ДІТИ З ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ
Рекомендації для батьків
Порушення звуковимови — поширене явище серед дітей дошкільного віку. Якщо не усунути його своєчасно, то це може викликати почуття закомплексованості, перешкодити розвитку природних здібностей та інтелекту дитини. Наводимо поради для батьків, які мають дітей з порушеннями мовлення.
Вади звуковимови допоможе подолати вчитель-логопед. Але самостійно з цим впоратись йому буде дуже важко. Найкращого результату в корекційній роботі можна домогтися лише в співпраці спеціаліста з батьками. Адже саме батьки є найкращим взірцем та авторитетом для дитини. Зацікавленість сім’ї в подоланні вад мовлення дитини обов’язково дасть найкращий кінцевий результат.
Завдання вчителя-логопеда щодо залучення батьків до корекційно-розвивального процесу:
- залучати батьків до активної участі в корекційному процесі щодо подолання мовного дефекту в дитини;
- навчати батьків прийомів корекційно-розвивальної роботи з дітьми-логопатами;
- формувати в батьків і дітей уявлення про готовність до навчання в школі.
Учитель-логопед при обстеженні дітей з вадами мовлення обов’язково повинен поспілкуватися з батьками для того, щоб дізнатися перебіг вагітності та пологів, анамнез розвитку дитини, особливості перебігу мовленнєвого розвитку з перших місяців життя дитини мовленнєве оточення вдома (наявність членів родини з вадами мовлення). Це може допомогти встановити причину дефекту в дитини.
Після обстеження всіх дітей логопедичної групи кожен з батьків має бути ознайомлений з вадами мовлення дитини та отримати рекомендації щодо шляхів їх подолання.
Спеціаліст зобов’язаний систематично повідомляти батьків про перебіг корекційного процесу та результати роботи з подолання цих вад.
На початку навчального року дітям заводять індивідуальні зошити для домашніх завдань.
Виконання письмових рекомендацій учителя-логопеда сприяє найкращому закріпленню вивченого на логопедичних заняттях матеріалу і дає можливість вільно використовувати отримані знання, уміння й навички в усіх сферах життжєдіяльності дитини.
Завдання виконуються в індивідуальному робочому зошиті під обов’язковим наглядом дорослого. Бажано, щоб з дитиною займався постійно один з батьків — це допомагає дитині і дорослому налаштуватися і дотримуватися єдиних вимог. Виконання вдома певних видів роботи за завданням учителя-логопеда дисциплінує вашого малюка і готує до відповідального виконання майбутніх шкільних домашніх завдань.
Завдання будуються на матеріалі лексичної теми, що вивчається весь попередній тиждень на фронтальних, підгрупових і індивідуальних заняттях, що проводяться вчителем-логопедом. Додатково новий матеріал закріплюють вихователі групи під час виконання завдань у другій половині дня, а також поза заняттями в ігровій формі, на прогулянках, у часи дозвілля дітей.
Домашні завдання включають такі основні розділи:
1. Артикуляційна гімнастика, що включає вправи, котрі готують артикуляційний апарат до постановки звуків.
У подальшій роботі додаються вправи на автоматизацію (правильна вимова поставлених звуків у складах, словах, реченнях та зв’язному мовленні дитини). Ці вправи потрібно виконувати вдома щодня від з до 5 разів. Вправи виконуються перед дзеркалом (щоб дитина могла себе контролювати). Необхідно домагатися чіткого, точного, плавного виконання рухів органів артикуляційного апарату.
2. Завдання на розвиток фонематичного сприйняття і виконання звуко-складового аналізу і синтезу слів.
3. Серія лексико-граматичних завдань спрямована на збагачення пасивного словника, а головне — на стимулювання та використання в активному мовленні дитини отриманих знань, шляхом вправ зі словотворення, зміни за родами, числами і відмінками, на узгодження прикметників і числівників з іменниками; на словозміну за допомогою префіксів, суфіксів. об’єднання основ; підбір узагальнюючих та уточнюючих слів.
4. Завдання з розвитку зв’язного мовлення: це побудова простих і складних поширених речень із прийменниками і без них (за схемою); це розповіді-описи за планом і схемою; за серією сюжетних картинок і за однією сюжетною картинкою, з опорою на предметні картинки і за поданням, використовуючи опорні слова; перекази та самостійні творчі розповіді дітей; заучування підібраних для дитини віршів.
5. Завдання на розвиток дрібної моторики і підготовки руки до письма: обведення по контуру, домальовування елементів, штриховка в різних напрямках різними способами за зразком; робота з трафаретами і шаблонами; вирізування і вклеювання картинок; малюнки, аплікації, графічні диктанти; друкування букв, складів, слів і речень і невеликих зв’язних текстів.
Особливості роботи з індивідуальним зошитом
- Домашнє завдання в індивідуальний зошит записує вчитель-логопед, ураховуючи етап роботи з постановки звуку, лексичну тему, що вивчається, та труднощі, що має дитина з виконання певного виду роботи.
- Домашні завдання виконуються не в один прийом, а розбиваються на частини (по то—15 хвилин роботи).
- Не рекомендується виконувати завдання ввечері перед сном. Не варто виконувати одразу всі завдання, а необхідно враховувати індивідуальні особливості дитини (але не більше 3-4-х завдань за і раз). Артикуляційна гімнастика і автоматизація звуків виконується щодня до 3-х разів на день. Інші завдання виконуються одноразово.
- Усі завдання прочитують дорослі для дитини вголос. Ці завдання дитина виконує усно, а дорослий вписує в індивідуальний логопедичний зошит відповіді дитини, не корегуючи їх: зберігаючи всі вимовлені закінчення і форми слів.
- Графічні завдання дитина виконує самостійно (малює, виконує штрихування і т.п.), але під обов’язковим наглядом дорослого. Тоді робочий зошит буде виглядати охайно, гарно протягом навчального року.
- Контроль за виконанням домашнього завдання дозволяє підтримувати тісний взаємозв’язок між учителем-логопедом, вихователями логопедичної групи і батьками, спільною метою яких є успішна корекція мовлення дитини й усебічна підготовка її до навчання в школі; вироблення психологічної та емоційної готовності до засвоєння нових знань і умінь; виховання грамотної, освіченої/гармонійно розвиненої особистості.