ПОЛОЖЕННЯ про внутрішню систему забезпечення якості освіти Охтирського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) «Росинка»

І. Загальні положення

1.1. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в Охтирському дошкільному навчальному закладі (ясла-садок) «Росинка» Охтирської міської ради Сумської області (далі ДНЗ) розроблено відповідно до вимог частини третьої статті 41 Закону України «Про освіту», Закону України «Про дошкільну освіту», Базового компоненту дошкільної освіти, методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах дошкільної освіти затверджених наказом  Державної служби якості освіти України від 30.11.2020 №01-11/71, Статуту закладу.

1.2.Педагогічна рада як колегіальний орган управління ДНЗ «Росинка»  формує систему та затверджує процедури внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

1.3.Функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (далі-ВСЗЯО) забезпечує  директор  ДНЗ в межах наданих йому повноважень.

1.4. Основні поняття, що застосовуються та їх визначення (згідно із Законом України «Про дошкільну освіту»):

– метою дошкільної освіти є забезпечення цілісного розвитку дитини, її фізичних, інтелектуальних і творчих здібностей шляхом виховання, навчання, соціалізації та формування необхідних життєвих навичок;

 – освітня діяльність – діяльність суб’єкта освітньої діяльності, спрямована на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу у формальній та/або неформальній освіті;

 – якість освіти – відповідність результатів навчання вимогам, встановленим законодавством, відповідним стандартом освіти;

– якість освітньої діяльності – рівень організації, забезпечення та реалізація освітнього процесу, що забезпечує здобуття особами якісної освіти та відповідає вимогам, встановленим законодавством.

1.5.Внутрішню систему забезпечення якості дошкільної освіти ДНЗ «Росинка» розроблено згідно з принципами:

дитиноцентризм. Головний суб’єкт, на якого спрямована освітня діяльність закладу-дитина.

– автономність. Самостійність у визначенні стратегії і напрямів розвитку закладу, виборі форм і методів організації освітнього процесу, які відповідають нормативно-правовим документам, Базовому компоненту дошкільної освіти.

системність. Усі компоненти та функції системи управління діяльністю дошкільним закладом  взаємопов’язані.

цілісність. Єдність усіх видів освітніх впливів на здобувача дошкільної освіти, їх підпорядкованості головній меті освітньої діяльності, яка передбачає всебічний розвиток, виховання і соціалізацію особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання протягом життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності;

– вдосконалення. Потреба постійного вдосконалення освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітнього процесу.

 – партнерство. Взаємодія учасників освітнього процесу, побудована на довірі та повазі, зацікавленості до суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб.

–  відкритість і прозорість. Процедури системи забезпечення якості освітньої діяльності відкриті та зрозумілі для учасників освітнього процесу.

 – гнучкість і адаптивність. Можливість відповідно до внутрішніх умов та зовнішніх впливів міняти методи управління якістю, отримувати зворотні зв’язки та різні комунікації.

–  інноваційність. Здатність продукувати та впроваджувати нові  ідеї, технології, методики, пов’язані з забезпеченням якості дошкільної освіти.

1.6. Компоненти ВСЗЯО:

–    стратегія (політика);

–    організаційно-функціональна структура;

–  процедури внутрішньої системи оцінювання якості освіти та освітньої діяльності;

–    критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів дошкільної освіти;

– критерії, правила і процедури оцінювання професійної діяльності педагогічних праців­ників;

–    критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності   ДНЗ;

 –   умови якісної організації освітнього процесу в дошкільному закладі;

–    система та механізми забезпечення академічної доброчесності.

1.7.Зміст внутрішньої системи якості освіти закладу формується та реалізується за напрямами: «Освітнє середовище закладу дошкільної освіти», «Система оцінювання здобувачів освіти», «Оцінювання фахової  діяльності педагогічних працівників», «Управлінські процеси закладу дошкільної освіти».

1.8.Положення поширюється на всіх працівників ДНЗ «Росинка», які здійснюють професійну діяльність відповідно до трудових договорів.

1.9.Термін дії Положення необмежений. Положення діє до затвердження нового.

ІІ. Стратегія (політика) внутрішньої системи забезпечення якості освіти ДНЗ «Росинка»

2.1.Мета  стратегії  ВСЗЯО:

– гарантування якості дошкільної освіти здобувачів;

– формування довіри суспільства до дошкільного навчального закладу. 2.2.Завдання стратегії  внутрішньої  системи забезпечення якості освіти:

-створити освітнє середовище для оптимального розвитку кожного вихованця;

-оптимізувати умови постійного професійного зростання та самореалізації педагогів;

-сприяти розвитку партнерських відносин усіх учасників освітнього процесу;

-забезпечити інформаційну відкритість діяльності дошкільного навчального закладу;

-запобігати проявам дискримінації, булінгу;

-знаходити оптимальні чинники впливу на результативність освітнього процесу та впровадження їх у дію;

– забезпечити академічну свободу педагогічних працівників.

