій інших, прагнути враховувати це під час взаємодії.

Про сформованість інтелектуального компонента психологічної готовності дитини до школи свідчить:

  • розвинуте сприймання;
  • стійка пізнавальна увага;
  • розвинуті мислення та мисленнєві операції — проявляється у здатності виокремлювати та розуміти важливі ознаки та зв’язки між предметами;
  • здатність відтворювати зразок;
  • оволодіння усним мовленням;
  • розвиток дрібної моторики, зорової координації;
  • розвиток здатності до навчання.

Важливо не перевантажувати дитину інформацією, яку вона через свої вікові особливості ще не може повністю сприйняти. Бажано подавати знання дозовано. Інформація має відповідати віковим інтересам дитини. Одне з основних завдань формування інтелектуального компоненту психологічної готовності дитини до навчання в школі — навчити її слухати та переказувати почуте, відповідати на запитання відповідно до теми. Дорослий, навчаючи дитину, має бути для неї мудрим учителем, наставником, другом.

Мотиваційний компонент психологічної готовності дитини до школи відображає її бажання чи небажання вчитися. Цей компонент є визначальним у структурі психологічної готовності дитини до навчання в школі, бо від нього залежить входження дитини в нову для неї діяльність, яка відрізняється від ігрової обов’язковістю, інтелектуальним навантаженням, необхідністю долати труднощі тощо.

Виокремлюють такі мотиви навчання:

  • внутрішні (пізнавальні) — характеризуються потребою в інтелектуальній активності, пізнавальним інтересом;
  • зовнішні (соціальні) — виявляються в бажанні дитини займатися суспільно значущою діяльністю, в авторитетному ставленні до вчителя.

Мотиви навчання формують внутрішню позицію школяра, яка є одним з основних показників психологічної готовності дитини до навчання.

Завдання батьків

Не кожна дитина може успішно навчатися в школі. Шлях розвитку кожної дитини індивідуальний. Насамперед батькам важливо усвідомити, що не потрібно заздалегідь виконувати програму першого класу.

Під час підготовки дитини до школи бажано забезпечити умови для її загального розвитку, зокрема:

  • дбати про фізичне здоров’я дитини;
  • збагачувати життєвий досвід дитини;
  • закріплювати побутові навички та розширювати межі самообслуговування і самостійності дитини;
  • розвивати мовлення дитини;
  • навчати дитину спостерігати, думати, осмислювати побачене та почуте;
  • учити дитину висловлювати свою думку та поважати думку інших;
  • поступово формувати зацікавленість до навчання і позитивне ставлення до школи.

Варто пам’ятати, що дитина не народжується школярем, готовність до школи — це комплекс здібностей, які піддаються корекції. Процес формування цих здібностей потребує дбайливого ставлення дорослих до дитини, і насамперед батьків. А виховувати дитину — це мистецтво, адже процес виховання — це безперервна робота серця, розуму та волі батьків.

Тест «Чи готова дитина до школи ?»

Інструкція: дайте ствердну чи заперечну відповідь на запропоновані запитання.

  1. Чи хоче ваша дитина йти до школи?
  2. Чи може ваша дитина самостійно виконувати завдання, що потребує зосередження?
  3. Чи соромиться ваша дитина незнайомих людей?
  4. Чи вміє ваша дитина складати розповіді за картиною не менш ніж із п’яти речень?
  5. Чи може ваша дитина розповісти напам’ять кілька віршів?
  6. Чи граматично правильно вона будує речення (відмінює іменники, узгоджує їх із прикметниками тощо) ?
  7. Чи вміє ваша дитина читати по складах або цілими словами?
  8. Чи вміє ваша дитина лічити від 1 до 10 та у зворотньому порядку?
  9. Чи може дитина виконати ваше доручення точно та вчасно?
  10. Чи любить малювати і розфарбовувати картинки?
  11. Чи може ваша дитина користуватися ножицями і клеєм, наприклад, робити аплікації?
  12. Чи може зібрати пазл із п’яти частин за 1 хв?
  13. Чи знає дитина назви диких і свійських тварин?
  14. Чи може узагальнювати поняття, назвати одним словом, наприклад такі предмети, як шафа, диван, комод тощо?
  15. Чи любить ваша дитина самостійно працювати — малювати, збирати мозаїку

тощо?

  1. Чи може вона розуміти та точно виконувати словесні інструкції?
  2. Чи може дитина самостійно одягтися відповідно до погоди?
  3. Чи має дитина обов’язки в родині?
  4. Чи виконує вона їх самостійно та вчасно (чи лише за вашим нагадуванням) ?

Оброблення результатів

Результати підраховують за кількістю позитивних відповідей на запитання тесту:

  • 15-18 — дитина готова йти до школи. Ви не даремно з нею працювали, а шкільні труднощі, якщо і виникнуть, можна буде легко подолати.
  • 10-14 — ви на правильному шляху, дитина багато чого навчилася, а запитання, на які ви відповіли «Ні», підкажуть вам, над чим ще бажано попрацювати.
  • 9 і менше — почитайте спеціальну літературу, спробуйте приділяти більше часу заняттям із дитиною, зверніть увагу на те, чого вона не вміє.

Поради для батьків майбутніх першокласників

– Не ставтеся до дитини як до маленької. Давайте їй посильну роботу вдома, визначте коло її обов’язків. Робіть це м’яко: «Ти в нас уже дорослий, ми можемо тобі довірити помити посуд».

– Визначте загальні інтереси вашої сім’ї. Це може бути як спільний перегляд мультфільмів, так і розв’язання життєвих ситуацій, обговорення сімейних проблем.

– Залучайте дитину до економічних справ родини. Поступово привчайте її порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті. Наприклад, дайте гроші на хліб і морозиво, коментуючи ціну на той і на той товар.

– Не сваріть, не ображайте дитину в присутності сторонніх осіб. Якщо на дитину скаржаться в її присутності, скажіть: «Дякую, ми обов’язково поговоримо на цю тему».

– Навчіть дитину ділитися своїми проблемами, обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками та дорослими. Щиро цікавтеся думкою дитини — лише так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.

– Намагайтеся якомога частіше говорити з дитиною. Розвиток її мовлення — це запорука успішного навчання.

– Відповідайте на кожне запитання дитини, лише так її пізнавальний інтерес ніколи не згасне. Намагайтеся дивитися на світ очима вашої дитини, адже бачити світ очима іншого — основа взаєморозуміння.

– Частіше хваліть дитину. На скарги про те, що щось не виходить, скажіть: «Вийде обов’язково, потрібно ще раз спробувати. Якщо тобі буде потрібна моя допомога, я охоче тобі допоможу».

– Формуйте високий рівень домагань. І вірте, що ваша дитина зможе все, потрібно лише їй допомогти. Хваліть малюка словом, усмішкою, ласкою.

– Не будуйте взаємини з дитиною на заборонах. Завжди пояснюйте причини своїх вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу.

– Любіть дитину, знаходьте радість у спілкуванні з нею.

– Ваша повага до дитини — фундамент шанобливого ставлення дитини до вас у майбутньому.

                                                                                                        

 

Як організувати дозвілля дитини під час карантину

Сьогодні, коли дошкільні заклади закриті на карантин, діти змушені цілими днями залишатися вдома. У житті дитини важливу роль відіграє взаємодія з однолітками – дитячий садок, ігри у дворі, дні народження друзів тощо. Але під час карантину батьки повинні тримати їх в ізоляції – заради їх же здоров’я. Як же розважити дитину в ситуації, коли ви не можете разом гуляти на вулиці, спілкуватися з друзями?

Дитячі психологи радять пояснити дітям необхідність залишатися вдома і розважити їх, поки вони знаходяться на карантині. Перш за все, необхідно переконати дитину в тому, що поруч з нею завжди буде хтось, хто подбає про неї і знайде їй цікаве заняття.

Як говорити з дітьми про коронавірус: поради дитячих психологів

Психологи пропонують говорити з дитиною про коронавірус тільки в тому випадку, якщо дитина сама про це запитує. В іншому випадку вона все одно не буде вас слухати. Для маленьких дітей хвороба є абстрактним поняттям, а необхідність ізоляції засмучує їх найбільше.

Якщо ви змушені звернутися до медичного закладу, акцентуйте увагу дитини на те, що дорослі тут для того, щоб її захистити. Скажіть дитині, що ви теж знаєте, як захистити себе.

Придумайте веселий спосіб навчити дитину правильних звичок, щоб дати їй відчуття контролю. Наприклад, ви можете перетворити миття рук на гру. Скажіть їй: «Навколо віруси, тому нам потрібно бути обережними. Нам потрібно вимити руки, а потім я розповім тобі, як ще ми зможемо перехитрити віруси».

Дотримуйтесь графіка

Психологи стверджують, що під час карантину важливо підтримувати звичайний розпорядок дня дитини. Може виникнути велика спокуса оголосити карантин додатковими канікулами і цілий день сидіти перед екраном телевізора. Однак різка зміна графіка також може викликати у дитини стрес.

Корисно буде намалювати на аркуші паперу або на стікерах докладний розпорядок дня і повісити його так, щоб дитина постійно його бачила. Важливо, щоб у неї були чіткі очікування з приводу того, що буде відбуватися упродовж дня – коли буде час для ігор, організованих занять і відпочинку.

Для дитини важливо підтримувати контакт з друзями – це знизить рівень її стресу. Також спілкуйтеся з близькими і родичами, яких ви не можете відвідати особисто, але хвилюєтесь про їхнє здоров’я. Використовуйте Skype або інші відеочати. Спілкуйтеся з друзями та родичами в месенджерах і соцмережах.

Влаштуйте танцювальну вечірку

Якщо карантин не дозволяє вам гуляти з дитиною на свіжому повітрі, влаштуйте танцювальну вечірку вдома. Все, що вам потрібно, – знайти в Інтернеті відповідну музику.

Дитині також сподобається, якщо ви запропонуєте їй разом зробити декорації та атрибути до вечірки. Ви можете зробити банери або плакати. Також вам можуть стати в пригоді новорічні гірлянди – вони створять вам святкову атмосферу.

Під час карантину використовуйте електронні пристрої з розумом

Батьки дотримуються різних думок з приводу того, чи можна дитині проводити час на карантині за екранами комп’ютерів, планшетів або телевізорів. Одні дозволяють дитині необмежено використовувати електронні пристрої, щоб розважити її, інші строго обмежують використання гаджетів. Забороняти дитині користуватися гаджетами не варто, але необхідно правильно вибирати для неї контент. Їй підійдуть розвивальні та пізнавальні програми та канали на Youtube. Розважальні відео повинні відповідати віку дитини.

Залучайте дитину до роботи по дому

Дитячі психологи стверджують, що діти старші трьох років отримують користь від того, що допомагають батькам у домашніх справах. Чим молодша дитина, тим більше їй подобається допомагати батькам. Вони допомагають прати, прибирати, накривати на стіл, доглядати за кімнатними квітами тощо.

Робіть з дитиною поробки

Різноманітні поробки – хороший спосіб розважити дитину і дати їй можливість проявити свої творчі здібності. Ці заняття особливо подобаються дітям. Для цього можна використовувати підручні матеріали: скотч, картонні коробки з-під взуття, обрізки тканини, кольоровий папір, олівці, фломастери, мушлі, крупу тощо. Для цих цілей добре підходить різнобарвний обгортковий папір: діти роблять з нього колажі, сукні для ляльок і навіть стіни для фортець. Фантазія дітей не має меж, вони можуть використовувати для виробів та ігор практично все, що буде під рукою.

Грайте в улюблені іграшки дитини

Як правило, у кожної дитини є улюблена іграшка, з якою вона може гратися годинами. У когось це настільні ігри, у когось – конструктори Лего. Діти люблять створювати різні об’єкти з деталей конструктора або просто сортувати деталі за кольором. Щоб мотивувати дитину, можна дати їй завдання. Наприклад, запитати її: «Наскільки високу вежу ти можеш побудувати?».

 

Перелік дитячих сайтів на допомогу батькам

https://sashkaua.ucoz.ua/ «Вірші», «Казки» та «Оповідання» ви маєте можливість
почитати вірші, казки та оповідання для дітей різних авторів.

http://posnayko.com.ua/ Журнал “Пізнайко”: вірші, казки, творчість.

https://www.solnet.ee/ Розвиваючі, навчальні ігри для найменших  та ще багато цікавого і для батьків.

http://edugames.rozumniki.ua/ Навчальні програми для дошкільнят та дітей молодшого шкільного віку з інтерактивними вправами, веселими анімованими персонажами,яскравими сюжетами та звуковим супроводом

https://childdevelop.com.ua/ Завдання на логічне мислення, підготовка руки до письма тощо

http://detsky-mir.com/ Завдання для дітей різного віку, аудио книги, підготовка до школи, творчість
http://www.raskraska.com/ Розмальовки для дітей

КОРИСНА ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ

У зв’язку із введенням карантину пропонуємо батькам

добірку корисної інформації.

Поясніть дитині різницю між канікулами і карантином. Спокійно, не лякаючи,  ознайомте їх із елементарними принципами профілактики захворювання.

Під час карантину, перебуваючи вдома, ми радимо  звернути увагу на настільні ігри, запропонувати дітям цікаву книгу і подбати про достатню фізичну активність.

Що можна запропонувати дитині для організації змістовного дозвілля під час карантину:

1. Читання цікавих книжок.

Для цього можна скористатися списком дитячої літератури, що пропонує програма розвитку дітей від народження до шести років «Я у Світі», а можна його скласти разом з дитиною.

2. Ведення читацького записника.

Важливо використовувати при цьому творчий підхід: ілюструвати події чи зображувати героїв твору, придумувати власну кінцівку чи змінювати  сюжет …

3. Ведення власного щоденника (в малюнках).

Це сприятиме розвитку пам’яті, уяви та фантазії.

4. Створення  власного лепбука, книжки.

5. Творчі заняття 

(аплікації, вишивки, виготовлення ляльок-мотанок, вироби з паперу, тканини, глини).

6. Колаж бажань із вирізок старих журналів.

 7. Цікаві сайти для розвитку дітей.

http://abetka.ukrlife.org –  дитяча сторінка для маленьких українців: абетки, казки, усмішки, приказки, скоромовки, загадки, лічилки.

http://kazkar.at.ua –  дитячий сайт: читання слухання улюблених казок.

http://www.soroka-vorona.info – сайт для дітей та батьків:   для виховання та розвитку дітей.

8. Дитячий освітній портал для інтерактивного навчання дітей за допомогою цікавих ігрових завдань та задач:  Вчи.юа https://vchy.com.ua/

9.  Настільні ігри, цікаві задачі, кросвордиінтелектуальні змагання.

Ну і звичайно – Ваше безпосереднє спілкування з дитиною.

ЗАСІДАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ РАДИ

 

21 лютого 2020 року у ДНЗ  відбулася педагогічна рада на тему:

«Розвиток творчих здібностей дошкільників шляхом залучення їх до мистецтва за допомогою малювання»

Порядок денний

  1.Про виконання рішень попередньої педагогічної ради від 21.11.2019 (інформація).

2.Про сучасні підходи до розвитку художньо-естетичних смаків у дітей дошкільного віку.

3.Про використання нетрадиційних технік під час організації занять з малювання.

4.Про стан роботи з організації малювання в дошкільному закладі (контрольно – аналітична довідка).

5.Тренінг «Вчимося творчості у дітей».

 

 

 

 

 

6.Про професійну діяльність педагогічних працівників, які проходять атестацію  (звіт Поклад І.М., Франкевич А.А., Жили І.Г., Кондратенко Н.О., Собакарь О.І., Шудрик Я.В., Купрієвої О.В.)

Семінар-практикум «Формування творчої особистості дитини засобами мистецтва»

Питання розвитку творчих здібностей дітей перебуває у центрі уваги багатьох педагогів–дошкільників. 31 січня 2020 року у  дошкільному закладі відбувся семінар-практикум для вихователів на тему «Формування творчої особистості дитини засобами мистецтва». В ході якого розглядалися наступні питання:

1.Художньо-продуктивна діяльність дітей дошкільного віку та її вплив на всебічний розвиток особистості: психолого-методичний аспект.

2.Створення пам’ятки з організації образотворчої діяльності в групах дітей дошкільного віку.

3.Завдання, методи та прийоми, які використовуються при ознайомленні дошкільників з репродукціями художніх картин.

  1. Підбір запитань по роботі з картинами у різних вікових групах.

5.Майстер- клас «Занурюємося в прекрасний мистецький світ».

6.Орієнтовна добірка репродукцій художніх картин для використання в  ЗДО.

.

Образотворча діяльність – найбільш ефективний засіб розвитку творчих здібностей дітей. Дошкільнята охоче погоджуються на пропозицію намалювати щось і з задоволенням беруться до роботи. Для них малювання – своєрідна гра. Цей вид діяльності захоплює і тішить їх. І завдання педагога – максимально реалізувати цей потенціал. Саме ці питання вирішувались під час семінару – практикуму.

Учасники знайомились з концептуальними підходами розвитку творчих здібностей дітей дошкільного віку, занурювались у світ мистецтва  за допомогою репродукцій картин відомих художників, складали пам’ятки щодо правильної організації занять з образотворчого мистецтва у різних вікових групах. Вихователь Собакарь О.І. провела майстер-клас з використання дидактичних ігор під час образотворчої діяльності, що спонукають дітей удосконалювати свої малюнки шляхом експериментування, самостійного пошуку, застосовування різних матеріалів у процесі роботи, а  крім того, розвивають фантазію, уяву.

         Звичайно ж, малювання – це робота не одного дня, а поступова наполеглива праця. Вона приносить дітям радість, а батькам гордість за талант та обдарованість своїх дітей. Тому педагогам необхідно не лише вчасно помітити, відчути здібності дитини, а  намагатися якомога раніше дати можливість проявити їх на практиці в реальному житті.