Логопеди, психологи, педагоги та прості батьки зазначають, що сьогодні діти

дуже пізно говорять свої перші слова. Якщо раніше дитина у віці 2 років нікого не дивувала тим, що ставила правильно запитання, говорила повними реченнями та не припускалася помилок під час вимови закінчення слів, а зараз її вважають чи не індиго. Чому так відбувається? Що робити, аби дитина краще розмовляла?
Спочатку потрібно зрозуміти причину поганого мовлення у сина чи доньки.

Причини затримки мовлення у дітей.

         Якщо дитина в 3–4 роки розмовляє лише кількома словами: мама, тато, баба, пішли, хочу, дай, та ще й у них припускається помилок, тут і без спеціаліста зрозуміло, що це затримка мовлення. Це пов’язано з багатьма факторами, що може підтвердити фахівець. Але головний з них, що можна виправити без лікарських засобів і відвідування логопеда, — це батьківське абстрагування від сімейних бесід.

Мати з татом спілкуються більше в інтернеті, ніж удома чи з друзями. Навіть на дитячому майданчику матусі та діти, у яких є телефони, часто дивляться в екрани. Молоді недосвідчені батьки не звертають увагу на те, що дитина говорить погано, або взагалі не починає вчасно це робити. «Виговориться самостійно!» — так на незручні питання відповідають мами та татусі дітей із затримкою мовлення. Дитина, звісно, може виговоритися самостійно, але не завжди в неї буде якісне мовлення. В мовленні існують такі проблеми, що потребують негайного розв’язання, а якщо це робити пізніше, то виникає незворотний процес. І проблема вже не в обсязі словникового запасу. Головне — труднощі з вимовою деяких звуків ([р], [ш], [л], [в] тощо) залишаються назавжди. Так, наприклад, в одній сім’ї батьки працювали програмістами. І навіть вдома вони майже весь час проводили за комп’ютером, розмовляючи між собою кількома фразами. У них підростав син Андрій, який також уже з 2-х років грався за комп’ютером. Дитина тривалий час не розмовляла, батьки все чекали, мовляв, усі діти різні, настане час — заговорить. Коли вони почали бити на сполох, а це було перед школою, хлопцеві виповнилося 6 років. На обстеженні логопеди та неврологи визначили, у дитини відсутні патології, вона мала гарний слух, мовленнєвий апарат був у повному порядку. Але умови, у яких він виховувався, вплинули на розвиток мовлення. Андрій не відвідував дитячий садочок, гуляв на вулиці лише з батьками та планшетом. Отже, не бачачи  перед собою прикладу, навіть не чуючи, як батьки між собою розмовляють, хлопчик перетворився на інваліда. Експерти пояснили батькам, що втрачено найголовніше, чого неможна повернути, — час. Мовленнєвий апарат дитині фахівці потроху розвинули, Андрій почав говорити. Але ж все одно в нього залишилися проблеми з вимовою слів назавжди.

Тож, як уникнути таких страшних наслідків? Як розвивати  мовлення дитини?

1. Необхідно розмовляти з дитиною та читати вголос. Дитину варто залучати до діалогу, якщо вона сама розмовляє не активно. Малюк також обов’язково повинен бачити, як спілкуються інші. Зверніть увагу: ви дивитеся на дитину, вимовляючи нові слова, вона інстинктивно дивиться на рот, наче хоче дізнатися, як саме вимовляються певні склади. Читання вголос книжок завжди допомагає розвивати дитяче мовлення, а також збагачує словниковий запас дитини.
2. Вивчати основні правила складання речень. Розкажіть дитині, з чого складається речення, як змінюються дієслова, які саме займенники слід використовувати в певних випадках. Бо діти часто плутають, на дівчаток говорять ВІН, а на хлопчиків — ВОНА. Або у дієсловах припускаються помилок. Не потрібно вивчати з малюком таблицю дієслів, достатньо вивчити кілька прикладів, а поступово він зрозуміє закономірність.
   3. Займатися з дитиною логопедичними вправами. Не залежно від того, є у дитини проблеми з вимовою слів чи ні, логопедичні вправи у формі гри ніколи не завадять.
   4. Стежити за вимовою вже вивчених слів. Дуже часто трапляється, що батьки не помічають, як дитина неправильно вимовляє слова. Навпаки посміхаючись повторюють за нею: «То у кішки «рапки», кажеш, м’якенькі?» Замість правильного «лапки». Цього неможна робити, усі слова необхідно вимовляти чітко без усіляких «сю-сю-сю», навіть з найменшими. Бо інакше дитина швидко запам’ятовує неправильну версію слова, а потім важко перевчається, або взагалі так запам’ятовує помилковий варіант. А це впливає потім на правопис і кількість граматичних помилок під час письма в школі. Тому головне — не виправляти відразу всі слова, з якими у дитини проблеми, а сконцентруватися на одному слові, кілька днів у формі гри працювати над його вимовою. Коли ви бачите, що все гаразд, можна працювати над іншим словом.
3. Вивчати нові слова щодня. Дуже корисно взяти за правило щодня вивчати одне нове слово, пояснювати, що воно означає, та складати з ним речення. А потім із дитиною старшого віку можна записувати ці слова в особистий зроблений словник (розкреслений зошит, де є три стовпчики, де записано слово, пояснення та кілька речень). Таким чином можна не лише розвинути мовлення, але й збільшити словниковий запас дитини.

Для того, щоб вивчення іноземної мови було легким та результативним, батькам необхідно запам’ятати декілька логопедичних порад та правил.
Навчання іноземної мови повинне здійснюватись в ігровій формі. Добре, якщо у дитини є потяг до розуміння іноземної мови. В іншому випадку дорослому слід ретельно підбирати потрібну методику вивчення мови для зацікавлення дитини.

Оскільки батьки – це взірець для наслідування для дитини в усьому і в мовленні зокрема, навчаючи іноземній мові, сам дорослий повинен мати прекрасну вимову та знати тонкощі граматики. Адже саме з батьками дитина гратиме в іноземців і перейматиме особливості спілкування.

У випадку, коли мовлення дитини формується згідно вікових норм і немає порушень у розвитку, тоді в період інтенсивного вивчення рідної мови можна розпочати вивчення іноземної. Адже саме в цей час дитина добре сприймає і засвоює нові слова і правила.

Дуже добре на засвоєння іноземної мови впливає спілкування з носіями мови. Окрім того, що дитина буде чути правильне мовлення, нове мовне середовище дасть змогу дитині зрозуміти, де і як можна практично використати іноземну мову.

Навчання іноземній мові передбачає сформованість фонематичного слуху та сприймання. Тому якщо у дитини є певні порушення, зумовлені недостатньою зрілістю фонематичних процесів, з вивчення іноземної мови варто трохи зачекати. Також не варто розпочинати навчання іноземної мови, якщо дитина ще не опанувала звуки рідної мови. Інакше в дитини може виникнути «плутанина» з артикуляцією певних звуків, змішування у вимові звуків різних мов, що негативно позначиться на розвиток мовлення загалом та формування звуковимови зокрема.

Мовні ігри від логопеда для вивчення з дітьми іноземної мови

Батькам слід пам’ятати, що як і при вивченні рідної мови, для дітей дуже важливою є візуалізація, а не просто пояснення чи переклад. Наприклад, при вивченні англійської мови не варто перекладати слово «cat» – це «кіт». Достатньо показати на кота чи його зображення на картинці й вимовити: «cat». Такої аналогії між візуальним образом і вимовленим англійським словом буде цілком достатньо, щоб дитина його зрозуміла і запам’ятала.

Гарний ігровий прийом – розучування віршиків і пісень іноземною мовою. А якщо їх промовляння супроводжувати хоч невеличким театралізованим дійством (пальчиковим театром, таночком, діями з іграшками тощо) – діти із задоволення повторюватимуть їх знову і знову. Для вивчення з дітьми іноземної мови використовуйте іноземний етикет.  Можна домовитись між собою і в побуті використовувати іноземні кліше ввічливості. Наприклад, вранці після пробудження кажіть «доброго ранку» двома мовами, так само бажайте «на добраніч», «смачного», промовляйте слова вдячності та вибачення тощо.

Обов’язково рахуйте іноземною усе навкруги, називайте колір та розмір предметів, збагачуйте словник назвами членів родини, меблів, посуду і т. д. Називайте іноземною мовою всі предмети та дії, з якими зіштовхується дитина. Використовуйте для вивчення іноземних слів книжку з яскравими картинками. Добре, якщо під картинкою буде написане іншомовне слово. Називайте всі ці слова, а малюк нехай за вами повторює.

Складнішою, але дуже корисною, є гра-римування. Для цієї гри у дитини вже має бути певний словниковий запас іншомовних слів. Дорослий допомагає дитині, пропонуючи зразок, наприклад: cat – hat, dog – frog, parrot – carrot тощо. Проявляйте творчу фантазію, зі щирим задоволенням грайте в іноземців. Супроводжуйте іноземною мовою усі спільні види діяльності: малювання, ліплення, аплікацію тощо. І якщо такі іноземні ігри будуть систематичними, ваша дитина швидко стане носієм другої мови.

Білінгвізм, або двомовність, у дітей

Існуюче двомовне середовище в нашому суспільстві може позначитися на мовленні дитини як позитивно, так і негативно. Якщо дорослі, які оточують дитину, розмовляють правильно і чисто, дитина автоматично успадкує правильне мовлення. Якщо ж мовлення дорослих спотворене, перевантажене некоректними формами висловлювань, жаргонами, – відповідним буде і результат. Адже мозок дитини, її центральна нервова система, органи чуття, артикуляційний апарат сформовані таким чином, що дитина з народження здатна засвоювати кілька мов одночасно.

Однак тільки успадкування та запам’ятовування для оволодіння вмінням розмовляти недостатньо. Потрібна щоденна, послідовна, цілеспрямована робота з розвитку усного мовлення.

Для того, щоб запобігти виникненню «суржику», слід обов’язково демонструвати дітям приклади правильного розмовного мовлення. І якщо в такому випадку прикладом не можуть бути батьки, ним має стати педагог (вихователь, учитель), або хтось із найближчого оточення дитини. У випадку, коли в сім’ї, де росте і виховується дитина, звучить «правильна» російська мова, а в навчальному закладі – українська, з часом вона буде володіти однаково добре двома мовами. Дітям нелегко заговорити новою для них мовою, а це означає, що потрібні терпіння та тактовність з боку дорослих. Слід відразу заохочувати нехай навіть незначні перші успіхи дитини.

При вивченні другої рідної мови, української або російської, слід спочатку акцентувати увагу на сприйнятті, розумінні, а вже потім на говорінні.

Для того, щоб не відбулося засмічення мовлення дитини, необхідний постійний контроль дорослих під час двомовного спілкування. Також сім’ям, в яких виховується дитина-білінгв, бажано час від часу отримувати консультацію логопеда для того, щоб попередити виникнення мовленнєвих порушень.

Дуже важливо з самого дитинства виховувати в дітях інтернаціональні почуття, повагу до інших мов і народів. Слід пояснити дитині, що вивчення мови іншого народу – це повага до його культури, побуту, традицій.

Пам’ятайте, що процес оволодіння другою мовою є досить тривалим, тому не потрібно постійно виправляти помилки, вказувати на них. Невимушений характер спілкування та щира, довірлива атмосфера будуть викликати у дитини природне бажання розмовляти на декількох мовах.

Ігри з картинками: розвиваємо, навчаємо, виховуємо

Часто батьки не здогадуються, наскільки корисними можуть бути картинки в процесі організації та проведенні логопедичних ігор з дітьми. Картинки – предметні і сюжетні – потрібні тоді, коли необхідно зосередити увагу дитини на ознаках, окремих частинах і деталях предмета чи явища, закріпити набуті нею уявлення про навколишній світ. Також картинки можуть стати незамінним помічником і в моральному вихованні малюків, допомагаючи закріпити певні почуття і емоції, визначити ставлення до того, що зображено.

Логопедичні ігри з картинками з молодшими дошкільниками

У молодшому дошкільному віці дітей слід навчати впізнавати і називати прості предмети за ознаками, розрізняти за формою, кольором, величиною. Зіставлення предмета з його зображенням може бути спеціальним завданням логопедичної гри.

З використанням картинок можна проводити такі нескладні логопедичні ігри: дорослий називає предмет або групу предметів і ставить завдання («Що де росте», «Хто де живе», «Що потрібно ляльці», «Ми працюємо в городі» і т.д.), а дитина повинна підібрати відповідне зображення. Можна також запропонувати посадити квіти, розставити меблі, одягнути ляльку на прогулянку, облаштувати ляльці кімнату, приготувати обід, побудувати гараж і поставити там машини. Кожну логопедичну гру потрібно підбирати і проводити згідно з рівнем розвитку дитини і обов’язково враховуючи її життєвий досвід.

Логопедичні ігри з картинками з середніми дошкільниками

У процесі дорослішання і удосконалення ігрової діяльності ускладнюється характер ігрових дій і правил: складніші ігрові елементи, частіше з’являються ролі, змагання. У середньому дошкільному віці батькам слід не тільки вести дитину від картинки до слова, а й навпаки: навчати відгадувати предмет за описом. Величезне значення набуває процес загадування і відгадування загадок. З дітьми цієї вікової групи проводяться такі логопедичні ігри, за допомогою яких діти вчаться самостійно знаходити загальні ознаки у предметів і відповідно групувати їх. Наприклад, «Підбери пару», «Відгадай», «Назви одним словом», «У кого який предмет» і т.д.

Логопедичні ігри з картинками зі старшими дошкільниками

Дуже зручно використовувати картинки для навчання дітей старшого дошкільного віку: впізнавати об’єкт за описом, виділяти частини з цілого, з частин складати ціле, групувати предмети за загальними ознаками, зіставляти і класифікувати їх.

До того ж логопедичні ігри з використанням картинок допомагають здобувати знання, які пізніше можуть бути використані в практичній діяльності.

Для цього можна організувати і провести наступні ігри: «Розкажи все, що знаєш про предмет», «Школа», «Магазин», «Пошта», «Ресторан» і т.д. Такі ігри допомагають закріпити вміння аналізувати і синтезувати, отримати нові знання, а також використовувати їх в різних умовах і ситуація.

Вправи для розвитку голосу

Важливо проводити також вправи для розвитку голосу. Такі ігрові вправи необхідно проводити на добре знайомих дітям звуконаслідуваннях. Під час занять необхідно стежити за тим, щоб усі звуконаслідування дитина вимовляла на видиху.«Аня співає пісеньку». А-а-а, а-а-а.

«Гуде потяг». У-у-у, у-у-у.

«Болить зуб». О-о-о, о-о-о.

«Пароплав гуде». И-и-и, и-и-и.

«Жабенята посміхаються” І-і-і, і-і-і.

«Заблукали в лісі». Ау-ау-ау-ау.

«Малюк плаче». Уа-уа-уа-уа.

«Пісенька водички». С-с-с-с.

«Пісенька комарика». З-з-з-з.

«Пісенька вітру». В-в-в.

«Гріємо ручки». Х-х-х-х.

«Стукають підбори ». К-к-к-к.

«Граємо на барабані». Д-д-д-д.

«Гусак сичить», «Кулька сдувається». Ш-ш-ш-ш.

«Жук дзижчить». Ж-ж-ж-ж.

«Зозуля кує». Ку-ку, ку-ку.

«Гусак». Га-га-га.

«Корова». Му-му-му.

Проспівування на одному видиху звукової доріжки а-о-у-и-е (один звук плавно переходить в інший, і кожний тягнеться не менше 2 сек.);

Проспівування на одному видиху звукової доріжки зі зміною висоти і сили голосу (пошепки, тихо, голосно, тоненьким голоском, грубим голосом);

Проспівування звуку А на видиху (зробили глибокий вдих, надули животик, плечі не піднімаються, на видиху співаємо «А-а-а-а-а-а-а!»)

