Сторінка логопеда

Поради батькам

Мовне дихання

Розвиток мовлення у дошкільнят йде прискореними темпами. У цьому віці діти не тільки вчаться вимовляти звуки, але і робити це правильно, паралельно поповнюючи власний словниковий запас. Для батьків важливо допомогти своєму чаду, для цього використовуються спеціальні мовні ігри та вправи для розвитку мови і постановки правильного мовного дихання.

Для чого необхідно правильне мовне дихання?

Дуже часто можна почути як дошкільнята, вимовляючи довгі фрази, збиваються на середині, починаючи говорити захлинаючись, або ж закінчують їх ледве чутним шепотом. Причина цього в неправильному мовному диханні. Дитині просто не вистачає повітря, щоб закінчити фразу.

Мовне дихання допомагає дітям не тільки чітко вимовляти фрази, а й регулювати гучність власного голосу в залежності від ситуації.

Поради логопеда

Поради і рекомендації логопеда для батьків

Коли батькам слід звертатися за допомогою до логопеда? Консультація логопеда потрібна всім дітям трирічного віку. А також якщо дитина п’ятирічного віку важко викладає свої думки і не може побудувати пропозиції в логічному порядку. Це лише деякі з причин, за якими слід звертатися за допомогою до логопеда. Існує набагато більше таких причин. Але в цій статті ми поговоримо не про причини, а розглянемо поради і рекомендації логопеда для батьків. Що саме батьки можуть робити, для того щоб допомогти своїй дитині правильно вимовляти звуки і слова.

Поради логопеда можуть стати в нагоді батькам, діти яких різного віку, тим більше що такі проблеми з’являються все частіше. Логопеди зазначили, що у дітей мають проблеми з мовленням часто поганий апетит. Такі діти відмовляються їсти тверді фрукти і овочі, наприклад морква або яблуко. Така нелюбов до цих продуктів пояснюється тим, що щелепні м’язи погано розвинені, і їм важко пережовувати тверду їжу. В принципі погана мова є наслідком погано розвинених щелепних м’язів. Тому логопеди рекомендують привчати дитину їсти скоринки підсушеного хліба, або ще краще сухарі, жувати овочі і фрукти. Це потрібно для того, щоб розвивати і тренувати щелепні м’язи. Також розвивати ці м’язи можна за допомогою надування щік, і перекочування повітря з боку в бік.

Логопеди радять розвивати дрібну моторику в дитини, для цього потрібно частіше рухати пальчиками. У цьому допоможе клавіші телефону або клавіатури, застібання гудзиків і зав’язування шнурків. Пальчики потрібно тренувати регулярно. Чим краще моторика пальців, тим краще і зрозуміліше мова дитини. Також ліплення з пластиліну сприяє розвитку моторики кистей і пальців. Тільки батькам треба стежити, щоб дитина, не пробувала пластилін на смак, краще не залишати дитину без нагляду в процесі такого цікавого заняття. Також розвивати моторику рук можна і за допомогою роботи з ножицями, наприклад щось вирізати. Ножиці можна придбати спеціальні дитячі, які захищають руки і пальці дитини від пошкоджень. Вирізання з допомогою ножиць чудово тренує моторику пальчиків дитини. Зазвичай дітям дуже подобаються такі заняття.

Для хорошого звукоутворення має бути правильне мовне дихання. Мовне дихання важливо для плавності та виразності язика і інтонації. Порушити мовне дихання можуть серцево-судинні захворювання і збільшені аденоїди. Мовне дихання потрібно розвивати. Потрібно навчати дитину плавно видихати ротом. Таке навчання можна проводити за допомогою ігор, дитина буде вчитися, а заодно їй буде цікаво, адже відбувається це в процесі гри, а дітям будь-які ігри дуже подобаються. Батькам потрібно пам’ятати, що такі ігри можуть викликати сильне запаморочення, тому потрібно робити перерви між такими іграми-вправами. У перервах можна займатися з дитиною іншими розвиваючими вправами.

Звичайно, роль батьків при мовному розвитку своєї дитини дуже значна. У деяких випадках малюк буде повторювати звуки слідом за батьками, і йому це буде дійсно цікаво. Батьки також можуть використовувати спеціальну гімнастику з допомогою, якої буде розвиватися артикуляційна мускулатура. Однак якщо після певних зусиль з боку батьків, поліпшень особливо непомітно, тоді варто звернутися за допомогою до кваліфікованого фахівця. Далі професійно повинен займатися з дитиною логопед. Батькам не потрібно відкладати похід до логопеда, тому що чим більше проходить часу, тим більше зусиль потрібно докласти логопедові.

Для того щоб дитина вчилася правильно вимовляти слова, батькам потрібно стежити за своєю мовою, так як дитина буде брати з них приклад. Логопеди рекомендують не сюсюкати з дитиною, а розмовляти як з дорослим. Розмовляти можна повільно і спокійно, вимовляючи при цьому не спотворені слова. У той же час при розмові з дитиною мова повинна бути для нього легкодоступна і зрозуміла. Потрібно уникати складних слів, які зовсім незрозумілі дитині. Якщо дитина не розуміє певні слова, роз’яснюйте їх, використовуючи зрозумілі для нього слова. Також логопеди радять не карати дитину за помилки, які вона робить, вимовляючи слова. Такий підхід навряд чи дасть позитивний результат. Дитину потрібно хвалити, тоді вона буде намагатися докладати ще більше зусиль.

Також логопеди рекомендують, щоб дитина перебувала в компанії своїх однолітків, таке спілкування може посприяти швидкому розвитку його проязика. Але це може і не спрацювати, дитині крім цього може знадобитися допомога фахівця. Успіх залежить від своєчасного звернення до логопеда. Якщо на ранніх стадіях виявити дефекти язика, і почати лікування, то результат буде досить успішним. Крім того, що з дитиною займаються навчені люди, батькам також важливо приділяти своїй дитині достатньо часу і уваги. Потрібно як можна більше спілкуватися з дитиною, разом гратися і закріплювати знання, отримані на уроках логопеда.

Для розвитку мовлення дитина повинна розвивати слухову увагу, дрібну моторику рук і тренувати рухливість артикуляційного апарату. Приділяючи цим заняттям, належну увагу дитина зможе позбутися повністю або майже повністю будь-яких дефектів язика.

 

Артикуляційні вправи

Артикуляційна гімнастика

 Дефекти мови можуть серйозно отруїти життя дитини, адже часто вони стають приводом для жартів і кепкувань серед дітей.  Неправильна вимова звуків відбувається із-за недосконалості артикуляційного апарату. Так називають сукупність органів, що беруть участь в породженні звуку: гортань, губи, язик, щелепа та ін. І так само, як батьки розвивають фізичні дані дитини фізкультурою,  цим   органам необхідна гімнастика.

Метою артикуляційної гімнастики є розвиток мовного апарату, вдосконалення і вироблення його рухів.  Чи всім вона потрібна, і навіщо виконувати вправи, якщо про дефекти мови говорити поки що рано? Всім. Дітям 2–4 років вона допоможе укріпити м’язи артикуляційного апарату, розвинути рухливість язика. До 5–7 років можна виправити порушення, що вже склалися.

Тут  важливо зрозуміти, що чим раніше ви почнете заняття, тим більше впевненості, що ви отримаєте позитивний результат. Ближче до шкільного віку і в початкових класах дефекти мови дуже складно і деколи неможливо виправити навіть з логопедом. Інколи діти правильно вимовляють звуки, але із-за млявості звуковимови виходить «каша в роті»

За допомогою артикуляційної гімнастики тренуються правильні повноцінні рухи мовних органів, які необхідні для правильної вимови звуків. Якщо простіше, то її можна назвати “зарядкою для язичків” і легко зробити улюбленою і веселою грою для малюка.

Кожна з вправ має свою образну назву, у заняттях з дитиною батьки можуть використовувати її або вигадати свою, більш вдалу. Назви дозволяють перетворити артикуляційну гімнастику на гру, що зацікавить дитину. Ще краще, якщо мама придумає цілу казку про веселого вигадника язичка, якому не сидиться на місці.

Основні правила гімнастики

Заняття повинні стати системою для вас і для вашої дитини, лише регулярні тренування можуть дати результат.

 Про що ще потрібно знати:  

  • тривалість проведення «зарядки для язичка» залежить від стомлюваності крихітки, але не більше 10 хвилин;
  • під час занять малюк сидить перед дзеркалом, щоб бачити свій язичок;
  • ніколи не змушуйте крихітку, краще перетворите тренування на гру;
  • заняття проводяться в розміреному темпі, по 4 – 5 вправ за сеанс;
  • якщо малюку складно повторити за вами артикуляційний рух, допоможіть йому ручкою чайної ложки;
  • завдання батьків стежити за правильністю і плавністю виконання дій, інакше гімнастика не має сенсу.

Розвиваємо мову дошкільника – практичні поради для батьків

Розвиток мови молодших дошкільників

Опанування мови має величезне значення для спілкування з  оточуючіми. Мова поступово стає важливим засобом передачі досвіду від дорослого дитині.  Малюка в цьому віці цікавить його навколишній світ, і він часто ставить питання: «Що це?», «Чому?», «Навіщо?», направлені на уточнення вже знайомих йому слів і появі нових. Не залишайте без уваги його інтерес до того, що оточує. Допоможіть малюку знайти відповідь на своє питання.

Розширенню словарного запасу, уточненню значень слів дуже допомагають спільна діяльність дорослого і дитини в повсякденному житті, а вже потім і у грі. Супроводжуйте будь-яку спільну діяльність мовою. Називайте предмети, їх призначення, якості, і це сприятиме появі нових слів. Звичайно, всім мамам хочеться, щоб їхня дитина   якнайшвидше заговорила чисто та красиво, але необхідно набратися терпіння і приділити увагу основним рівням мовленнєвого  розвитку.

  1. Зарядка для губ і язика дозволить укріпити м’язи артикуляційного апарату , зробить їх гнучкими і рухливими. Це готує основу для вимови всіх звуків рідної мови.
  2. Вправи на розвиток дихання забезпечать чітку вимову звуків. Покажіть дитині як правильно набирати повітря через ніс і видихати його тривало і плавно через рот, плечі при цьому не піднімати, щоки не роздувати.
  3. Вправи на розвиток слухової уваги сприяють виробленню самоконтролю за вимовою звуків. Для того, щоб промовити слово правильно, його треба почути. Почніть ці вправи з простіших завдань на розпізнавання навколишніх звуків. Грати з малюком зовсім не обов’язково за столом, перетворюючи гру на урок. Грати можна де завгодно, навіть на кухні. Адже тут дуже багато цікавих предметів, за допомогою яких малюка можна вчити!

На кухні

 Розглянете предмети посуду. Назвіть їх, покажіть частини. Поясніть призначення посуду. Покажіть, як користуватися кухонним приладдям, столовими приборами. Дайте дитині награтися (покидати, постукати) з різними предметами. Разом з дитиною зваріть кашу, випечіть печиво. Промовляйте «під руку» дії (наливаємо, насипаємо, перемішуємо), називайте предмети, їх частини (каструля — стінки, дно, кришка, ручки), якості (глибока, важка).

На кухні
Розвиток м’язів губ, щічок і язика

 «Як смачно!». Злизувати язиком шматочки печива з куточків рота. Облизувати морозиво, льодяник, Чупа Чупс, злизувати сметану, згущене молоко з блюдця. Пити кисіль, йогурт з трубочки.

Розвиток дихання

 «Ручки забруднилися».  Здути муку з рук. Дути на гарячий чай, суп.

«Що у нас на обід?» Попросите визначити, яке блюдо готує мама (бабуся) по запаху (втягувати носом аромати кухні).

Розвиток слухової уваги

«Що за звук?». Попросить дитину прислухатися до звуків на кухні (як кипить вода в каструлі; стуку дерев’яних, скляних предметів), визначите на слух що впало на підлогу, що робить мама на кухні (миє посуд).

 Вдома у ванні

Під час купання, уточніть назви частин тіла дитини. Розгляньте предмети, що знаходяться у ванні. Назвіть їх, покажіть частини. Поясніть призначення цих предметів.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA
OLYMPUS DIGITAL CAMERA
 Розвиток м’язів губ, щічок і язика

«Мій настрій». Запропонувати дитині перед дзеркалом показати різний настрій (веселий, сумний).

 «Чистимо зуби». Чистимо нижні і верхні зуби язичком. Проводимо язиком по зубах зліва — направо і зверху – вниз.

Розвиток дихання

 «Білі кораблики». Дути на піну, гелієві (гліцерин) плями, кораблики (плаваючі предмети) в тазу.

Розвиток слухової уваги

Прислухатися і визначити різницю між шумом води з крану і душу.

У кімнаті 

Дайте можливість награтися з іграшками, предметами побуту (поторкати, покидати, покатати). Прибираючи іграшки, запропонуєте дитині розділити  іграшки на «тверді і м’які», «дерев’яні і пластмасові».

father and child son role playing isolated
father and child son role playing isolated

Називайте «під руку» дії (катати) і якості предмету (легкий).

Розвиток м’язів губ, щічок і язика

 «Тік-так». Послухати, як цокає годинник у кімнаті, і запропонувати малюку пограти з язичком — поперемінно торкаємося язиком куточків губ (вправо-вліво).

«Веселі кульки» — Надути щоки і вказівними пальцями або долонями натискувати на них.

Розвиток дихання

 «З Днем Народження». Подути на свічку так, щоб не загасити її полум’я (покласти полум’я свічки), задути полум’я свічки, згадуючи день народження. Пограти на сопілочці, видувати мильні бульбашки, надувати повітряні кульки.

Розвиток слухової уваги

 Прислухатися і відгадувати (по шуму, голосу), хто прийшов додому. Визначити по стуку (дзвону, шелесту) різні предмети: ключі, шелест паперу.

«Домашній оркестр». Зробити з дитиною саморобні музичні інструменти (з картонних коробок, тканинних мішечків) і пограти на них під музику, намагаючись попадати в ритм.

Логопедичні ігри та вправи

Логопедичні розвивальні ігри та вправи для дітей

Логопедичні ігри не завжди передбачають проведення окремих занять із вправами для вироблення чіткої вимови звуків. Логопедичний елемент повинен бути практично в кожному занятті з мовлення. Головне – самому чітко вимовляти слова і давати дитині час для того, щоб чітко висловитися. Іноді те, що ми підганяємо дитину, може призвести до заїкання. Отож краще зачекати і послухати повільну розповідь дитини, аніж злякати її поспіхом.

Пропонуємо логопедичні ігри для дітей від двох до шести і більше років.

Гра «Чарівна скринька»  (для дітей 2-4 років). У яскраву коробку складаємо різні іграшки, а потім дістаємо по одній і просимо, щоб дитина чітко назвала, що це. Можна ускладнити завдання, пропонуючи назвати предмет в однині і множині або таким чином: одне яблуко – багато яблук, одне слоненя – багато слоненят.

Гра «Станемо звірятами» (для дітей 2-4 років)  Показуємо на малюнку або у вигляді іграшки певну тварину, бажано, щоб це були різні тварини, які «вимовляють» різні звуки (ворона, джміль, змія, поросятко, пес, кіт, бджола, лев, тигр, миша, жук). Просимо повторити звуконаслідування. Таким же чином можна наслідувати звуки води, яка крапає із крана – крап-крап, звуки барабану – бам-бара-бам, звуки шуму дерев під час вітру – ш-ш-ш тощо.

Гра «Впізнаємо звук».  Даємо завдання впізнати якийсь один звук у словах, наприклад, [с]. Називаємо слова лисиця, слон, шлях, суниці, вихователь, син, сорочка, ворона, сорока, синиця, зима, весна.., а дитина повинна плескати у долоні, коли почує потрібне слово. Можна замість плескання придумати картки. Наприклад, якщо слово підходить, підняти зелену картку, якщо ні – червону.

Гра «Який у кого хвіст» (для дітей 5-6 років)Беремо зображення тварин. Дитина повинна назвати останній звук у назві тварини, тобто «хвіст» цього слова. Для початку краще вголос називати слово, чітко вимовляючи кінцевий звук.

Гра «Ланцюжок» (для дітей від 6 років)Можна задати будь-яку тему, наприклад, фрукти, овочі або в цілому говорити про слова без вказівки на групу. Спочатку називається слово, наступне повинно починатися зі звука, на який закінчилось попереднє слово.

Розвиваємо мову дошкільника – практичні поради для батьків

870049782

Мовлення має принципове значення для розвитку мислення і діяльності дитини. Воно є основою розвитку узагальнення, його матеріальним носієм, вищим регулятором поведінки дитини, як вважають вчені. Порушення мовлення, будь-які відхилення від норми можуть негативно позначитися на подальшому житті вашого дорогоцінного малюка.
З кожним роком збільшується кількість дітей, які мають ті або інші порушення мови. Причини зв’язані не стільки з медичними чинниками, скільки з соціокультурними умовами, що змінилися, в яких зростають нинішні діти…
Допоможіть своїй дитині опанувати правильну вимову звуків, навчіть її чути та розрізняти звуки у мовленні, складати їх у слова, слова – в речення, речення – в оповідання.
Упоратися з цими завданнями Вам допоможе цей порадник  “Розвиваємо мову дошкільника”.
Перед тим як розпочати заняття з дитиною, прислухайтеся до деяких порад і рекомендацій.
  1. Знайдіть окреме місце і визначте час для занять із малюком.
  2. Займайтеся лише тоді, коли, Ви й дитина перебуваєте в гарному настрої. Припиніть заняття, якщо відчуєте, що дитина втомилася.
  3. Упродовж всього заняття зберігайте доброзичливий тон, із повагою ставтеся до малюка навіть тоді, коли він припускається помилок.

img_7

Вікові характеристики розвитку мови дітей дошкільного віку

Вікові норми розвитку мови дітей допоможуть батькам правильно оцінити стан мовлення дитини і вирішити питання про необхідність відвідування фахівця. Нерідко на первинний прийом до логопеда приходять батьки з дітьми, яким вже 5-6, а то і 7 років. Причиною звернення, як правило, є «погана мова» дитини.
При цьому, батьків більш всього турбує порушення звуковимови, що заважає їм записати дитину в ту або іншу престижну школу і зовсім не хвилює стан словника, навиків словотворення та словозміни, граматичне оформлення мови. Раніше стан мовлення дитини не викликав у них жодних хвилювань і побоювань, оскільки «папа заговорив пізно», «у сусідів хлопчик старше на 6 місяців, а до цих пір мовчить».
Цей аргумент може бути прийнятий лише неграмотними батьками. Батьки ж, яких турбує подальша доля малюка, які цікавляться не лише матеріальним її наповненням повинні пам’ятати, що мова дитини розвивається відповідно до певних стандартів і вікових норм, знати які повинні кожні батьки.
Відкладати візит до логопеда до школи, як мінімум, велика безпечність. Адже мова – це тест, який найяскравіше характеризує рівень розвитку мислення Вашої дитини. Чим правильніше звукове і граматичне оформлення мови, чим багатший словарний запас дитини, тим вище розвинений її кругозір і інтелект. Пізній початок мовлення (відсутність або заміна мовного спілкування вказівними жестами) повинен серйозно стурбувати батьків і послужити приводом для первинного звернення до логопеда.
Вікові норми розвитку мови дітей, приведені нижче, допоможуть батькам правильно оцінити стан мови дитини і вирішити питання про необхідність відвідування фахівця.

Вікові норми розвитку мови дітей

3 роки

3 роки – вік критичний для діагностики стану мовлення.

До цього віку дитя уміє:

  1. Норми спілкування.
  • Добре розуміти обернену мову.
  • Виконувати різні доручення.
  • Слухати і розуміти нескладні казки.

2.Розвиток словника.

  • Від 2 до 3 років дитина робить колосальний скачок в розвитку словника.
  • Якщо в 2 роки словник дитини складає 200 – 300 слів, то до 3 років вже більше 1000.
  • Окрім іменників і дієслів в словнику з’являються займенники, прислівники, прикметники.
  1. Граматична будова.
  • У активній мові дитини ще безліч аграматизмів.
  • До простих речень додаються складні, з приводами щоб, тому що.
  1. Звуковимова.
  • У мові з’являються звуки Ф,Д,Т,К,Г,М,Н,Л,С і їх м’які пари.
  • Проте вимова ще далека від досконалості.

4 роки

В 4 роки дитина уміє:

 1.Норми спілкування.

  • Слухати, вітатися, дякувати, називати по імені.
  • Договорювати вірші.
  • Переказувати казки.

2.Розвиток словника (приблизно 2500 слів)

  • Називати дії в процесі діяльності.
  • Називати якості предмету (легкий, гладкий.)
  • Називати матеріали, з яких зроблені предмети (глина, пісок..)
  • Називати домашніх і диких тварин.
  • Називати основні деталі одягу, взуття, меблі, посуду.
  • Називати частині тіла, обличчя, призначення і кількість.
  • Називати 2 — 3 дерева, рослини, овочі і фрукти.
  • Називати характерні особливості пори року, частині доби.
  • Добре розрізняти основні кольори і геометричні форми.
  • Знати своє ім’я і прізвище, імена людей з найближчого оточення.
  • Відгадувати загадки.
  • Володіти побутовим словником.

 3. Граматична будова.

  • Володіти простим реченням.
  • Вживати в мові складні безсполучникові речення.
  • Чути частини слова: закінчення, суфікс, префікс.
  • Володіти навиками словотворення ( м’яч -м’ячик, сніг -сніговий.)
  • Правильно вживати закінчення прикметників, іменників, дієслів.
  1. Звуковимова і фонематичний слух.
  • Уміє чітко вимовляти прості за артикуляцією звуки.
  • Допустимі заміни свистячих і шиплячих звуків, відсутність або   заміна звуків Р, Л і їх м’яких пар.
  • Уміти говорити тихо і голосно.
  • Опанувати інтонаційну сторону слів.

5 років

До 5 років дитина уміє:

 1. Норми спілкування

  • Опанувати монологічне мовлення.
  • Слухати, відповідати на питання за змістом поширеними реченнями.
  • Переказувати казки.
  • Складати описові розповіді.
  • Складати розповіді за малюнком  і серії сюжетних малюнків.
  • Складати розповіді з власного досвіду.

2 . Розвиток словника (близько 3000 слів)

  • Опановує навики словотворення і словозміни.
  • З’являється інтерес до звукового оформлення слова.
  • Формуються навики звукового аналізу.
  1. Граматична будова
  • Продовжується формування граматичної будови.
  • Допускається невірне вживання закінчень, префіксів.
  • Помилки в узгодженні слів в реченні.
  1. Звуковимова і фонематичний слух.
  • Дитина чітко вимовляє всі звуки.
  • Виділяє певні звуки на слух.
  • Активно використовує інтонацію при переказі, розповіді.
  • Уміє міняти силу і висоту голосу.

6 років

До 6 років дитина уміє:

  1. Норми спілкування
  • Активно користується розгорнутою фразою.
  • Будує самостійні вислови.
  • Зв’язно переказує і розповідає про події, що відбуваються.
  1. Словниковий запас ( близько 4000 слів)
  • Нестримно зростає словниковий запас.
  • З’являється велика кількість прикметників, прийменників, дієприкметників і дієприслівників
  1. Граматична будова
  • Допустимі рідкі помилки у вживанні складних форм слів (5 ухов, деревов.)
  1. Звуковимова і фонематичний слух
  • Формування звуковимови до цього віку має бути повністю закінчене.
  • Формуються первинні навики звукового аналізу.
  • Дитина навчається визначати місце звука в слові.
  • Виділяє слова в реченні.
  • Формуються передумови для опанування грамотою.
  • Закінчується оформлення інтонаційної сторони мови (питання, вигук).

7 років

До 7 років дитина уміє:

  1. Норми спілкування
  • Добре розвинена фразова мова.
  • Уміє будувати складні фрази, користуватися поширеними реченнями.
  • Зв’язно та логічно розповідати і переказувати.
  • Фантазує, вигадує.
  1. Словниковий запас.
  • Досить високий.
  • Багато в чому залежить від соціальних умов
  1. Граматична будова
  • Допустимі окремі порушення у вживанні дієслівних форм, невідмінюваних іменників (пальто)
  1. Звуковимова і фонематичний слух.
  • Всі звуки повинні вимовлятися чітко, без спотворень.
  • Звуки повинні добре розрізнятися і виділятися в мовному потоці.

 

Порушення мовлення

ac347702ca3ad0f96bcae571a150c1fc_Generic

Порушення мовленнєвого розвитку у дітей дошкільного віку

Серед порушень психофізичного розвитку у дітей дошкільного віку вади мовлення спостерігаються чи не найчастіше. Порушення мовлення у дошкільнят мають здатність до патологічного закріплення, що призводить до різних стійких помилок як в усному мовленні, так і на письмі. А враховуючи, що мовленнєвий розвиток дитини продовжується ще й під час шкільного навчання, вони можуть спричинити різноманітні стійкі порушення у засвоєнні шкільних знань, насамперед з предметів мовного циклу: читання, письма, рідної мови.

Порушення мовлення значно ускладнюють засвоєння дитиною іноземних мов, які у багатьох школах тепер вивчають з першого класу. Ось чому всі батьки мають знати, які мовленнєві порушення найчастіше трапляються у дітей дошкільного віку.

Не всі порушення звуковимови можна вважати патологічними. Практично кожна дитина молодшого шкільного віку має певні порушення у вимові звуків. Однак до п’яти років такі порушення вважаються природними, оскільки артикуляційний апарат дитини цього віку ще продовжує формуватися.

Водночас збереження вад звуковимови після зазначеного терміну вважаються патологічними і потребують виправлення за допомогою спеціальних вправ і завдань, які добирає логопед.

До найпоширеніших порушень мовленнєвого розвитку у дошкільнят належить дислалія. Нею називають порушення звуковимови, не пов’язаної з вадами слуху, порушеннями іннервації мовленнєвого апарату чи недоліками розумового розвитку дитини. Крім дислалії, існує ще ряд більш складних порушень звуковимови: ринолалія, дизартрія, заїкання, алалія, дислексія та дисграфія, затримка мовленнєвого розвитку, фонетико-фонематичний недорозвиток мовлення (ФФНМ), загальний недорозвиток мовлення (ЗНМ).

У попередженні дислалії важливе місце посідає формування правильної мовленнєвої культури. Дитина має чути чітке, правильне мовлення дорослих, щоб наблизити свою звуковимову до мовної норми. Профілактиці дислалії сприяють розпочаті в молодшому дошкільному віці стимулювальні вправи з розвитку органів артикуляції та дрібної моторики пальців рук. Крім того, рекомендується проводити з дітьми логопедичні розвивальні ігри.

Але перш ніж починати заняття, слід проконсультуватися зі спеціалістом-логопедом з метою виявлення причини порушення мовлення дитини. Якщо дитина має такі органічні порушення артикуляційного апарату, як коротка під’язикова вуздечка, легкий параліч губів, язика, деформація або відсутність зубів, розщеплення твердого піднебіння, – треба продовжувати заняття з логопедом. А якщо таких порушень немає, то після консультації з фахівцем можна самостійно починати заняття з дитиною за допомогою спеціального посібника.

Ми будемо говорити правильно

full
Мова – невичерпне джерело розумового розвитку дитини. Малюкам важно здобути міцні і ґрунтовні знання з основ наук, цілісно і гармонійно розвиватися.
В Україні поширена струнка система безоплатної логопедичної допомоги дітям дошкільного віку. На виконання вимог Закону України «Про дошкільну освіту, Указу Президента України від 4.07.05. № 1013 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні», заходів з розвитку дошкільної освіти в місті Охтирка на період до 2012 року та з метою поліпшення якості надання освітніх послуг для дітей дошкільного віку на базі дошкільного навчального закладу «Росинка» були відкриті дві логопедичні групи для дітей з фонетико – фонематичним недорозвиненням мовлення. Завдяки комплексному підходу логопедів та вихователів здійснюється навчально-виховна та корекційна робота з дітьми, які мають ФФНМ (порушення пов’язані, насамперед, з недоліками вимови та мовно-слухового сприймання) та ЗНМ (складне порушення мовленнєвого розвитку, за якого спостерігаються вади не лише вимови, а й словника дітей, граматичної будови, зв’язного мовлення).
Результативність корекційно-виховної роботи при подоланні мовного дефекту передбачає активну участь батьків. Адже ефективна корекція мовного і супутних порушень можлива тільки за умови активної, скоординованої діяльності логопеда, вихователів і батьків дітей.
         Розробляючи зміст процесу співробітництва логопеда та батьків в процесі колекційного навчання дітей з мовленнєвими порушеннями, в дитячому садку «Росинка» логопеди проводять такі форми взаємодії з батьками:
  • батьківські збори;
  • індивідуальні консультації логопеда з батьками;
  • індивідуальні заняття з батьками та їх дитиною, на яких вирішуються задачі індивідуальної програми роботи з сім’єю. При цьому здійснюється особистісно – орієнтований підхід, направлений на з’ясування, розкриття і підтримку позитивних особистісних якостей кожного малюка та батьків, що є необхідною умовою для успішного співробітництва педагогів, батьків та дітей.
  • батьківські лекторії «Школа слухняного язичка». На цих зустрічах даються практичні рекомендації щодо того, як стимулювати мовний розвиток дитини, розвивати артикуляційний апарат.
  • «Домашні логопедичні зошити», які допомагають батькам закріпити набуті дитиною впродовж тижня мовні навички та вміння. Крім основних «Домашніх логопедичних зошитів» логопед дає додаткові, так звані, «Звукові картки», спрямовані на закріплення звуковимови вже поставлених логопедом звуків у словах. «Звукові картки» складаються на основі індивідуальної програми розвитку дитини.
  • логопедичний куточок для батьків, облаштований у приймальній кімнаті. Його зміст складається з матеріалів для практичного використання вдома та під час занять з дітьми: «Артикуляційні вправи – корисні та цікаві, Як розвивати мовлення дитини, Пальчиками граємо – мову розвиваємо» та ін.
  • анкетування батьків;
  • відвідування батьками відкритих занять логопедів: фронтальних, підгрупових, індивідуальних.
Підтвердженням цього 13 березня відбулися батьківські збори у логопедичних групах, під час яких були проведені фронтальне заняття з дітьми старшої групи, логопед Бодрова Л.В., та індивідуальне заняття з дитиною середньої групи Борисенко А., логопед Брагіна І.О. Батьки мали змогу ознайомитися з формами та методами роботи з дітьми під час логопедичних занять, побачити як працюють всі діти, як займається їхня дитина, яких успіхів у звуковимові діти вже досягли та над чим ще потрібно працювати.
         Відкриті заняття – це іспит, який тримають логопед та вихователі разом з дітьми перед батьками. Але разом з цим це іспит і для батьків. Той, хто був добрим помічником дитині, хто звертався за порадами до логопедів і намагався їм слідувати, був не спостерігачем і суддею, а активним учасником копіткої повсякденної роботи, той на цьому відкритому занятті буде задоволений, спостерігаючи за успіхами своєї дитини.
         На завершення опису системи співробітництва з батьками ще раз підкреслимо, що тільки тісна співпраця логопеда, вихователів та батьків, спрямована на досягнення спільної мети, дає підставу розраховувати на позитивні вагомі результати.

i

Як навчати дітей ставити запитання по суті

9

Готуючи старших дошкільників до навчання у школі, дуже важливо навчити їх стави­ти запитання по суті. Для цього потрібно насамперед освоїти кілька нехитрих, але вкрай важливих правил.

  • Запасіться часом. Спілкуючись із дитиною, бажано нікуди не поспішати або хоча б мати «про запас» зайві п’ятнадцять — двадцять хвилин.
  • Вислуховуйте дитину до кінця. Навіть якщо вам здається, що ви з перших слів зрозуміли, що саме хоче запитати дитина, обов’язково дослухайте її до кінця. По-перше, може виявитися, що вона має на увазі не зовсім те, що вам здалося спочатку, а по-друге, так ви засвідчите значущість дитячого запитання.
  • З’ясовуйте, про що йдеться. Якщо вам не цілком зрозуміла суть запитання, не відмахуйтеся від нього одразу як від недоречного, а уточніть, що саме цікавить малюка.
  • Конкретизуйте запитання дітей. Діти дошкільного віку далеко не завжди здатні чітко сформулювати те, що вони мають на увазі. Тож уточніть формулювання, запропонуйте дитині варіант точнішого і конкретнішого запитання, скажімо: «Ти хочеш знати, навіщо в підручнику використовують літери різної величи­ни?», «Ти не зрозумів, як відрізнити крути від овалів?» тощо.
  • Не бійтеся повторюватися. Навіть якщо дошкільник уп’яте ставить одне й те саме запитання, постарайтеся не дратуватися. У п’яти —шестирічних дітей пам’ять ще дуже короткотривала, тому не все у поясненнях дорослого діти здатні запам’ятати з першого разу, особливо коли пояснення стосуються зовсім нових, незвичних для дошкільників сфер діяльності: читання, розв’язання задач тощо. Тож у кожному конкретному випадку за допомогою навідних запитань з’ясовуйте, що саме дитина не розуміє у ваших поясненнях, і знаходьте інший, доступніший для неї варіант відповіді на її запитання.
  • Не соромтеся не знати. Якщо ви не знаєте відповіді на запитання, не соромтесь у цьому зізнатися. Запропонуйте дитині разом пошукати відповідь у підручнику, енциклопедії чи Інтернеті.

Правильно ставте запитання самі.Розмовляючи з дитиною, чітко формулюйте власні запитання, використовуйте прийняті в таких випадках мовні формули:

  • Я хочу тебе запитати…;
  • Скажи, будь ласка,…;
  • Мені цікаво…;
  • Як ти вважаєш…
  • Вислуховуйте дитячі відповіді уважно, не перебиваючи.

Лише уважне і поважливе ставлення дорослих до дитини під час спілкування сприя­тиме стимулюванню її мовленнєвої активності. Завжди задовольняйте цікавість малюків і заохочуйте їх пізнавальну активність схваленням.

10

Логопедія – що це означає

DSC_0023

Логопедія – наука про порушення розвитку мовлення, його подолання й попередження шляхом спеціального корекційного навчання та виховання.

Логопедія є одним із розділів спеціальної педагогіки – дефектології. Термін логопедія утворений від грецьких слів: логос (слово, мовлення), пейдео (виховую, навчаю), що у перекладі означає «виховання мовлення».

Предметом логопедії як наукової дисципліни являється вивчення закономірностей навчання й виховання осіб із порушеннями мовлення та пов’язаними з ними відхиленнями в психічному розвитку. Логопедія підрозділяється на дошкільну, шкільну та для дорослих.

Саме логопедичні знання допоможуть батькам правильно оцінити мовленнєвий розвиток своєї дитини, вчасно звернути увагу на можливі проблеми, аби не втратити дорогоцінного часу для якнайшвидшого їх подолання.