Найбільші ризики для життя і здоров’я
пов’язані із уживанням психоактивних речовин (ПАР).
Увійдіть до світу своєї дитини, доки відчинені двері…
Коли в сім’ї з’являється дитинка, ми навчаємося бути батьками. Нам потрібні нові знання, нові вміння, більше можливостей. Ми стаємо компетентними з багатьох питань, тому що цього вимагає наша дитина. Небезпечні речовини та ризиковані ситуації – це також частина життя нашої дитини. Тому нам просто необхідно забезпечити власну компетентність ще й з профілактики алкогольних, наркотичних проблем та ВІЛ/СНІДу. Ми не можемо зробити так, щоб дитина ніколи не дізналась про психоактивні речовини та небезпечні способи їх використання. Ми не в змозі завадити усім ризикам, які можуть трапитися на життєвому шляху нашої дитини. Але ми можемо їй надати такі знання і розвинути такі навички та вміння, які були б корисні в ситуації небезпеки. Ми маємо усі можливості, щоб попередити або знизити ризики, які «приховані» в наших родинах та сім’ях, що, в свою чергу, допоможе підвищити особистісний захист дитини.
Поняття ПАР і види залежності
Тютюн, алкоголь, деякі ліки, токсичні речовини, наркотики тощо. Усі вони більшою чи меншою мірою впливають на мозок і психіку людини, її здатність тверезо мислити і відповідально діяти. Тому їх називають психоактивними речовинами (такими, що впливають на психіку людини).
Деякі з них використовують у медицині як знеболювальні чи снодійні препарати. Інші, хоч і небезпечні для здоров’я, але не заборонені законом. Це тютюнові й алкогольні вироби, препарати побутової хімії.
Однак є ще одна група психоактивних речовин, вживання яких є особливо небезпечним. Це наркотичні речовини, наркотики. Хоч наркотичний ефект можуть мати й інші психоактивні речовини, до прикладу, деякі ліки, та загалом наркотиками прийнято називати лише нелегальні препарати, розповсюдження яких заборонено законом.
Всі психоактивні речовини впливають на роботу головного мозку людини: прискорюють передачу сенсорних сигналів, або перешкоджають нервовим центрам виконувати свої функції.
Найбільша небезпека психоактивних речовин, зокрема наркотиків, полягає в тому, що вони спричиняють залежність.
Фізична залежність виявляється в тому, що організм не може нормально функціонувати без ПАР, що викликає сильний потяг до цієї речовини. Фізична залежність характеризується звиканням до ПАР і наявністю абстинентного синдрому («ломки») через відсутніть наступної дози. Пошук і прийом наступної дози стає життєвою потребою. Особливо швидко розвивається фізична залежність від наркотиків.
Психологічна залежність — це хворобливе прагнення вживати ПАР, щоб отримати приємні відчуття або позбутися неприємних. Психологічна залежність завжди виникає при систематичному вживанні ПАР, але може виникнути і після одноразового прийому, наприклад, деяких синтетичних наркотиків.
Ознаки наркотичної залежності
Наркотична залежність не виникає за одну ніч. Це відбувається поступово, крок за кроком, часто непомітно для людини. За влучним висловом Семюела Джексона: «Пута звички є надто слабкими, аби їх можна було помітити до того моменту, коли вони стають надто міцними, щоб їх можна було розірвати».
Іноді людина сама не знає, може вона ще контролювати себе чи вже потрапила в тенета залежності.