2.3.Критеріями ефективності ВСЗЯО дошкільного навчального закладу  є:

– відповідність досягнень здобувачів освіти державним вимогам рівня освіченості, розвиненості та вихованості дитини 6 років, сумарного кінцевого показника набутих компетенцій перед її вступом до школи;

– відповідність узагальнених показників результату освітньої роботи (сформованість певного виду компетенцій) змісту освітніх напрямів, визначених інваріантною складовою Базового компонента дошкільної освіти;

–  ефективність реалізації варіативної складової змісту дошкільної освіти відповідно до індивідуальних інтересів і потреб дітей, запитів і побажань батьків, наявних умов розвитку дошкільників;

–    якісний склад та ефективність роботи педагогічних працівників;

–    показник наявності освітніх, методичних і матеріально-технічних ресурсів для забезпечення якісного освітнього процесу.

2.4.ДНЗ «Росинка» працює у взаємодії з усіма зацікавленими суб’єктами до яких відносяться:

– здобувачі освіти, їх батьки або законні представники дитини;

– працівники дошкільного навчального закладу;

– відділ освіти Охтирської міської ради Сумської області;

– громадськість.

ІІІ.Організаційно-функціональна  структура внутрішньої системи забезпечення якості освіти ДНЗ «Росинка»

 3.1.Організаційно-функціональна структура внутрішньої системи забезпечення якості освіти ДНЗ «Росинка» – це суб’єкти, які здійснюють або включені у процеси оцінювання якості освіти та інтерпретації отриманих результатів: адміністрація закладу, тимчасові структури (педагогічна рада, творчі ініціативні групи педагогів, група моніторингу).  

3.1.1.Адміністрація закладу дошкільної освіти:

– формує блок локальних актів, що регулюють функціонування ВСЗЯО ДНЗ «Росинка»  і додатків до них, представляє їх на засіданні педагогічної ради, після схвалення педагогічною радою, директор  затверджує і контролює їх виконання;

–   організовує проведення у ДНЗ контрольно-оцінних процедур;

– забезпечує умови для підготовки педагогів, батьків або інших законних представників дітей, громадських експертів щодо здійснення контрольно-оцінних процедур;

– організовує та запроваджує систему моніторингу якості освіти: збір, обробку (аналіз), зберігання та надання інформації про стан і динаміку розвитку дітей дошкільного віку, рівня професійної компетентності педагогів закладу ;

– формує інформаційно-аналітичні матеріали за результатами оцінки якості освіти та надає інформацію про якість освіти на різні рівні системи управління (педагогічна рада, загальні збори колективу тощо);

– ухвалює управлінські рішення щодо розвитку якості освіти на основі аналізу результатів, отриманих в процесі реалізації ВСЗЯО.

3.1.2.Педагогічна рада:

–   діє в межах повноважень, визначених нормативно-правовими актами;

–   розглядає та оцінює основні питання діяльності ДНЗ;

–   ухвалює рішення щодо питань: функціонування ДНЗ, оновлення змісту освіти у зв’язку з появою нових стандартів, підвищення рівня професіоналізму педагогів, підвищення якості освіти тощо.

 3.1.3.Тимчасові структури (творчі ініціативні групи педагогів, група моніторингу):

– розробляють методики оцінки якості освіти за напрямами діяльності дошкільного закладу;

– беруть участь в експертизі динаміки розвитку вихованців та рівня професійної компетентності педагогів закладу;

– формують пропозиції для адміністрації з вироблення управлінських рішень за результатами внутрішньої оцінки якості освіти на рівні дошкільного закладу.

ІV. Процедури внутрішньої системи оцінювання якості освіти та освітньої  діяльності

4.1.Процедурами ВСЗЯО є внутрішній контроль якості освітньої діяльності (далі – Контроль) та внутрішній моніторинг якості освіти (далі – Моніторинг), які дають змогу здійснювати систематичний аналіз якості організації освітнього процесу, його ресурсного забезпечення, результатів. Процедури ВСЗЯО спрямовані на:

-посилення кадрового потенціалу дошкільного закладу та формування системи методичної роботи, яка сприяє підвищенню професійної кваліфікації педагогічних працівників;

-удосконалення планування та організації освітнього процесу, спрямованого на розвиток компетентності здобувачів освіти;

-формування й удосконалення необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти;

-розвиток інформаційних систем з метою підвищення ефективності управління освітнім процесом;

4.2.Процедура Контролю у ДНЗ визначається логічним та доцільним об’єднанням його видів (тематичний, підсумковий, фронтальний, вибірковий, оперативний) та змісту. Під час планування Контролю застосовується технологічний прийом – розробляються циклограми, відповідно до методичних рекомендацій.

4.3.Процедура Моніторингу є методом та формою Контролю і будується відповідно до визначених у ДНЗ напрямів.

4.4.Для процедури Контролю та Моніторингу з урахуванням напрямів, тем та змісту добираються доцільні методи та джерела отримання інформації.

4.5.Результати процедур Контролю та Моніторингу оприлюднюються у формі:

– аналітичної  доповіді на засіданні педагогічної ради;

– звіту керівника на загальних зборах колективу ДНЗ;

– щорічного комплексного аналізу – самооцінювання функціонування та розвитку ДНЗ;

– аналізу підсумків діяльності ДНЗ за минулий навчальний рік та літній період у Плані роботи закладу на навчальний рік та літній період.

4.6.Щорічне комплексне самооцінювання освітніх та управлінських процесів ДНЗ  здійснюється відповідно до критеріїв та індикаторів, запропонованих Державною службою якості освіти України, з урахуванням завдань, визначених планом роботи закладу  на рік та літній період (Додаток 1).

4.7.Періодичність самооцінювання:

  • щорічне комплексне самооцінювання з урахуванням завдань, визначених планом роботи закладу на рік та літній період (за блоковою системою аналізування, використовуючи розділи плану роботи закладу);
  • періодичне  комплексне самооцінювання перед щорічним звітом керівника закладу;
  • комплексне самооцінювання перед початком розроблення стратегії розвитку закладу  (один раз на 5 років).

4.8.Відповідальність за самооцінювання:

-відповідальним за проведення самооцінювання освітніх і управлінських процесів є директор закладу;

-для забезпечення вивчення та оцінювання внутрішньої системи за певним напрямом створюється відповідна робоча група, до складу якої можуть входити працівники закладу, представники батьківської та місцевої громади.

4.9.Методи збору та джерела отримання інформації для самооцінювання:

-аналіз документів (статут, стратегія розвитку, план роботи закладу, освітня програма, положення про ВСЗЯО, протоколи педрад, книги наказів, журнали вхідної і вихідної документації, обліку звернень громадян, штатний розпис, атестаційні матеріали, фінансові документи, план підвищення кваліфікації педпрацівників, кількісно-якісний кваліфікаційний склад педагогічних працівників тощо);

-спостереження педагогічної діяльності (спостереження за організацією занять, гуртків, режимних моментів тощо); спостереження за освітнім середовищем (санітарно-гігієнічні умови, стан та безпека території, майданчиків, приміщень, освітлення, водопостачання, харчування, медичний супровід, опалення тощо);

-опитування (анкетування учасників освітнього процесу (педагогічних працівників, батьків); інтерв’ю (з педагогами, батьками); фокус-групи (з педагогічними працівниками, батьками).

4.10.Інструментарій методів збору інформації для самооцінювання:

-пам’ятки для аналізу документів (щодо організації освітнього процесу; фінансування закладу освіти; кількісно-якісного складу педагогічних працівників тощо);

-анкети (для педагогічних працівників, батьків);

-картки спостережень (за проведенням занять, гурткової, фізультурно-оздоровчої роботи, станом території, приміщень, медичним супроводом тощо).

4.11.Рівні оцінювання освітніх і управлінських процесів:

-високий;

-достатній;

-вимагає покращення;

-низький.

4.12.Форми узагальнення інформації:

-аналітична довідка;

-письмовий звіт;

-усний звіт;

-доповідна записка;

-інформація;

-акт тощо.

4.13.Інформація, отримана під час самооцінювання використовується з метою прийняття відповідних управлінських рішень для вдосконалення ВСЗЯО дошкільного закладу.

V. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів дошкільної освіти

 5.1.Моніторинг індивідуального розвитку дає змогу визначити рівень компетентності вихованців відповідно до змісту освітніх напрямів Базового компонента дошкільної освіти України.

5.2.Очікувані результати навчання здобувачів дошкільної  освіти визначені в програмі розвитку дитини від народження до шести років «Я у Світі» за якою організовано освітній процес у ДНЗ (ст.23 Закону України «Про дошкільну освіту»).

5.3.Методику Моніторингу індивідуального розвитку здобувачів дошкільної освіти: процеси, параметри, критерії, інструменти та методи – затверджує педагогічна рада відповідно  до вікової категорії здобувачів освіти.

5.4.Періодичність проведення Моніторингу – два рази на рік:

 – на початку навчального року (вересень-жовтень) – проводиться з метою виявлення рівня розвитку дітей і постановки конкретних завдань на перспективу;

  • в кінці навчального року (квітень-травень)  – з метою визначення рівня досягнень дітей та виконання завдання освітньої програми.

Можливе додаткове обстеження (в січні) особливостей динаміки розвитку тієї чи іншої дитини.

5.5.Моніторингові дослідження щодо рівня розвитку компетенцій дошкільників оцінюють результативність освітнього процесу та  узагальнюються в текстовому, табличному вигляді.

5.6.Інформація, отримана  в процесі Моніторингу з подальшим її аналізом, є основою для ухвалення управлінських рішень з метою підвищення ефективності освітнього процесу.

5.7.Моніторинг проводять вихователі, спеціалісти: практичний психолог, музичні керівники,  інструктор з фізкультури, вчителі-логопеди. 5.8.Психологічну діагностику психічних процесів, станів, рис і якостей особистості дитини здійснює практичний психолог; стану фізичного здоров’я –  медичний персонал дошкільного закладу.

5.9.Педагоги аналізують результати Моніторингу, визначають рівень ефективності педагогічних впливів стосовно кожної дитини, вибудовують індивідуальну траєкторію розвитку.

5.10.Вихователь-методист на основі висновків педагогів розробляє аналітичну довідку, формулює рекомендації щодо вдосконалення освітнього процесу.

5.11.Аналітична довідка за результатами Моніторингу вводиться в склад підсумкового аналізу діяльності ДНЗ за навчальний рік, обговорюється на засіданні педагогічної ради.

VІ. Критерії, правила і процедури оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників

6.1.Вимоги до педагогічних працівників закладу встановлюється у відповідності до розділу VІІ Закону України «Про освіту».

6.2. Оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників відбувається через:

– ефективне планування та прогнозування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх технологій, форм організації освітнього процесу та підходів до оцінювання досягнень здобувачів освіти;

– постійне підвищення рівня професійної компетентності та майстерності педагогічних працівників;

– налагодження партнерських взаємовідносин із здобувачами освіти, їх батьками та іншими законними представниками, працівниками закладу освіти;

– організацію педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності.

6.3. Процедура оцінювання професійної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію. Атестація педагогічних працівників здійснюється відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 року із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 1473 від 20.12.2011, наказом МОН № 1135 від 08.08.2013.

6.4.Підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється відповідно до статті 59 Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України № 800 від 21.08.2019 «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників» та листа Міністерства освіти і науки України № 1/9-683 від 04.11.2019 «Щодо підвищення кваліфікації та атестації педагогічних працівників». Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 120 годин.

6.5. Оцінювання професійної діяльності педагогів у міжатестаційний період відбувається відповідно до плану роботи дошкільного закладу на навчальний рік та літній період у процесі Контролю.

6.6. Критерії та методи оцінювання фахової діяльності педагогів під час Контролю розробляються з урахуванням обсягу та змісту теми вивчення.

6.7.Під час  підсумкового Контролю результатів діяльності закладу за навчальний рік здійснюється анкетування педагогів з метою визначення їхніх професійних потреб, прогнозування методичної роботи, окреслення пріоритетних завдань  діяльності закладу на наступний навчальний рік.

VII. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності ДНЗ

7.1.Критеріями ефективності управлінської діяльності ДНЗ є:

– наявність нормативних документів, де закріплені вимоги щодо якості освітньої діяльності (стратегія, освітня програма, модель випускника  і т.д.);

– оптимальність та дієвість управлінських рішень;

– керованість процесом функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (наявність підрозділу або посадової особи, які відповідають за управління якістю освітнього процесу);

– раціональність використання інваріантної та варіативної складових комплексної  освітньої програми дошкільного закладу;

– підвищення показника засвоєних здобувачами освіти рівня та обсягу знань, умінь, навичок  вимогам Державного стандарту освіти;

– наявність та ефективність системи моральних стимулів для досягнення високого рівня якості освітнього процесу.

– впровадження політики академічної доброчесності.

7.2.Управлінська діяльність адміністрації ДНЗ спрямована на вирішення низки концептуальних положень, а саме:

– створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;

– раціональний розподіл роботи між працівниками ДНЗ з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;

– оптимальна організація освітнього процесу, що забезпечує належний рівень освіченості  і вихованості дітей дошкільного віку та підготовку їх до навчання в школі;

– визначення найбільш результативних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань;

– правильне та ефективне використання навчально-матеріальної бази, створення сприятливих умов для її поповнення в умовах ринкових відносин;

– забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;

– створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.

7.3.Формування іміджудошкільного закладу здійснюється шляхом оприлюднення інформації про якість освітнього процесу, освітньої діяльності на сайті закладу, сторінці у соціальних мережах.

7.4.Публічна інформація про розвиток ДНЗ забезпечується у вигляді проведення щорічного звітування керівника закладу на загальних зборах колективу (конференціях).

VIIІ. Умови якісної організації освітнього процесу

8.1.Одним із основних елементів забезпечення якості освітнього процесу в ДНЗ є наявність відповідних ресурсів (кадрових, матеріально-технічних, навчально-методичних, інформаційних) та ефективність їх застосування.

8.2.У закладі створене сучасне освітнє середовище, умови для всебічного розвитку дітей дошкільного віку.

8.3.У ДНЗ в наявності: медичний  кабінет, музична та фізкультурна  зали, кабінети методичної та психологічної служби,  харчоблок. На території ДНЗ обладнано прогулянкові майданчики для кожної вікової групи,  спортивний майданчик для організації та проведення фізкультурно-оздоровчої роботи на свіжому повітрі.

8.4.Працівники ДНЗ обізнані з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх.

8.5.У ДНЗ застосовуються підходи для адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу.

8.6.Заклад планує та реалізує діяльність щодо запобігання будь-яким проявам дискримінації, булінгу в закладі.

8.7.Публічність освітньої діяльності закладу здійснюється публікаціями педагогічних працівників, батьків у засобах масової інформації, друкування продукції педагогічних працівників у фахових виданнях.

ІX. Система й механізми забезпечення академічної доброчесності

  9.1.Педагогічні працівники дотримуються вимог академічної доброчесності:

– посилаються на джерела інформації, якщо використано сторонні ідеї, розробки, твердження, відомості;

– виконують норми законодавства про авторське право й суміжні права;

– надають достовірну інформацію про методики й результати досліджень,

джерела використаної інформації, власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;

-визначають дотримання академічної доброчесності дітьми;

-об’єктивно оцінюють результати освітнього процесу та якості дошкільної освіти.

9.2.Педагогічні працівники обізнані щодо видів порушення академічної доброчесності:

-академічний плагіат – представлення результатів наукової діяльності інших осіб як результатів власного дослідження, а також відтворення текстів інших авторів без зазначення авторства.

-самоплагіат – представлення своїх уже опублікованих наукових результатів як нових;

-фабрикація – вигадування інформації, що використовується в освітньому процесі;

-фальсифікація – зміна чи модифікація інформації, що стосується освітнього процесу;

-списування – використання під час письмових робіт зовнішніх джерел інформації крім дозволених;

-хабарництво – надання або отримання коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ чи пропозиція щодо цього, щоб отримати переваги в освітньому процесі;

-необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання.

 9.3.Відповідальність педагогічних працівників щодо порушення академічної доброчесності, яка встановлена Законом України «Про освіту»:

-позбавлення наукового (освітньо-творчого) ступеня чи вченого звання, педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

-отримання відмови  у присвоєнні ступенів, звань та категорій;

-втрата права працювати у деяких закладах або займати деякі посади.

1.2.Педагогічна рада як колегіальний орган управління ДНЗ «Росинка»  формує систему та затверджує процедури внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

1.3.Функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (далі-ВСЗЯО) забезпечує  директор  ДНЗ в межах наданих йому повноважень.

1.4. Основні поняття, що застосовуються та їх визначення (згідно із Законом України «Про дошкільну освіту»):

– метою дошкільної освіти є забезпечення цілісного розвитку дитини, її фізичних, інтелектуальних і творчих здібностей шляхом виховання, навчання, соціалізації та формування необхідних життєвих навичок;

 – освітня діяльність – діяльність суб’єкта освітньої діяльності, спрямована на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу у формальній та/або неформальній освіті;

 – якість освіти – відповідність результатів навчання вимогам, встановленим законодавством, відповідним стандартом освіти;

– якість освітньої діяльності – рівень організації, забезпечення та реалізація освітнього процесу, що забезпечує здобуття особами якісної освіти та відповідає вимогам, встановленим законодавством.

1.5.Внутрішню систему забезпечення якості дошкільної освіти ДНЗ «Росинка» розроблено згідно з принципами:

дитиноцентризм. Головний суб’єкт, на якого спрямована освітня діяльність закладу-дитина.

– автономність. Самостійність у визначенні стратегії і напрямів розвитку закладу, виборі форм і методів організації освітнього процесу, які відповідають нормативно-правовим документам, Базовому компоненту дошкільної освіти.

системність. Усі компоненти та функції системи управління діяльністю дошкільним закладом  взаємопов’язані.

цілісність. Єдність усіх видів освітніх впливів на здобувача дошкільної освіти, їх підпорядкованості головній меті освітньої діяльності, яка передбачає всебічний розвиток, виховання і соціалізацію особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання протягом життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності;

– вдосконалення. Потреба постійного вдосконалення освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітнього процесу.

 – партнерство. Взаємодія учасників освітнього процесу, побудована на довірі та повазі, зацікавленості до суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб.

–  відкритість і прозорість. Процедури системи забезпечення якості освітньої діяльності відкриті та зрозумілі для учасників освітнього процесу.

 – гнучкість і адаптивність. Можливість відповідно до внутрішніх умов та зовнішніх впливів міняти методи управління якістю, отримувати зворотні зв’язки та різні комунікації.

–  інноваційність. Здатність продукувати та впроваджувати нові  ідеї, технології, методики, пов’язані з забезпеченням якості дошкільної освіти.

1.6. Компоненти ВСЗЯО:

–    стратегія (політика);

–    організаційно-функціональна структура;

–  процедури внутрішньої системи оцінювання якості освіти та освітньої діяльності;

–    критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів дошкільної освіти;

– критерії, правила і процедури оцінювання професійної діяльності педагогічних праців­ників;

–    критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності   ДНЗ;

 –   умови якісної організації освітнього процесу в дошкільному закладі;

–    система та механізми забезпечення академічної доброчесності.

