Головні відчуття для дитини — це захищеність та безпека, навіть під час війни.
- Подбайте про себе та свій емоційний стан (спокійні батьки = спокійна дитина).
- Озвучуйте плани дій для збереження життя та здоров’я в умовах війни. Наприклад, коли тривога, то ми йдемо у підвал, бо там безпечно і так далі. При цьому використовуйте слова “безпека” та “безпечно”, так у дитини в голові будуються нові асоціації з цими словами.
- Говоріть з дитиною про її емоції та переживання. Дайте зрозуміти, що її емоції — це нормальна реакція на ці обставини. Наприклад, боятися — це нормально, страх — відповідає за наш інстинкт самозбереження і так далі
- Зробіть з дитиною вправу на візуалізацію “Безпечне місце”, інструкцію можна знайти в інтернеті. Можна намалювати безпечне місце, а потім уявити себе там.
- Спостерігайте за дитиною та змінами в її емоційному стані, або поведінці. Особливо, якщо дитина стала свідком вибуху, або іншої травмуючої події. Якщо дитина змінилась, стала більш активною та неслухняною, або навпаки — незвично тихою, стала хвилюватися за здоров’я своє або батьків, погано спить, бачить часті кошмари, відмовляється від їжі, або навпаки — переїдає, то в такій ситуації краще звернутися за допомогою до кваліфікованого психолога.
- Пам’ятайте, що у дитини повинно бути дитинство не зважаючи на війну, тож намагайтесь проводити час з позитивом. Ходіть у парки, гойдайтесь, шуткуйте та смійтеся разом, ходіть до кінотеатрів та долучайте дитину до веселих активностей.