Сучасні підходи до логіко – математичного розвитку дошкільнят
В дошкільному віці закладається основа уявлень про світ, про об’єкти та явища дійсності, а також певний стиль мислення. Тут важливо не згаяти час, відпущений дитині природою на інтенсивний розвиток.
З’ясовано: можливості розумової діяльності дитини досить високі, щоб вона належним чином засвоювала як зовнішні ознаки, так і внутрішні істотні зв’язки. У цьому віковому періоді формується здатність до початкових форм абстрагування, узагальнення, до умовисновків.
Основні педагогічні умови особистісного підходу в формуванні логіко – математичного розвитку:
- Професійні підготовлені кадри.
- Змістовна, різнобічна, інтелектуальна діяльність у всіх видах діяльності.
- Підвищення рівня чуттєвого пізнання дитиною довкілля.
- Забезпечення різноманітного, мобільного, динамічного, варіативного середовища
- Ознайомлення дітей з графічними позначеннями числівників (цифрами).
- Узагальнення форм обстеження предметів за допомогою сенсорних елементів.
- Досягнення того, що дитина без труднощів навчилася позначати цифрами різні невеликі кількості предметів
- Перехід до простих арифметичних операцій над абстрактними множинами.
Завдання при плануванні освітньої діяльності з дітьми щодо формування логіко – математичних уявлень та здібностей:
- Вивчення індивідуальних особливостей та рівня сформованості математичних уявлень у дітей;
- Розроблення та встановлення матеріалізованих засобів наочності, що дають змогу індивідуалізувати завдання і забезпечення продуктивності роботи всіх дітей;
- Заохочувати дітей до оволодіння математичними знаннями;
- Розвивати здібності дітей до співробітництва, уміння бути в злагоді з вихователями та іншими людьми;
- Стимулювати у дітей логіко – математичний розвиток;
- Розвивати мовлення дітей і навички спілкування;
- Заохочувати розвиток розумової операції;
- Дозволяти дітям залишатися дітьми, щоб вони могли почувати себе комфортно і поводити себе природньо у процесі навчання.
Особливості розвитку логіко – математичних умінь і здібностей у дітей дошкільного віку:
- Диференціація якісних та кількісних характерних предметів.
- Уміння розрізняти невеликі множини предметів.
- Серіація предметів і розміщення в порядку зростання чи складання з якою – небудь ознакою.
- Уміння порівнювати множини предметів.
- Уміння встановлювати відмінності «більше», «менше», «порівну» без використання лічби.
- Уміння порівнювати предмети шляхом взаємно однозначного групування.
- Уміння виділяти та класифікувати властивості та ознаки предметів за різною основою.
Етапи формування та розвитку основних структур мислення дітей дошкільного віку:
- Чи наявне у дитини зацікавлення в отриманні нової інформації.
- Якою мірою в неї сформована довільна поведінка – увага, пам’ять.
- Чи здатна вона до пошуково – дослідницької діяльності.
- Чи проявляє допитливість чи наполегливо добивається відповіді на них.
- Чи здатна дитина чітко і диференційовано сприймати довкілля.
- Чи дитина активна, самостійна на заняттях, в іграх, під час спостережень.
- Чи виявляє бажання порівнювати предмети та явища.
- Чи розвинене в неї мовлення і чи достатній словниковий запас.
- Чи здійснює раціональні спроби, розв’язуючи розумові завдання.
- Чи проявляє кмітливість, творчість у виконанні завдань.
- Чи бажає долати труднощі, докладати вольові зусилля.
При оволодінні математичними операціями дітьми слід:
- Постійно приділяти увагу умінню співвідносити математичні знаки з практично виміряними предметами, кількостями та їх перетвореннями.
- Не слід поширювати перешкоди до виконання математичних завдань без опори на зовнішні практичні дії з перетворення предметів.
- Не слід покладатися на заучування дітьми результатів простих множинних дій, домагатися самостійного отримання таких результатів.
- Приділяти увагу умінню виконувати послідовність математичних дій: мовною інструкцією в процесі практичного маніпулювання з предметами.