ПОРАДИ БАТЬКАМ

КОЛИ ЗВЕРТАТИСЯ ДО ЛОГОПЕДА

  • В рік дитина не вимовляє 8-10 слів типу «киць-киць», «ам», «бах».
  • Хірург порадив підрізати укорочену під’язикову вуздечку – при відкритому роті кінчик язика не дотягує до піднебіння.
  • Є розщелина піднебіння чи губи («заяча губа», вовча паща»).
  • Стоматолог виявив аномалії зубощелепної системи; верхня або нижня щелепа надмірно висунута вперед або западає, неправильний ріст зубів.
  • У 2 роки дитина не розмовляє окремим словами.
  • У 2,5 років немає елементарного фразового мовлення – у спілкуванні з дорослими малюк не об’єднує 2-3 слова. Хоча б «дай пі» (дай пити) чи «тато бі» (тато поїхав).
  • До 3 років неправильно відтворює прості ритми типу «тук-тук-тук».
  • У 3 роки у дитини зберігається підвищене слиновиділення – під час мовлення тече слина, а малюк її не ковтає.
  • До 3 років не може виконати прості рухи органами артикуляції. Наприклад, висунути язик або утримати губи в усмішці до 5 секунд.
  • Після 3 років продовжує спрощувати більшість слів. Наприклад, замість слова «телефон» говорить «тефон».
  • Після 3 років малюк не вживає найпростіші граматичні конструкції (число, рід, відмінок).
  • До 3,5 років не розрізняє на слух схожі за звучанням звуки, склади, слова. Наприклад, мишка-миска, гілка-білка.
  • Розмовляючи, мимовільно просовує язик між зубами.
  • Не цікавиться навколишнім світом, не ставить запитання.
  • Дитина говорить «в ніс», гугнявить.
  • Розмовляє неемоційно, монотонно, невиразно.
  • Якщо в 4 роки у дитини дуже бідний словниковий запас (в нормі близько 2000 слів), вона не може запам’ятати віршик, а також зовсім не розповідає власних історій (при цьому помилки в реченнях, проблеми зі складними звуками – ще норма).
  • У 4 з половиною роки не сформована звукова сторона мовлення – не вимовляє звуки або вимовляє їх неправильно.
  • Малюк «захлинається» мовленням, поспішає висловити свої думки.
  • Видиху не вистачає на фразу, добирає повітря посеред слова.
  • Якщо в 5-6 років все ще є проблеми із вимовою звуків, в тому числі з сонорними приголосними (звуками «р» і «л»), дитина не здатна описати своїми слова сюжет зображений на малюнку або припускається грубих помилок в побудові речення (однак нормальними вважають помилки в складних реченнях, невелика непослідовність в розповіді).