Квест-технології

ВИКОРИСТАННЯ  КВЕСТ – ТЕХНОЛОГІЇ

         В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ДНЗ 

         

Квест – універсальна ігрова технологія, побудована на синтезі освітніх та розважальних завдань, які активізують  дітей до пізнання, самостійності дій, сприяють повному зануренню в подію, пригоду.

У сучасній педагогіці використовують такі види квестів:

  • лінійний – завдання потрібно розв᾽язувати одне за одним; гравці рухаються за заздалегідь спланованим маршрутом;
  • штурмовий – гравці отримують завдання, підказки до його виконання, але спосіб розв᾽язання та маршрут обирають самостійно;
  • коловий – маршрут має колову структуру. У цьому виді квест- гри беруть участь, як правило, кілька команд, що стартують із різних позицій і рухаються до фінішу кожна за власним маршрутом.

З огляду на вікові особливості дітей у дошкільних навчальних закладах найдоцільніше проводити лінійні квести. Вони можуть містити різноманітні завдання:

  • інтелектуальні (ребуси, головоломки, загадки, шифрування);
  • рухові (біг, стрибки, метання, проходження лабіринту, підлізання під перешкоди);
  • творчі (малювання карти, конструювання будиночків, оздоблення предметів домашнього вжитку, складання віршів, спів пісень, гра на музичних інструментах, виконання пісень, таночків тощо).
    Для того,  щоб організувати в дошкільному закладі цікаві та змістовні квести з вихованцями, слід дотримуватися певних принципів та умов:

– всі ігри  мають бути безпечними;

– завдання, що пропонуються дітям, повинні відповідати віку учасників,  їх індивідуальним особливостям та інтересам;

– зміст сценарію необхідно заповнити  різними видами діяльності, з метою розвитку пізнавальної активності дошкільників;

– завдання продумати таким чином, щоб вони були послідовними, логічно взаємопов’язаними;

–  гра повинна бути емоційно забарвлена за допомогою декорацій, музичного супроводу, костюмів, інвентарю, обладнання тощо;

– дошкільнята мають чітко уявляти мету гри, до якої вони прагнуть (наприклад, знайти скарб або врятувати доброго казкового героя);

–  слід продумувати тимчасові інтервали, під час яких, діти зможуть емоційно та фізично відпочити, налаштуватися до виконання подальших завдань, але при цьому не втратити до них інтерес (наприклад пальчикова і дихальна гімнастика, музична пауза або вправа на релаксацію);

–  роль педагога в грі — направляти дітей, «наштовхувати» на правильне рішення, але остаточні висновки, варіанти виконання завдань, діти повинні робити самостійно.

Квест – гра в дошкільному закладі  реалізується у  формі своєрідного злиття всіх освітніх напрямків, оскільки під час вирішення поставлених завдань відбувається практичне поєднання різноманітних видів діяльності: ігрової (дидактична, рухлива, спортивна); соціально-комунікативної (розвиток мови, здоров’язбереження, ОБЖ); художньо-образотворчої (малювання, аплікація, конструювання і т.д.); пізнавально-дослідницької (навколишній світ, об’єкти природи, космос, техніка і т.д.); театрально-музичної; сприйняття художньої літератури та знайомство з народною творчістю.

Таким чином дитячі квести допомагають реалізувати наступні завдання:

– освітні (учасники засвоюють нові знання і закріплюють наявні);

– розвиваючі (в процесі гри відбувається підвищення освітньої мотивації, розвиток творчих здібностей, індивідуальних позитивних психологічних якостей, формування дослідницьких умінь, комунікативних здібностей);

– виховні (формуються навички взаємодії з однолітками, вміння вирішувати конфлікти, стимулюються ініціативність і самостійність та ін.).

У квесті вихователь виступає в ролі мудрого і уважного наставника, саме він визначає цілі, продумує ігровий маршрут, готує завдання, оцінює результат командних зусиль і особистих досягнень кожної дитини.

Ідей для квестів може бути дуже багато, але найголовніше – все правильно та ефективно реалізувати.  Тому завдання повинні відповідати обраній темі і за своїм змістом відповідати рівню знань і умінь малюків. Для цього вихователю слід чітко визначити мету майбутньої гри і врахувати технічні можливості організації заходу. Завдання для дитячого квесту можуть бути найрізноманітнішими: загадки, ребуси, кросворди, закодовані слова,  пазли, творчі завдання, ігри з піском, лабіринти, спортивні естафети, музичні паузи.

Сценарій квесту для дошкільнят повинен бути детальним, продуманим. Вимоги до сценарію такі: перше завдання не повинно бути занадто складним, його мета – зацікавити, надихнути, залучити в гру. Всі наступні мають бути зрозумілі, пробуджувати допитливість і не викликати відчуття перевтоми дошкільнят. Крім того, необхідно враховувати тривалість квест – гри в різних вікових групах дошкільного закладу, яка  становить: 20-25 хвилин для молодших дошкільнят; 30-35 хвилин для вихованців середньої групи; 40-45 хвилин для старших дошкільнят.          Наступним етапом у підготовці до квесту є розробка роздаткового дидактичного матеріалу, створення  умов здійснення  ігрових випробувань; створення презентації для вступної частини (за бажанням з використанням ІКТ), підбір музичного оформлення; виготовлення реквізиту, карти, костюмів, атрибутів для проходження кожного етапу. Для складання маршруту можна використати різні варіанти: –         карта – схематичне зображення маршруту;-         маршрутний лист – де послідовно позначені станції, місця їх розміщення, зашифровані слова, загадки, ребуси, відповідь, на які і буде те місце, куди подорожують;-         чарівний клубок – на ньому послідовно прикріплені записки з назвою того місця, куди треба вирушити. Поступово розмотуючи клубок, діти переміщуються від станції до станції;-         «чарівний екран» – ноутбук, планшет, мультимедійна дошка, на яких послідовно розміщені фотографії, тих місць, куди повинні слідувати учасники.           Також учасники можуть дізнаватись про те, куди далі прямувати, тільки після того, як виконають завдання на станції (відповідь на завдання і є назвою наступної станції;  або  знаходять потрібну підказку у певному місці).            Проводити квест – ігри можна як в приміщенні дошкільного закладу, переміщаючись з групової кімнати в спортивну чи музичну зали, музей, бібліотеку, кімнату казок тощо, так і в природному довкіллі: під час прогулянки або екскурсії, походу.             Організаційна частина квесту  включає вступне слово ведучого, в якому вихователь налаштовує дітей на гру, намагається зацікавити, заінтригувати, звернути увагу на майбутню подорож. Наприклад, відповідно до ігрового сюжету, діти стають детективами і повинні провести міні-розслідування в пошуках зниклого професора  Колфа, знайти скарби піратів або врятувати принцесу. Діти мають чітко розуміти кінцеву мету гри, до реалізації якої вони прагнуть. Матеріали, які використовуються  для дидактичних ігор, костюми, атрибути, повинні відповідати сценарію і загальній тематиці. При цьому, з метою здійснення індивідуального  підходу, враховуються особистісні та поведінкові особливості дітей. Забороняється використовувати завдання, виконання яких, містить потенційну загрозу для здоров’я дітей.            Надалі  організовується розподіл дітей на команди; знайомство з правилами;  роздача карт  чи буклетів – путівників, в яких в ілюстрованій формі представлений порядок проходження ігрових зупинок. Випробування кожного етапу дає можливість команді перейти на наступний етап. Гравці отримують потрібну інформацію, підказку, спорядження і т.д. За вирішення задач, виконання рольових завдань з подолання перешкод, передбачена стимулююча система штрафів за помилки, а також бонусів (фішок) за вдалі варіанти та правильні відповіді.            Впоравшись з одним завданням, діти отримують підказку, за допомогою якої  вони переходять до наступного випробування. Такий спосіб організації ігрової пригоди додатково мотивує пізнавально – дослідницьку активність маленьких учасників. Старші дошкільнята із захопленням сприймають таку цікаву форму квесту, як геокешинг. Геокешинг – цікава розвивальна й водночас рухлива гра, зміст якої полягає в тому, що одні учасники створюють «тайники зі скарбами», а інші за допомогою карти знаходять заховані скарби. Ця гра включає елементи орієнтування на відкритій місцевості.  В кінці всіх випробувань учасників чекає заслужена винагорода, призи розраховуються на всю команду і розподіляються між гравцями справедливо.            Завершальним етапом квесту є підведення підсумків, обмін думками та враженнями. Під час аналітичної бесіди вихованці дають відповіді на запитання: що викликало найбільший інтерес? Що дізналися нового? Над чим потрібно ще попрацювати? Куди хотілося б здійснити подорож наступного разу?            Головна перевага квесту в тому, що така форма організації ненав’язливо, в ігровій формі, сприяє активізації пізнавальних і розумових процесів учасників. За допомогою такої гри можна досягти освітніх цілей: реалізувати проектну та ігрову діяльність, ознайомитись з новою інформацією, закріпити наявні знання, удосконалити на практиці вміння  дітей.

Крім того, змагальна діяльність навчає дітей взаємодії в колективі однолітків, підвищує атмосферу згуртованості і дружби, розвиває самостійність, активність та ініціативність. До участі в  квестах доцільно   залучати батьків, що сприяє тісній співпраці у питаннях освіти та виховання дошкільнят.

Отже, використання квестів у освітньому процесі дошкільного навчального закладу –  це один з цікавих інноваційних засобів, спрямованих саморозвиток та освіченість вихованців як творчих особистостей.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *