Обдарована дитина вирізняється яскравими, очевидними, інколи визначними досягненнями або внутрішніми задатками для таких досягнень у певному виді діяльності.

Обдарована дитина вирізняється яскравими, очевидними, інколи визначними досягненнями або внутрішніми задатками для таких досягнень у певному виді діяльності.

До ранніх виявів обдарованості дитини належать:

  • потужна енергійність, значна фізична, розумова і пізнаваль­на активність;
  • низька втомлюваність і потреба у відпочинку;
  • раннє навчання ходьби;
  • інтенсивний розвиток мовлення;
  • допитливість, прагнення до експериментування;
  • легке і швидке засвоювання та використання нової інфор­мації.

Важливою характеристикою обдарованості є креативність — здатність до творчості. Згідно із психологічними дослі­дженнями основою обдарованості є закладений від народження творчий потенціал, який розвивається впродовж усього життя людини. Він не залежить безпосередньо від рівня розумових здіб­ностей — у дітей із високим рівнем інтелектуального розвитку іноді незначний творчий потенціал.

Обдаровані діти часто оригінальні у поведінці та спілкуванні. Вони використовують особливі способи взаємодії з дорослими й однолітками, чутливі до ситуації спілкування, виявляють уміння спілкуватися не лише словесно, а й за допомогою невербальних засобів (міміки, жестів, інтонації тощо), легко вступають у кон­такт з однолітками, прагнуть до лідерства. Такі діти не уникають відповідальності, пред’являють високі вимоги до себе, самокри­тичні, не люблять, коли ними захоплюються, обговорюють їхню винятковість.

У дошкільному віці виявляється й спеціальна обдарованість, ознаками якої є особливі здібності до певного виду діяль­ності:

  • математичні здібності (здатність до сприймання, осмислен­ня та зберігання математичної інформації, математична спрямо­ваність розуму — інтерес до чисел і дій із ними);
  • конструктивно-технічні здібності (технічне мислення, яскра­ва просторова уява, зацікавленість приладами і конструкціями, прагнення їх удосконалювати і створювати нові);
  • загальні художні здібності (здатність до різних видів худож­ньо-творчої діяльності: художнє бачення світу, оригінальність сприймання, підвищений інтерес до художньої діяльності, есте­тична позиція);
  • музичні здібності (музично-ритмічне чуття, музична пам’ять, здатність сприймати музику як форму вираження змісту);
  • літературні здібності (образність і виразність мовлення, ін­терес до художнього вираження думки, емоційність, творча уява, здатність до мовного вираження душевного стану людини);
  • здібності до зображувальної діяльності (здатність пра­вильно оцінити форми, пропорції, положення предметів просторі, світлотіньова чутливість, здатність відчувати і переда­вати виражальну функцію кольору, розвинута образна уява і пам’ять).

Для творчості дитини необхідна психологічна безпека, прийняття її особистості без оцінки, атмосфера відкритості, надання малюкові права на свободу і самостійність.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *