Особливості залучення дитини 
до домашніх справ у різні вікові періоди

   Домашня праця цікавить дитину з раннього віку. Пригадайте, з яким інтересом малюк перебуває на кухні: обстежує кухонне начиння, знімає кришки з каструль, намагається вмикати плиту, хоче допомогти мамі нарізати овочі, хліб, розмішати ложкою страву тощо. Такі дії малюка зазвичай лякають дорослих, і вони намагаються всіляко убезпечити його, забороняючи самостійно діяти. Із таким самим запалом дитина намагається допомагати під час прибирання, прання, але, зазвичай, батьки наполегливо відсторонюють її і від цих процесів.
За таких умов дитина зростає і поступово втрачає інтерес до трудових дій. Батьки ж дивуються – і одягатися сам не вміє, й іграшки поскладати не може. Тож хочемо порадити – усі справи робіть разом з дитиною. Спочатку давайте їй прості доручення, як-от потримати, подати те, що знаходиться близько й не зашкодить дитині, – серветку, рушничок, велику ложку. Не забувайте схвалювати старання дитини, зауважте, що саме завдяки їй вдалось впоратися значно швидше. Старшій дитині доручення варто ускладнювати: помити овочі чи фрукти, відміряти цукор для приготування компоту чи киселю, сервірувати стіл до обіду, порізати хліб, набрати води в чайник, помити чашки тощо.
Слід давати дитині зрозуміти, що вона вміє добре виконувати домашню роботу, а її допомога дуже цінна для всіх членів сім’ї.
Найпершими трудовими навичками дитини мають бути навички самообслуговування:

• культура догляду за собою – миття рук, умивання, зачісування, одягання, роздягання;
• культура догляду за речами – одягом, взуттям, іграшками;
• культура їжі – сервірування столу, користування столовими приборами, миття посуду.

   Поступово сфера застосування цих навичок розширюється, і дитина здатна охоче й старанно виконувати доручення дорослих, спрямовані на обслуговування потреб сім’ї: тримати в порядку свої іграшки, адже так приємно, коли речі на своїх місцях; допомогти мамі розсортувати речі за кольором і матеріалом для прання; разом наліпити й заморозити вареників, аби потім можна було швидко приготувати вечерю; разом з татом помити посуд, віддячивши мамі за смачний обід. У відповідь на таку допомогу мама усміхнеться, пригорне і скаже: «Ви ж мої любі помічники».
Батьки мають переглянути звичні норми, оптимізувати власну трудову діяльність, аби сформувати в дитини інтерес до праці, бажання нею займатися, отримувати задоволення від результату та усвідомлення користі своїх зусиль для себе самої та інших людей.
Необхідно озвучувати дитині послідовність трудових дій, запитувати її думку щодо тієї чи тієї трудової операції, пропонувати шукати варіанти оптимізації трудових зусиль, поступово вводити планування трудової діяльності. Домашня праця, незважаючи на її рутинність  та повторюваність, буде привабливішою для дитини, якщо батьки використовуватимуть цікаві ігрові прийоми, як-от:

• фольклорні й літературні твори – загадки, прислів’я, приказки, вірші;
• елементи змагання – хто зліпить найяскравіший вареник, найдрібніше поріже варені овочі на салат, акуратніше складе свій одяг тощо;
• пригадування доречних пізнавальних мультфільмів – «Казка про білу крижинку», «Колосок», «Як кошеня та песик підлогу мили» тощо.

   Підтримуючи в дітей інтерес до домашніх справ, батьки мають сприяти підвищенню якості результатів цієї праці. Якщо в середньому дошкільному віці батьки схвалювали сам факт, що дитина, наприклад, помила тарілку, то в старшому дошкільному віці слід звертати увагу на якість миття – наголосити, що після миття тарілку треба обов’язково ополоснути чистою водою, витерти рушником. Доглядаючи за кімнатними рослинами, з віком дитина має виконувати всі дії впевненіше та акуратніше – не розливати воду на підвіконні, протирати листя від пилу добре викрученою ганчіркою, за потреби вміти пересадити квітку або черенкувати її тощо.
Крім активної трудової діяльності разом з дитиною, батьки мають ознайомлювати її з особливостями своїх професій. За можливості, доцільно провести екскурсію до місця своєї роботи, розповісти, які інструменти вони використовують у роботі, яку користь приносять іншим людям результати їхньої праці.

Організація методичної роботи з педагогічними кадрами щодо осучаснення педагогічного процесу.

Професійне мовлення педагогів

Найактуальніше питання сьогодення – оволодіння громадянами України літературними нормами української мови. Культура мовлення є обов’язковим елементом загальної культури людини. Не випадково вважається, що мовлення людини – її візитна картка, оскільки від того, наскільки грамотно людина висловлює свої думки, залежить її успіх не лише у повсякденному спілкуванні, але й у професійній діяльності. Особливо актуальне це твердження щодо мовлення педагога, який працює з дітьми дошкільного віку.

Дошкільний вік є сенситивним періодом мовленнєвого розвитку дитини, тому один з провідних напрямів діяльності вихователя дошкільного закладу – формування усного мовлення та навичок мовленнєвого спілкування, що спирається на володіння рідною літературною мовою.

Якість мовленнєвого розвитку дошкільників залежить від якості мовлення педагогів і від оточуючого мовленнєвого середовища у дошкільному навчальному закладі, діти вчаться говорити завдяки слуху та здатності наслідувати. Дошкільники говорять те, що чують, оскільки внутрішні механізми мовлення у дитини утворюються лише під впливом мовлення дорослих. Педагог повинен самокритично відноситись до своєї мови і при наявності недоліків в ній старатись виправити їх.

Для вихователів володіння зразковою мовою – це показник їх професійної підготовленості. Тому турбота про удосконалення своєї мови – моральний і суспільний обов’язок кожного педагога. Кожен вихователь зобов’язаний розвивати в собі досконале володіння тими мовними навичками, які потім передаються дітям. Від культури мови вихователя залежить культура мови дітей.

Саме тому до мовлення педагога дошкільного закладу сьогодні ставляться високі вимоги, і проблема підвищення культури мовлення вихователя розглядається у контексті підвищення якості дошкільної освіти.

У сучасних дослідженнях проблем підвищення культури мовлення педагога виділяють компоненти його професійного мовлення і вимоги до нього.

До компонентів професійного мовлення педагога відносяться:

• якість мовного оформлення мовлення;
• дотримання літературних норм вимови, правильно ставити наголос в словах;
• ціннісно-особистісні установки педагога;
• комунікативна компетентність;
• чіткий вибір інформації для створення вислову;
• орієнтація на процес безпосередньої комунікації.

Серед вимог до мовлення педагога дошкільного закладу виділяють:

• правильність – відповідність мовлення мовним нормам. Педагогу необхідно знати і виконувати у спілкуванні з дітьми основні норми рідної мови: орфоепічні норми (правила літературної вимови), а також норми утворення і зміни слів;
• точність – відповідність змісту мовлення та інформації, яка лежить у його основі. Педагогу слід звернути особливу увагу на семантичний (смисловий) аспект мовлення, що сприяє формуванню у дітей навичок точності слововживання;
• логічність – вираження у смислових зв’язках компонентів мовлення і відносин між частинами та компонентами думки. Педагогу слід враховувати, що саме у дошкільному віці закладаються уявлення про структурні компоненти зв’язного вислову, формуються навички використання різних способів внутрішньо текстових зв’язків;
• чистота – відсутність у мовленні елементів, невластивих літературній мові.

Усунення із активного мовлення не літературної лексики – одне із завдань мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку. Тому, зважаючи на те, що у цьому віці провідним механізмом мовленнєвого розвитку є наслідування, педагогу необхідно піклуватися про чистоту власного мовлення: неприпустимо використовувати слова-паразити, діалектні, жаргонні слова;

• виразність – особливість мовлення, що допомагає захоплювати увагу і створювати атмосферу емоційного співпереживання. Виразність мовлення педагога є потужним засобом впливу на дитину. Володіння педагогом різними засобами виразності мовлення (інтонація, темп мовлення, сила, висота голосу тощо) сприяє не лише формуванню довільності виразності мовлення дитини, але й повнішому усвідомленню дитиною змісту мовлення дорослого, формуванню вміння виражати своє ставлення до предмета розмови;
• багатство – уміння використовувати всі мовні одиниці з метою оптимального вираження інформації. Педагогу слід враховувати, що в дошкільному віці формуються основи лексичного запасу дитини, тому багатий лексикон самого педагога сприяє не лише розширенню словарного запасу дитини, але й допомагає сформувати у неї навички точності слововживання, виразності й образності мовлення;
• доцільність – вживання у мовленні одиниць, відповідних ситуації та умовам спілкування. Доцільність мовлення педагога передбачає, насамперед, володіння відчуттям стилю. Урахування специфіки дошкільного віку націлює педагога на формування у дітей культури мовленнєвої поведінки (навичок спілкування, уміння користуватися різними формулами мовленнєвого етикету, орієнтуватися на ситуацію спілкування співбесідника тощо).

Мова вихователя повинна бути емоційно насиченою, в міру голосною і інтонаційно багатою. Така мова сприймається краще, якщо вона звучить в трохи уповільненому темпі. Такий темп підвищує чуттєвість мови і навпаки, швидкий темп робить мову змазаною і важкою до сприйняття.

До цього переліку необхідно додати і правильне використання педагогом невербальних засобів спілкування, його уміння не лише говорити з дитиною, але й чути її.

Безумовно, знання педагогом дошкільного закладу зазначених вимог, їх дотримання і постійне вдосконалення свого мовлення – це запорука успішності роботи з мовленнєвого розвитку дітей у дошкільному закладі.

В дошкільному навчальному закладі з 23 квітня по 27 квітня 2018 року пройшов Тиждень безпеки дитини та День цивільного захисту з метою підвищення організованості та якості проведення об’єктових тренувань з питань цивільного захисту, залучення дітей до масово-роз’яснювальної роботи з питань цивільного захисту та безпеки життєдіяльності, набуття умінь і навичок свідомого, поважного ставлення до збереження здоров’я та життя людей в умовах загрози і виникнення надзвичайних ситуацій, підвищення рівня безпеки учасників освітнього процесу, привернення уваги суспільства до безпечної життєдіяльності, запобігання травматизму дітей  під час освітнього процесу та в побуті, формування потреби в здоровому і безпечному способі життя. План основних заходів до Тижня знань з основ безпеки життєдіяльності виконаний у повному обсязі та результативно. Діти усіх вікових груп отримали та закріпили знання, уміння і практичні навички з безпеки життєдіяльності та на випадок екстремальної ситуації. На нараді при директору (завідувачу) дошкільного навчального закладу були підведені підсумки проведення Тижня безпеки життєдіяльності та намічено подальшу роботу за його результатами

«Мистецтво взаємодії з батьками»

З метою  підвищення рівня професійної майстерності  педагогів  з питань взаємодії з родинами  вихованців,  20 квітня 2018 року у дошкільному навчальному закладі «Росинка» відбувся психологічний семінар на тему: «Мистецтво взаємодії з батьками». Під час семінару практичний психолог Воронько С.Г. провела різноманітні цікаві вправи  спрямовані  на активізацію мислення,  оновлення  підходів до розвитку   творчості та професійної  компетентності вихователів.

“Подорож у країну знань”

Наступність у роботі дошкільного навчального закладу і школи повинна передбачати зорієнтованість і вихователів дошкільних закладів, і вчителів початкової школи на сумісну діяльність з дітьми, яка враховує вікові особливості розвитку дитини, спонукає її до творчого самовиявлення, зберігає унікальність і самобутність певного періоду дитинства, забезпечує безкризовий перехід дошкільника у позицію особистості другого дитинства і водночас віддзеркалює розвивальний характер освіти.

Співпраця дошкільного навчального закладу “Росинка”  і ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 орієнтовані на забезпечення природного переходу дошкільника з дошкільного закладу в школу, педагогічною підтримкою нової соціальної ситуації, що виникає під час вступу дитини до школи. Поєднання дошкільної і початкової освіти створює передумови для реалізації індивідуальності кожного вихованця.

З метою взаємодії ДНЗ “Росинка” та ЗОШ в №1 19 квітня 2018 року було проведено  екскурсію до школи дітей старших груп, які стануть в цьому році першокласниками. Діти мали можливість познайомитись з досвідченими вчителями, своїми майбутніми педагогами. Для наших вихованців вчителі  влаштували  справжню чарівну подорож у «країну знань».

Перехід дитини з дитячого садка у школу є важливим етапом її життя, який пов’язаний не лише зі зміною середовища її розвитку, а й із відповідними процесами самоусвідомлення, із зіткненням з новими проблемами, відкриттям у собі нових можливостей тощо. Одним дітям це додає піднесеного настрою, відчуття виходу на новий життєвий щабель, іншим вселяє ностальгію за звичним життям у дитячому садку, часто породжує стресові стани. Тому дуже важливо, щоб у дошкільному закладі, в сім’ї допомогли дитині усвідомити, що дитячий садок і школа є ланками єдиної системи освіти і виховання, а все те, що чекає дитину у школі, є продовженням того, чим займалася, що опановувала вона раніше. Не менш важливо, щоб із перших днів перебування в школі вона на конкретних реаліях переконувалася в цьому. Все це можливе за дотримання принципу наступності дошкільної та початкової освіти.

«Формування навичок соціальної і економічної освіти

дошкільників засобами інтегрованої діяльності»

На виконання завдань річного плану 15.03.2018р. у ДНЗ проведена педагогічна рада на тему: «Формування навичок соціальної і економічної освіти дошкільників засобами інтегрованої діяльності».  Педагогами було проаналізовано  стан економічного виховання дітей молодшого та старшого дошкільного віку та визначені шляхи подальшої роботи з даного питання. Вихователі підготували цікаві та змістовні виступи, а також презентували сучасні дидактичні ігри,  посібники, що можуть ефективно та результативно використовуватись  для формування економічної культури дошкільників. Проведений вихователем-методистом тренінг став чудовою нагодою для самовдосконалення та якісного оновлення педагогічної діяльності  вихователів з соціально-економічної освіти дітей.

Соціальна і фінансова освіта дошкільнят

Основним складовим елементом економічної освіти та економічного виховання є формування в дошкільному віці поважного відношення до праці оточуючих людей та її результатів. Дитина з перших своїх кроків повинна усвідомлювати, що всі оточуючі її – матеріальні та духовні цінності, створені працею багатьох людей, які витрачали великі зусилля на благо всього суспільства.

18 січня 2018 року вихователем-методистом дошкільного навчального закладу проведений семінар-практикум з педагогами «Соціальна і фінансова освіта дошкільнят».

На семінарі розглядалося питання щодо  формування у дітей елементарних споживчих уявлень, зокрема про товари, послуги, гроші. В освітній лінії «Дитина у світі культури» у частині «Предметний світ» зазначено, що дитина 6 (7) років має «уявлення про ощадливе ведення домашнього господарства, вміє ощадливо ставитися до речей, грошей. Розрізняє соціальні ролі «покупець», «продавець»; поняття: «товар», «гроші», «ощадливий», «недбайливий».

         У старшому дошкільному віці доречно сфор­мувати в дітей такі економічні знання та уяв­лення:

♦  про товари та послуги;

♦  про людей, які виробляють товари та надають послуги;

♦ проте, яким має бути товар (якісним, корис­ним, безпечним, відповідної ціни);

♦ про необхідність вдумливого підходу до ви­бору потрібних товарів (промислових і про­довольчих);

♦ про правила безпечного та бережливого ко­ристування речами;

♦ про необхідність послуг у житті кожної люди­ни та види послуг, якими користується сім’я та дитячий садок;

♦ про гроші;

♦ про рекламу;

♦ про правила раціонального харчування та культуру поведінки.

Відповідно до річного плану дошкільного навчального закладу 7 грудня 2017 року в закладі відбулася педагогічна рада за темою: “Розвиток пізнавальної активності дошкільників засобами художньої літератури”.

На засіданні педагогічної ради було проаналізовано стан роботи щодо пізнавального розвитку засобами української художньої літератури та використання творчих завдань в процесі роботи з дитячими творами.

Пізнання світу дітей дошкільного віку

засобами художньої літератури

На виконання річного плану роботи дошкільного навчального закладу 23 листопада 2017 року в закладі відбувся семінар-практикум з питання: “Пізнання світу дітей дошкільного віку засобами художньої літератури”.

Мета заходу: поглибити знання педагогів про використання інноваційних технологій під час роботи з художньою літературою та сформувати творчий підхід до ознайомлення дошкільників з книгою.

Організація методичної роботи

      Методична робота дошкільного закладу будується на основі державних директивних документів про освіту, зокрема тих, що регламентують і визначають основні напрями та зміст навчально-виховної роботи з дітьми: Закон України «Про дошкільну освіту», Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція), «Національна доктрина розвитку освіти», «Типового положення про методичний кабінет ДНЗ» (наказ МОН України від 09.11.2010р. № 1070).        Метою методичної роботи в дошкільному закладі є вивчення та розвиток компетентності кожного вихователя та професійної майстерності, розвитку спеціальних умінь та навичок, підвищення рівня якості дошкільної освіти дітей, шляхом використання інноваційних педагогічних технологій; забезпечення особистісного розвитку дитини на основі навчання та виховання; виявлення та впровадження прогресивних ідей, новітніх освітніх методик, альтернативних технологій; підвищення рівня фізкультурно-оздоровчої роботи закладу; оптимізація роботи з батьками.

        Вихователь-методист  здійснює  методичне  забезпечення  навчально-виховного  процесу;  сприяє  реалізації  диференційованого  підходу  до вихованців,  виявленню  їх  індивідуальних  особливостей,  задатків,  розкриттю  здібностей,  таланту,  впровадженню  педагогіки  співробітництва, особистістно  орієнтованої  системи  виховання;  забезпечує  і  контролює виконання програми виховання у всіх вікових групах; визначає та впроваджує в практику  роботи  перспективний  педагогічний  досвід,  інноваційні  технології; разом з вихователями пропагує педагогічні знання серед батьків.

         Методична робота спрямована на підвищення педагогічної  майстерності та  реалізовується  через  масові,  групові  та  індивідуальні  форми  роботи  з педагогами:  педагогічні  ради,  педагогічні  години,  проблемні  семінари, практикуми, консультації, колективні перегляди.

         Наповнення  кабінету  інформативне  та  змістовне,  сучасне  та  естетичне, доступне у користуванні та задовольняє потреби педагогів ДНЗ у професійному самовираженні  і  самореалізації,  саморозвитку  та  самовдосконаленні.  З  метою  забезпечення  вільного  доступу  і орієнтування у наповненні методичного кабінету, матеріали групуються за окремими  розділами.  Значне  місце  відводиться  нормативно-правовим документам,  галузевим  та  інструктивно-методичним  документам,  що регламентують  діяльність  ДНЗ.  Ознайомлення  з  ними  співробітників здійснюється  під час проведення педагогічних годин, круглих столів тощо. Це дає  змогу  педагогам  планувати  та  проводити  роботу  згідно  вимог  чинного законодавства, усувати  недоліки  в роботі.  На допомогу  вихователям  підібрані зразки перспективного і  календарного планування освітньої роботи з дітьми за різними моделями, а також методичні розробки різних форм організації дитячої життєдіяльності  (свят,  розваг,  походів за  межі  дитячого  садка,  ігор, пошуково – дослідницької діяльності, навчально-пізнавальних занять та ін.).

        У  методичному  кабінеті  представлені  методичні  розробки  консультацій для  педагогів  і  батьків  (педагогічного,  методичного,  психологічного, здоров’язбережувального  змісту),  плани  проведення  семінарів,  практикумів, тренінгів,  круглих  столів,  ділових  ігор  та  інших  форм  методичної  роботи  з кадрами;  Базовий  компонент  дошкільної  освіти  України  (державний  стандарт дошкільної  освіти),  програми  (основні  й  додаткові),  навчальні,  навчально-методичні, методичні посібники з різних змістових напрямів дошкільної освіти. Матеріали методичного кабінету систематизовано згідно з Інструкцією про ділову документацію в дошкільному закладі (наказ МОН України від 01.10.2012р. №1059).

       У  дошкільному  закладі  є  добірка  фахових  періодичних  видань: «Дошкільне  виховання»,  «Джміль»,  «Палітра  педагога»,  «Дошкільний навчальний заклад», «Вихователь-методист дошкільного закладу», «Музичний керівник»,  «Психолог  дошкілля»  та  ін.,  створена  бібліотека  художньої літератури  для  дітей  (з  програмовими  й  позапрограмовими  творами  різних жанрів вітчизняних і зарубіжних авторів,  українського фольклору).  Матеріали методичного  кабінету  накопичуються  у  відповідних  теках,  зручно  розміщені, систематизовані  за  освітніми  лініями  розвитку,  напрямками  діяльності  ДНЗ. Укладені  каталоги  та  картотеки  наявних  матеріалів. Складова загального оснащення методичного кабінету – методичні куточки,  які оформлені у вигляді стендів, де розміщена  інформація за такими розділами: «Я атестуюсь» , «Методичний вісник».

        Педагоги дошкільного закладу беруть активну участь у міських методичних заходах, які організовує методичний центр відділу освіти Охтирської міської ради. Вчителі-логопеди брали участь у міських методичних об’єднаннях, на яких висвітлювалися актуальні теми корекції мовлення: «Рівні ЗНМ та їх загальна характеристика з порушенням мовлення», «Ранній дитячий аутизм», «Корекція заїкування».

        Керівниками методичних форм роботи дошкільних навчальних закладів міста призначені педагоги ДНЗ «Росинка»:

• вихователь-методист Бабіна С.В. є керівником методичного об᾿єднання вихователів груп старшого дошкільного віку та вчителів початкової ланки;
• музичний керівник Поклад І.М. – керівник педагогічної студії музичних керівників дошкільних навчальних закладів міста;
• вихователь Собакарь О.І. – керівник студії вихователів груп молодшого дошкільного віку дошкільних навчальних закладів міста;
• вчитель-логопед Брагіна І.О. – керівник студії вчителів-логопедів;
• вихователь Галицька О.В. – керівник студії вихователів логопедичних груп.

            Ці форми роботи сприяють підвищенню професійного рівня, а також обміну досвідом педагогів/

          Вихователі дошкільного закладу беруть участь у святах міського рівня до Дня захисту дітей «Веселі нотки», Дня дошкілля, фестивалях.

        В нашому садочку створено свій стиль, традиції та особливості організації освітньо-виховного процесу. Достатньо заглянути в затишні групи, поспілкуватися з маленькими «чомусиками», і одразу стане зрозуміло, що тут працюють творчі люди, для яких любов до дітей є сенсом життя.