| Кроки до виникнення залежності
Крок 1. Експерименти з психоактивними речовинами. Крок 2. Епізодичне вживання психоактивних речовин. Крок 3. Вживання психоактивних речовин регулярно (раз на тиждень або частіше), але в малих дозах. Крок 4. Неконтрольоване вживання наркотиків. |
| Ознаки наркотичної залежності:
· вживання психоактивних речовин , щоб відволіктися від проблем; · нав’язливі думки про те, щоб дістати чергову дозу; · продаж речей чи крадіжки, щоб роздобути гроші; · провали в пам’яті, коли неможливо згадати, що робив напередодні; · поява нових друзів, які вживають психоактивні речовини; · відсторонення від родини і давніх друзів; · втрата інтересу до всього, що раніше цікавило; · напади тривоги, депресії, люті; · постійні обіцянки не вживати наркотики, невдалі спроби зупинитися; · вживання психоактивних речовин наодинці; · виникнення абстинентного синдрому через відсутність наступної дози; · потреба вживати більшу дозу, щоб відчути той самий ефект. |
Руйнівні наслідки вживання наркотиків
Причини вживання наркотиків. Наркоманія — одна з найболючіших проблем сучасності. Щодня ми чуємо про злочини, скоєні через наркотики, про зруйновані долі та вкорочені життя. Під загрозою опинилися підлітки, які мало знають про небезпеку наркотиків і не вміють опиратися тиску з боку наркоторговців і друзів. Молоді люди починають вживати наркотики з різних причин, зокрема:
| Соціальні чинники:
· наркотики є легкодоступними; · реклама цигарок і алкоголю підступно створює позитивний імідж наркотикам і заохочує молодь; · наркотики вживають друзі; · деякі фільми і телепередачі романтизують наркотики. Психологічні чинники: · деякі люди не знають, як це небезпечно — курити, пити і вживати наркотики; · їм цікаво, на що це схоже; · вони не вірять, що вживання наркотиків є таким небезпечним, як про це застерігають експерти; · знаючи про небезпеку наркотиків і довіряючи експертам, вони вірять, що можуть спробувати наркотики, а потім відмовитися від них, коли захочуть; · вони думають, що більшість людей уживають наркотики; · вони позитивно ставляться до вживання наркотиків; · вони вірять, що наркотики допоможуть розв’язати їхні проблеми; · деякі підлітки переконані, що, вживаючи наркотики, стають старшими на вигляд; · за допомогою наркотиків вони намагаються відновити психологічну рівновагу (позбутися тривоги, смутку, низької самооцінки); · вони вважають, що це непоганий спосіб розважитися; · вони переконані, що вживання наркотиків — це модно, круто і поліпшить їхній імідж; · у них не розвинені соціальні навички, і вони не вміють казати «Ні». |
Негайні наслідки вживання наркотиків. Більшість наркотиків безпосередньо загрожують життю людини. Вони можуть спричинити смертельне отруєння, зупинку дихання чи серцевий напад. Найпоширенішою причиною смерті є передозування.
Наркотики послаблюють інстинкт самозбереження, руйнують здатність тверезо мислити й ухвалювати виважені рішення. Під їхнім впливом люди частіше потрапляють у небезпечні ситуації за кермом автомобіля, у човні, за верстатом — там, де потрібні підвищена увага, швидка реакція, обережність.
Віддалені наслідки. Вживання наркотиків має і віддалені наслідки для життя та здоров’я людини: безпліддя, важкі психічні захворювання. У споживачів «зі стажем», які користуються шприцами, зазвичай ціла низка смертельно небезпечних хвороб — сифіліс, гепатит В, ВІЛ-інфекція.
За регулярного вживання наркотиків руйнується соціальне оточення людини. Вона змушує страждати свою родину, відштовхує друзів. Зазвичай її матеріальне становище погіршується, нерідко вона втрачає роботу, продає все, що має.
Той, хто вживає наркотики, потрапляє в залежність не лише від наркотиків, а й від нарко- торговців — людей із кримінального середовища. Він ніколи, напевно, не знає, що купує. Адже щоб отримати більше товару, в героїн чи кокаїн додають інші речовини, нерідко смертельно небезпечні.
Якщо у людини нема грошей, їй можуть запропонувати «заробіток»: схиляють до проституції, спонукають до крадіжок, пограбувань, розповсюдження наркотиків. Так вона неминуче вступає у конфлікт із законом, прокладає собі дорогу до в’язниці.
Заходи з профілактики вживання ПАР
Захисними чинниками, що перешкоджають уживанню підлітками психоактивних речовин, є:
| · міцна сім’я, залучення до життя сім’ї, увага до захоплень підлітка з боку батьків;
· успішний досвід навчання і спілкування; · успішна соціалізація серед однолітків; · добре сформовані життєві навички; · поінформованість про наслідки вживання психоактивних речовин. |
Використання залякування (опис жахливих наслідків паління, вживання алкоголю і наркотиків, перегляд відеофільмів) як основного педагогічного методу профілактики не дає позитивного результату. Підлітки зазвичай не ідентифікують себе з героями таких «лякалок». Крім того, залякуючи, дорослі часто перебільшують вплив на здоров’я психоактивних речовин і швидкість, з якою формується залежність.
Формування життєвих навичок дає найкращі результати: це дозволяє підліткам сформувати позитивну самооцінку і визначати позитивні цілі, успішно соціалізуватися в середовищі однолітків, не потрапляючи під їхній можливий негативний вплив і відстоюючи свої переконання.