Проспівування простої мелодії (наприклад, «У лісі, лісі темному, де ходить хитрий лис, росла собі ялинонька, і зайчик з нею ріс…») на звук М чи У. Тобто, дитина робить глибокий вдих, надуває животик, а потім, на безперервному видиху, начебто наспівує тільки мелодію пісеньки («м-м-м-м м-м-м-м…»);

Ігри та вправи на розвиток фонематичного сприймання

“Спіймай звук!”. Поясніть дитині, що ви будете вимовляти різні звуки, а їй потрібно буде плеснути в долоні – “спіймати звук”, коли вона почує певний звук. Необхідно дотримуватись принципу від простого до складного:

– звук [а] серед у, у, а, у;

– звук [а] серед о, а, і, о;

– звук [і] серед и, е, і, и;

– звук [с] серед л, н, с, п;

– звук [с] серед ш, ж, ч, с і т.д.

“Повтори!”. Запропонуйте дитині повторити за вами склади

– та-та-да – пі- пи – ат-от

– па-па-ба – мі-ми – ум-ом

– ка-ка-га – ді-ди – іт-ит

– ва-ва-фа – кі-ки – ек-єк

“Ланцюжок слів”. Запропонуйте дитині повторити за вами ряди слів, різних за значенням, але схожих за звуковим складом:

– мак, лак, так, бак;

– тачка, качка, дачка;

– сік, вік, тік, бік;

“Назви слово!”. Запропонуйте дитині вибрати серед інших слів, та назвати лише те, яке починається на певний звук:

– на звук [а] серед слів Аня, Оля, Ігор, осінь, айстра;

– на звук [і] серед слів іграшки, овочі, автобус, Іра;

– на звук [б] серед слів мак, банка, танк, бочка.

 “Знайди спільний звук!”. Запропонуйте дитині визначити, який однаковий звук є в декількох різних словах. При вимовлянні слів чітко виділяйте даний звук силою голосу, наприклад: “о-о-о-осінь”, “о-о-о-окунь”, “о-о-о-овочі”

– Оля, осінь, овочі, окунь – [о]

– Сад, суп, сумка, ніс, лис – [с]

– Аня, агрус, акула, автобус – [а]

– Маша, мак, мама, сом – [м]

Ігри та вправи на розвиток слухової уваги, сприймання, пам’яті

“Що ти почув?”. Дитина тихо сидить на ігровому майданчику чи в кімнаті. Запропонуйте заплющити очі й послухати вулицю. Через деякий час дозвольте розплющити очі, та розпитайте дитину про її враження. Можливо вона почула гудок машини або сміх дітей, можливо – голос пташки чи ваше дихання і т.д.

“Де плескали в долоні?”. Дитина стоїть посеред кімнати з заплющеними очима. Ви тихенько станьте в будь-якому кутку кімнати, та плесніть в долоні. Дитина, не відкриваючи очі повинна вказати напрямок, звідки вона почула сплеск.

“Вгадай, хто покликав”. В цій грі беруть участь не менше 3 дітей або членів сімўї. Дитина стоїть посеред кімнати з заплющеними очима. Хто-небудь з іших гравців повинен покликати її. Дитина відгадує, хто саме її покликав.

“Доручення”. Дитина сидить на відстані 5-6 м від дорослого . У вас на столі покладені різні іграшки. Ви чітко, середньої сили голосом звертається до дитини: “Візьми м’ячик і поклади його на килим” або: “Візьми зайчика і посади його на стілець” і т.д. Потім даєте завдання вже тихим голосом.

“Ехо”. Дитина тихо сидить на ігровому майданчику чи в кімнаті. Ви пропонуєте їй слухати уважно, та повторювати за вами слово. Важливо навчити дитину вслуховуватися в звучання слів, тому намагайтеся говорити слова неголосно, пошепки. Необхідно дотримуватись принципу від простого до складного: насамперед добирати слова, не схожі за звуковим складом (Аня, кіт, стрибай, веселий, швидко), а потім – близькі за звучанням, але різні за змістом (Оля, Коля, сам, там, син, лин). 

“Запам’ятай слова”. На столі під серветкою лежать предметні картинки або іграшки. Ви пропонуєте дитині послухати два-три слова-назви, запам’ятати їх, а потім знайти на столі відповідні картинки (іграшки).

“Слухаємо музику”. Дуже велике значення для розвитку слухового сприймання має слухання музики. Тому рекомендується проводити , так звані, музичні хвилинки. Під час них ви пропонуєте дитині сісти або лягти на килим, бажано з заплющеними очима, що допомагає розслабитися і не реагувати на зорові подразники, а зосередити свою увагу на джерело звуку. 

Ігри на розвиток мовного дихання

Ігри, що сприяють формуванню правильного дихання, батькам слід обмежувати за часом. Через глибоких вдихів і видихів у дитини може закрутитися голова.

Гра «Бантики» Для гри знадобляться паперові бантики, нитки і мотузочок.  Дитині необхідно, вдихаючи через ніс, дути на бантики. Для інтересу можна внести змагальний момент і дути на бантики разом з дитиною. Виграє той, чий бантик відлетить далі, ніж у суперника.

“Забий м’яч у ворота”. Запропонуйте дитині подути на ватний чи паролоновий мячик, так, щоб він покотився у ворота (їх можна зробити з дроту, або намалювати). Повітряний струмінь повинен бути плавним, повільним, безперервним.

“Язичок-футболіст”. Як і в попередній вправі треба забити мяч у ворота, але тепер з допомогою язика. Дитина повинна посміхнутися та покласти широкий язик на нижню губу, і, неначе вимовляючи звук [ф] дути на кінчик язика.

“Літак”. На кінчик носа покласти шматочок паперу або вати. Відкрити рот, широкий язик покласти на верхню губу, бокові краї язика притиснуті. Повітряний струмінь виходить посередині язика. Дитина повинна сильно подути, так, щоб “літак” полетів вгору.

“Пелюстки”. Покладіть на долоню справжні або вирізані з паперу невеличкі пелюстки квітки. Запропонуйте дитині подути, щоб пелюски злетіли з вашої долоні.

“Кораблик”. Налийте у миску воду. Зробіть паперовий або пенопластовий кораблик, та покладіть його на воду. Запропонуйте дитині подути на кораблик спочатку довгим струменем повітря, наче вимовляючи зхвук “ф”, а потім преривчасто, наче вимовляючи звук “п-п-п-п”.

«Задуй свічку». Короткий спокійний вдих носом, потім пауза (затримати дихання на 1-2 сек.) і довгий безперервний видих через ледве зімкнуті губи з промовлянням «пф», начебто гасячи свічку (дути можна на пальчики).

“Кулька». Цю вправу бажано робити спочатку лежачи (щоб дитина повністю розслабилася), а потім сидячи чи стоячи. Вдих через злегка відкритий рот (живіт надувається, як кулька, плечі не піднімати). Видих через вільно відкритий рот, неначе кулька повільно здувається. Рух живота контролюється рукою. Цю ж вправу повторити з подовженим видихом на звуки (А, О, У, И). Видих під час вимови цих звуків повинен бути спокійним і безперервним.

«Нюхаємо квіточку». Навички правильного вдиху і видиху добре відпрацьовувати на таких вправах: дати дитині понюхати квітку, духи, фрукти.

«Усі мовчать». Зробити вдих, а видихнути на звук “з”, доторкнувшись вказівним пальцем до губ, неначе попросити тиші.

«Де дзвенить комарик?» Дитина, сидячи на стільці, одночасно з поворотом тулуба праворуч-ліворуч робить довгий видих на звук з-з-з-з.

«Гарячий чай». У дитини в руках чашка, дитина робить вдих носом , а на видиху дує в чашечку, вимовляючи пошепки ф-ф-ф-ф, начебто студить гарячий чай.

Аналогічним чином можна придумати багато ігор і здувати з паперових квітів, паперові метелики або слухати, як шумлять листя в вазочці, коли на них дме «вітер».

Мовне дихання

Розвиток мовлення у дошкільнят йде прискореними темпами. У цьому віці діти не тільки вчаться вимовляти звуки, але і робити це правильно, паралельно поповнюючи власний словниковий запас. Для батьків важливо допомогти своєму чаду, для цього використовуються спеціальні мовні ігри та вправи для розвитку мови і постановки правильного мовного дихання.

Для чого необхідно правильне мовне дихання?

Дуже часто можна почути як дошкільнята, вимовляючи довгі фрази, збиваються на середині, починаючи говорити захлинаючись, або ж закінчують їх ледве чутним шепотом. Причина цього в неправильному мовному диханні. Дитині просто не вистачає повітря, щоб закінчити фразу.

Мовне дихання допомагає дітям не тільки чітко вимовляти фрази, а й регулювати гучність власного голосу в залежності від ситуації.

Поради і рекомендації логопеда для батьків

Коли батькам слід звертатися за допомогою до логопеда? Консультація логопеда потрібна всім дітям трирічного віку. А також якщо дитина п’ятирічного віку важко викладає свої думки і не може побудувати пропозиції в логічному порядку. Це лише деякі з причин, за якими слід звертатися за допомогою до логопеда. Існує набагато більше таких причин. Але в цій статті ми поговоримо не про причини, а розглянемо поради і рекомендації логопеда для батьків. Що саме батьки можуть робити, для того щоб допомогти своїй дитині правильно вимовляти звуки і слова.

Поради логопеда можуть стати в нагоді батькам, діти яких різного віку, тим більше що такі проблеми з’являються все частіше. Логопеди зазначили, що у дітей мають проблеми з мовленням часто поганий апетит. Такі діти відмовляються їсти тверді фрукти і овочі, наприклад морква або яблуко. Така нелюбов до цих продуктів пояснюється тим, що щелепні м’язи погано розвинені, і їм важко пережовувати тверду їжу. В принципі погана мова є наслідком погано розвинених щелепних м’язів. Тому логопеди рекомендують привчати дитину їсти скоринки підсушеного хліба, або ще краще сухарі, жувати овочі і фрукти. Це потрібно для того, щоб розвивати і тренувати щелепні м’язи. Також розвивати ці м’язи можна за допомогою надування щік, і перекочування повітря з боку в бік.

Логопеди радять розвивати дрібну моторику в дитини, для цього потрібно частіше рухати пальчиками. У цьому допоможе клавіші телефону або клавіатури, застібання гудзиків і зав’язування шнурків. Пальчики потрібно тренувати регулярно. Чим краще моторика пальців, тим краще і зрозуміліше мова дитини. Також ліплення з пластиліну сприяє розвитку моторики кистей і пальців. Тільки батькам треба стежити, щоб дитина, не пробувала пластилін на смак, краще не залишати дитину без нагляду в процесі такого цікавого заняття. Також розвивати моторику рук можна і за допомогою роботи з ножицями, наприклад щось вирізати. Ножиці можна придбати спеціальні дитячі, які захищають руки і пальці дитини від пошкоджень. Вирізання з допомогою ножиць чудово тренує моторику пальчиків дитини. Зазвичай дітям дуже подобаються такі заняття.

Для хорошого звукоутворення має бути правильне мовне дихання. Мовне дихання важливо для плавності та виразності язика і інтонації. Порушити мовне дихання можуть серцево-судинні захворювання і збільшені аденоїди. Мовне дихання потрібно розвивати. Потрібно навчати дитину плавно видихати ротом. Таке навчання можна проводити за допомогою ігор, дитина буде вчитися, а заодно їй буде цікаво, адже відбувається це в процесі гри, а дітям будь-які ігри дуже подобаються. Батькам потрібно пам’ятати, що такі ігри можуть викликати сильне запаморочення, тому потрібно робити перерви між такими іграми-вправами. У перервах можна займатися з дитиною іншими розвиваючими вправами.

Звичайно, роль батьків при мовному розвитку своєї дитини дуже значна. У деяких випадках малюк буде повторювати звуки слідом за батьками, і йому це буде дійсно цікаво. Батьки також можуть використовувати спеціальну гімнастику з допомогою, якої буде розвиватися артикуляційна мускулатура. Однак якщо після певних зусиль з боку батьків, поліпшень особливо непомітно, тоді варто звернутися за допомогою до кваліфікованого фахівця. Далі професійно повинен займатися з дитиною логопед. Батькам не потрібно відкладати похід до логопеда, тому що чим більше проходить часу, тим більше зусиль потрібно докласти логопедові.

Для того щоб дитина вчилася правильно вимовляти слова, батькам потрібно стежити за своєю мовою, так як дитина буде брати з них приклад. Логопеди рекомендують не сюсюкати з дитиною, а розмовляти як з дорослим. Розмовляти можна повільно і спокійно, вимовляючи при цьому не спотворені слова. У той же час при розмові з дитиною мова повинна бути для нього легкодоступна і зрозуміла. Потрібно уникати складних слів, які зовсім незрозумілі дитині. Якщо дитина не розуміє певні слова, роз’яснюйте їх, використовуючи зрозумілі для нього слова. Також логопеди радять не карати дитину за помилки, які вона робить, вимовляючи слова. Такий підхід навряд чи дасть позитивний результат. Дитину потрібно хвалити, тоді вона буде намагатися докладати ще більше зусиль.

Також логопеди рекомендують, щоб дитина перебувала в компанії своїх однолітків, таке спілкування може посприяти швидкому розвитку його проязика. Але це може і не спрацювати, дитині крім цього може знадобитися допомога фахівця. Успіх залежить від своєчасного звернення до логопеда. Якщо на ранніх стадіях виявити дефекти язика, і почати лікування, то результат буде досить успішним. Крім того, що з дитиною займаються навчені люди, батькам також важливо приділяти своїй дитині достатньо часу і уваги. Потрібно як можна більше спілкуватися з дитиною, разом гратися і закріплювати знання, отримані на уроках логопеда.

Для розвитку мовлення дитина повинна розвивати слухову увагу, дрібну моторику рук і тренувати рухливість артикуляційного апарату. Приділяючи цим заняттям, належну увагу дитина зможе позбутися повністю або майже повністю будь-яких дефектів язика.

Артикуляційна гімнастика

 Дефекти мови можуть серйозно отруїти життя дитини, адже часто вони стають приводом для жартів і кепкувань серед дітей.  Неправильна вимова звуків відбувається із-за недосконалості артикуляційного апарату. Так називають сукупність органів, що беруть участь в породженні звуку: гортань, губи, язик, щелепа та ін. І так само, як батьки розвивають фізичні дані дитини фізкультурою,  цим   органам необхідна гімнастика.

Метою артикуляційної гімнастики є розвиток мовного апарату, вдосконалення і вироблення його рухів.  Чи всім вона потрібна, і навіщо виконувати вправи, якщо про дефекти мови говорити поки що рано? Всім. Дітям 2–4 років вона допоможе укріпити м’язи артикуляційного апарату, розвинути рухливість язика. До 5–7 років можна виправити порушення, що вже склалися.

Тут  важливо зрозуміти, що чим раніше ви почнете заняття, тим більше впевненості, що ви отримаєте позитивний результат. Ближче до шкільного віку і в початкових класах дефекти мови дуже складно і деколи неможливо виправити навіть з логопедом. Інколи діти правильно вимовляють звуки, але із-за млявості звуковимови виходить «каша в роті»

За допомогою артикуляційної гімнастики тренуються правильні повноцінні рухи мовних органів, які необхідні для правильної вимови звуків. Якщо простіше, то її можна назвати “зарядкою для язичків” і легко зробити улюбленою і веселою грою для малюка.

Кожна з вправ має свою образну назву, у заняттях з дитиною батьки можуть використовувати її або вигадати свою, більш вдалу. Назви дозволяють перетворити артикуляційну гімнастику на гру, що зацікавить дитину. Ще краще, якщо мама придумає цілу казку про веселого вигадника язичка, якому не сидиться на місці.

Основні правила гімнастики

Заняття повинні стати системою для вас і для вашої дитини, лише регулярні тренування можуть дати результат.

 Про що ще потрібно знати:  

• тривалість проведення «зарядки для язичка» залежить від стомлюваності крихітки, але не більше 10 хвилин;
• під час занять малюк сидить перед дзеркалом, щоб бачити свій язичок;
• ніколи не змушуйте крихітку, краще перетворите тренування на гру;
• заняття проводяться в розміреному темпі, по 4 – 5 вправ за сеанс;
• якщо малюку складно повторити за вами артикуляційний рух, допоможіть йому ручкою чайної ложки;
• завдання батьків стежити за правильністю і плавністю виконання дій, інакше гімнастика не має сенсу.