Музичні релаксаційні вправи для дошкільнят

Поради педагогам від керівника музичного

Психологічне здоров’я маленьких українців — основа процвітання всієї нації. Діти дошкільного віку — досить вразлива категорія населення, яка в сучасних умовах травмована найбільше. Базове почуття безпеки порушене. Відновленням психологічного здоров’я опікуються психологи. Але й батькам та педагогам, які  з дітьми щодня, будуть корисні підказки, як діяти, як розвантажити, як привести в норму емоційний стан дитини, за допомогою музичних релаксаційних вправ.

Чарівна  торбинка
Музичне тло: С. Недериця, медитативна музика.

Реквізит: торбинки із засушеними листочками м’яти.

Хід: діти сидять на м’яких подушках, на шийці кожного висить торбинка. Діти

вдихають аромат м’яти, діляться своїми відчуттями. Педагог пояснює, що ці чарівні торбинки хочуть забрати все погане:злість, роздратованість, образи. Пропонує кожній дитині по черзі «кинути» в торбинку свій «негаразд» і назвати його. А потім разом повільно видихнути — розвіяти все погане за вітром.

Маленькі сніжинки

Музичне тло: Д. Красноухов, «Небесний сніг».

Реквізит: відріз білої тканини.

Хід: діти стоять кружка й рухають тканиною за текстом: Сніжинки маленькі, пушинки біленькі із вітром кружляли, танок танцювали (танцюють, підкидають тканину). Та вітер втомився, почав затихати,почали сніжинки повільно кружляти. (рухаються повільно).Ось вітер затих, спустивсь до землі, на землю спустились сніжинки малі (присідають).Знов вітер подув, усі їх підняв, і разом із ними танок танцював (гойдають).

Снігова баба

Музичне тло:Vangelis, «Мрії».

Хід: діти уявляють, що кожен — велика й гарна снігова баба. Вона міцно

стоїть на ногах. Чудовий ранок, світить сонце. Ось воно починає припікати — і снігова баба починає танути. Діти це відтворюють — розслабляють поступово

всі частини тіла й опускаються на килим: спочатку «тане» голова, потім одна рука, інша, потроху починає «танути» тулуб. Снігова баба перетворюється на воду, яка розтікається по землі.

Чарівне місце на землі

Музичне тло: Л. Боккеріні, «Квінтет № 11».

Хід: діти лежать на килимку. Педагог: «Уявіть місце, де вам добре — будь-яке, що малює уява. Яке воно?Де знаходиться? Що навколо? Що ви відчуваєте? Чи вам приємно, затишно?Запам’ятайте це місце, його кольори, аромат. Ви завжди можете повернутися сюди! Попрощайтеся з цим місцем. Тепер стисніть кулачки, потягніться вперед, угору, повільно розплющуйте очі. Погляньте ліворуч, праворуч, усміхніться. Як ви почуваєтеся?» (Відповіді на бажання.)

Ельфи

Музичне тло: Ш. Гуно, «Мелодія».

Реквізит: ароматичні медальйони із пелюстками будь-яких квітів.

Хід: діти сидять на килимку, у кожного на шийці медальйон. Педагог: «Уявіть себе крихітними ельфами. Ви живете на казковій галявині, де безліч прекрасних квітів. Вам приємно бути ельфом. Ви піднімаєтеся вгору і всім тілом вдихаєте свіже повітря, аромат квітів. Сонечко ніжно лоскоче вам вушка, носик, губки. Ви наповнюєтеся світлом і стаєте добрішими. У вас гарний настрій, хочете подарувати його всім».

Брунька

Музичне тло: Г. Форе, «Пробудження».

Хід: діти сидять на окремих килимках, біля кожного — гілочка, яка ледь розпускається. Діти беруть їх до рук, вдихають запах. Педагог пропонує заплющити очі й уявити себе цією гілочкою. Промовляє: «Я — гілочка, мене принесли з холоду до кімнати. Поступово прокидаюся від сну, зігріваюся. Я повільно розгортаю своє листя, прагну сонця, живильного тепла. Нарешті я розпустилася наповну, на мені з’явилися свіжі зелені листочки. Вони щиро радіють і всміхаються сонечку».

Квіти розквітають

Музичне тло: Д. Красноухов, «Скоро свято».

Хід: діти сидять на різноколірних подушечках, очі заплющені. Педагог пропонує їм уявити себе ніжною весняною квіточкою. Діти виконують рухи відповідно до тексту: «Я — тоненька квітка. Я повільно росту, піднімаюсь. Я прокидаюся від чудового сну. Я розкриваю пелюстки, умиваю ними обличчя. Мої пелюстки граються з вітром. Я танцюю, кружляю у вальсі. Я дарую свої пахощі небу, сонцю, землі та людям».

Ледарі

Музичне тло: Д. Красноухов, «Рукиіншої планети».

Хід: діти лежать на окремих килимках, очі заплющені.

Педагог: «Пропоную трохи полінуватися. Ви — ледарі, вилежуєтеся на

м’якому килимі. Навколо тихо, ви дихаєте легко й вільно. Тепло охоплює все ваше тіло, вам ліньки ворушитися. Ви спокійно дихаєте. Руки, ноги, голова, животик — розслаблені. Вам приємно лінуватися… Відчуваєте, як прибувають сили. А тепер потягніться — скиньте із себе лінь і на рахунок «три» розплющте очі. Ви почуваєтеся добре, у вас бадьорий настрій!».

Лимон

Музичне тло: Р. Шуман, «Про чужі країни та людей» із циклу «Дитячі сцени».

Хід: діти сидять на килимі, на якому розсипані шкірки лимону, та вдихають

аромат. Педагог: «Уявіть, що в правій руці у вас лимон, з якого треба вичавити сік. Повільно стисніть руку в кулак, відчуйте, яка вона напружена. Потім киньте лимон і розслабте руку». Те саме повторюють із лівою рукою

та промовляють: Я лимон стискаю, сік із нього вичавляю. Усе добре, сік готовий! Я лимон кидаю, руку розслабляю