1.7.Зміст внутрішньої системи якості освіти закладу формується та реалізується за напрямами: «Освітнє середовище закладу дошкільної освіти», «Система оцінювання здобувачів освіти», «Оцінювання фахової  діяльності педагогічних працівників», «Управлінські процеси закладу дошкільної освіти».

1.8.Положення поширюється на всіх працівників ДНЗ «Росинка», які здійснюють професійну діяльність відповідно до трудових договорів.

1.9.Термін дії Положення необмежений. Положення діє до затвердження нового.

ІІ. Стратегія (політика) внутрішньої системи забезпечення якості освіти ДНЗ «Росинка»

2.1.Мета  стратегії  ВСЗЯО:

– гарантування якості дошкільної освіти здобувачів;

– формування довіри суспільства до дошкільного навчального закладу. 2.2.Завдання стратегії  внутрішньої  системи забезпечення якості освіти:

-створити освітнє середовище для оптимального розвитку кожного вихованця;

-оптимізувати умови постійного професійного зростання та самореалізації педагогів;

-сприяти розвитку партнерських відносин усіх учасників освітнього процесу;

-забезпечити інформаційну відкритість діяльності дошкільного навчального закладу;

-запобігати проявам дискримінації, булінгу;

-знаходити оптимальні чинники впливу на результативність освітнього процесу та впровадження їх у дію;

– забезпечити академічну свободу педагогічних працівників.

2.3.Критеріями ефективності ВСЗЯО дошкільного навчального закладу  є:

– відповідність досягнень здобувачів освіти державним вимогам рівня освіченості, розвиненості та вихованості дитини 6 років, сумарного кінцевого показника набутих компетенцій перед її вступом до школи;

– відповідність узагальнених показників результату освітньої роботи (сформованість певного виду компетенцій) змісту освітніх напрямів, визначених інваріантною складовою Базового компонента дошкільної освіти;

–  ефективність реалізації варіативної складової змісту дошкільної освіти відповідно до індивідуальних інтересів і потреб дітей, запитів і побажань батьків, наявних умов розвитку дошкільників;

–    якісний склад та ефективність роботи педагогічних працівників;

–    показник наявності освітніх, методичних і матеріально-технічних ресурсів для забезпечення якісного освітнього процесу.

2.4.ДНЗ «Росинка» працює у взаємодії з усіма зацікавленими суб’єктами до яких відносяться:

– здобувачі освіти, їх батьки або законні представники дитини;

– працівники дошкільного навчального закладу;

– відділ освіти Охтирської міської ради Сумської області;

– громадськість.

ІІІ.Організаційно-функціональна  структура внутрішньої системи забезпечення якості освіти ДНЗ «Росинка»

 3.1.Організаційно-функціональна структура внутрішньої системи забезпечення якості освіти ДНЗ «Росинка» – це суб’єкти, які здійснюють або включені у процеси оцінювання якості освіти та інтерпретації отриманих результатів: адміністрація закладу, тимчасові структури (педагогічна рада, творчі ініціативні групи педагогів, група моніторингу).  

3.1.1.Адміністрація закладу дошкільної освіти:

– формує блок локальних актів, що регулюють функціонування ВСЗЯО ДНЗ «Росинка»  і додатків до них, представляє їх на засіданні педагогічної ради, після схвалення педагогічною радою, директор  затверджує і контролює їх виконання;

–   організовує проведення у ДНЗ контрольно-оцінних процедур;

– забезпечує умови для підготовки педагогів, батьків або інших законних представників дітей, громадських експертів щодо здійснення контрольно-оцінних процедур;

– організовує та запроваджує систему моніторингу якості освіти: збір, обробку (аналіз), зберігання та надання інформації про стан і динаміку розвитку дітей дошкільного віку, рівня професійної компетентності педагогів закладу ;

– формує інформаційно-аналітичні матеріали за результатами оцінки якості освіти та надає інформацію про якість освіти на різні рівні системи управління (педагогічна рада, загальні збори колективу тощо);

– ухвалює управлінські рішення щодо розвитку якості освіти на основі аналізу результатів, отриманих в процесі реалізації ВСЗЯО.

3.1.2.Педагогічна рада:

–   діє в межах повноважень, визначених нормативно-правовими актами;

–   розглядає та оцінює основні питання діяльності ДНЗ;

–   ухвалює рішення щодо питань: функціонування ДНЗ, оновлення змісту освіти у зв’язку з появою нових стандартів, підвищення рівня професіоналізму педагогів, підвищення якості освіти тощо.

 3.1.3.Тимчасові структури (творчі ініціативні групи педагогів, група моніторингу):

– розробляють методики оцінки якості освіти за напрямами діяльності дошкільного закладу;

– беруть участь в експертизі динаміки розвитку вихованців та рівня професійної компетентності педагогів закладу;

– формують пропозиції для адміністрації з вироблення управлінських рішень за результатами внутрішньої оцінки якості освіти на рівні дошкільного закладу.

ІV. Процедури внутрішньої системи оцінювання якості освіти та освітньої  діяльності

4.1.Процедурами ВСЗЯО є внутрішній контроль якості освітньої діяльності (далі – Контроль) та внутрішній моніторинг якості освіти (далі – Моніторинг), які дають змогу здійснювати систематичний аналіз якості організації освітнього процесу, його ресурсного забезпечення, результатів. Процедури ВСЗЯО спрямовані на:

-посилення кадрового потенціалу дошкільного закладу та формування системи методичної роботи, яка сприяє підвищенню професійної кваліфікації педагогічних працівників;

-удосконалення планування та організації освітнього процесу, спрямованого на розвиток компетентності здобувачів освіти;

-формування й удосконалення необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти;

-розвиток інформаційних систем з метою підвищення ефективності управління освітнім процесом;

4.2.Процедура Контролю у ДНЗ визначається логічним та доцільним об’єднанням його видів (тематичний, підсумковий, фронтальний, вибірковий, оперативний) та змісту. Під час планування Контролю застосовується технологічний прийом – розробляються циклограми, відповідно до методичних рекомендацій.

4.3.Процедура Моніторингу є методом та формою Контролю і будується відповідно до визначених у ДНЗ напрямів.

4.4.Для процедури Контролю та Моніторингу з урахуванням напрямів, тем та змісту добираються доцільні методи та джерела отримання інформації.

4.5.Результати процедур Контролю та Моніторингу оприлюднюються у формі:

– аналітичної  доповіді на засіданні педагогічної ради;

– звіту керівника на загальних зборах колективу ДНЗ;

– щорічного комплексного аналізу – самооцінювання функціонування та розвитку ДНЗ;

– аналізу підсумків діяльності ДНЗ за минулий навчальний рік та літній період у Плані роботи закладу на навчальний рік та літній період.

4.6.Щорічне комплексне самооцінювання освітніх та управлінських процесів ДНЗ  здійснюється відповідно до критеріїв та індикаторів, запропонованих Державною службою якості освіти України, з урахуванням завдань, визначених планом роботи закладу  на рік та літній період (Додаток 1).

4.7.Періодичність самооцінювання:

  • щорічне комплексне самооцінювання з урахуванням завдань, визначених планом роботи закладу на рік та літній період (за блоковою системою аналізування, використовуючи розділи плану роботи закладу);
  • періодичне  комплексне самооцінювання перед щорічним звітом керівника закладу;
  • комплексне самооцінювання перед початком розроблення стратегії розвитку закладу  (один раз на 5 років).

4.8.Відповідальність за самооцінювання:

-відповідальним за проведення самооцінювання освітніх і управлінських процесів є директор закладу;

-для забезпечення вивчення та оцінювання внутрішньої системи за певним напрямом створюється відповідна робоча група, до складу якої можуть входити працівники закладу, представники батьківської та місцевої громади.

4.9.Методи збору та джерела отримання інформації для самооцінювання:

-аналіз документів (статут, стратегія розвитку, план роботи закладу, освітня програма, положення про ВСЗЯО, протоколи педрад, книги наказів, журнали вхідної і вихідної документації, обліку звернень громадян, штатний розпис, атестаційні матеріали, фінансові документи, план підвищення кваліфікації педпрацівників, кількісно-якісний кваліфікаційний склад педагогічних працівників тощо);

-спостереження педагогічної діяльності (спостереження за організацією занять, гуртків, режимних моментів тощо); спостереження за освітнім середовищем (санітарно-гігієнічні умови, стан та безпека території, майданчиків, приміщень, освітлення, водопостачання, харчування, медичний супровід, опалення тощо);

-опитування (анкетування учасників освітнього процесу (педагогічних працівників, батьків); інтерв’ю (з педагогами, батьками); фокус-групи (з педагогічними працівниками, батьками).

4.10.Інструментарій методів збору інформації для самооцінювання:

-пам’ятки для аналізу документів (щодо організації освітнього процесу; фінансування закладу освіти; кількісно-якісного складу педагогічних працівників тощо);

-анкети (для педагогічних працівників, батьків);

-картки спостережень (за проведенням занять, гурткової, фізультурно-оздоровчої роботи, станом території, приміщень, медичним супроводом тощо).

4.11.Рівні оцінювання освітніх і управлінських процесів:

-високий;

-достатній;

-вимагає покращення;

-низький.

4.12.Форми узагальнення інформації:

-аналітична довідка;

-письмовий звіт;

-усний звіт;

-доповідна записка;

-інформація;

-акт тощо.

4.13.Інформація, отримана під час самооцінювання використовується з метою прийняття відповідних управлінських рішень для вдосконалення ВСЗЯО дошкільного закладу.

V. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів дошкільної освіти

 5.1.Моніторинг індивідуального розвитку дає змогу визначити рівень компетентності вихованців відповідно до змісту освітніх напрямів Базового компонента дошкільної освіти України.

5.2.Очікувані результати навчання здобувачів дошкільної  освіти визначені в програмі розвитку дитини від народження до шести років «Я у Світі» за якою організовано освітній процес у ДНЗ (ст.23 Закону України «Про дошкільну освіту»).

5.3.Методику Моніторингу індивідуального розвитку здобувачів дошкільної освіти: процеси, параметри, критерії, інструменти та методи – затверджує педагогічна рада відповідно  до вікової категорії здобувачів освіти.

5.4.Періодичність проведення Моніторингу – два рази на рік:

 – на початку навчального року (вересень-жовтень) – проводиться з метою виявлення рівня розвитку дітей і постановки конкретних завдань на перспективу;

  • в кінці навчального року (квітень-травень)  – з метою визначення рівня досягнень дітей та виконання завдання освітньої програми.

Можливе додаткове обстеження (в січні) особливостей динаміки розвитку тієї чи іншої дитини.

5.5.Моніторингові дослідження щодо рівня розвитку компетенцій дошкільників оцінюють результативність освітнього процесу та  узагальнюються в текстовому, табличному вигляді.

5.6.Інформація, отримана  в процесі Моніторингу з подальшим її аналізом, є основою для ухвалення управлінських рішень з метою підвищення ефективності освітнього процесу.

5.7.Моніторинг проводять вихователі, спеціалісти: практичний психолог, музичні керівники,  інструктор з фізкультури, вчителі-логопеди. 5.8.Психологічну діагностику психічних процесів, станів, рис і якостей особистості дитини здійснює практичний психолог; стану фізичного здоров’я –  медичний персонал дошкільного закладу.

5.9.Педагоги аналізують результати Моніторингу, визначають рівень ефективності педагогічних впливів стосовно кожної дитини, вибудовують індивідуальну траєкторію розвитку.

5.10.Вихователь-методист на основі висновків педагогів розробляє аналітичну довідку, формулює рекомендації щодо вдосконалення освітнього процесу.

5.11.Аналітична довідка за результатами Моніторингу вводиться в склад підсумкового аналізу діяльності ДНЗ за навчальний рік, обговорюється на засіданні педагогічної ради.

VІ. Критерії, правила і процедури оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників

6.1.Вимоги до педагогічних працівників закладу встановлюється у відповідності до розділу VІІ Закону України «Про освіту».

6.2. Оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників відбувається через:

– ефективне планування та прогнозування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх технологій, форм організації освітнього процесу та підходів до оцінювання досягнень здобувачів освіти;

– постійне підвищення рівня професійної компетентності та майстерності педагогічних працівників;

– налагодження партнерських взаємовідносин із здобувачами освіти, їх батьками та іншими законними представниками, працівниками закладу освіти;

– організацію педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності.

6.3. Процедура оцінювання професійної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію. Атестація педагогічних працівників здійснюється відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 року із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 1473 від 20.12.2011, наказом МОН № 1135 від 08.08.2013.

6.4.Підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється відповідно до статті 59 Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України № 800 від 21.08.2019 «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників» та листа Міністерства освіти і науки України № 1/9-683 від 04.11.2019 «Щодо підвищення кваліфікації та атестації педагогічних працівників». Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 120 годин.

6.5. Оцінювання професійної діяльності педагогів у міжатестаційний період відбувається відповідно до плану роботи дошкільного закладу на навчальний рік та літній період у процесі Контролю.

6.6. Критерії та методи оцінювання фахової діяльності педагогів під час Контролю розробляються з урахуванням обсягу та змісту теми вивчення.

6.7.Під час  підсумкового Контролю результатів діяльності закладу за навчальний рік здійснюється анкетування педагогів з метою визначення їхніх професійних потреб, прогнозування методичної роботи, окреслення пріоритетних завдань  діяльності закладу на наступний навчальний рік.

VII. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності ДНЗ

7.1.Критеріями ефективності управлінської діяльності ДНЗ є:

– наявність нормативних документів, де закріплені вимоги щодо якості освітньої діяльності (стратегія, освітня програма, модель випускника  і т.д.);

– оптимальність та дієвість управлінських рішень;

– керованість процесом функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (наявність підрозділу або посадової особи, які відповідають за управління якістю освітнього процесу);

– раціональність використання інваріантної та варіативної складових комплексної  освітньої програми дошкільного закладу;

– підвищення показника засвоєних здобувачами освіти рівня та обсягу знань, умінь, навичок  вимогам Державного стандарту освіти;

– наявність та ефективність системи моральних стимулів для досягнення високого рівня якості освітнього процесу.

– впровадження політики академічної доброчесності.

7.2.Управлінська діяльність адміністрації ДНЗ спрямована на вирішення низки концептуальних положень, а саме:

– створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;

– раціональний розподіл роботи між працівниками ДНЗ з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;

– оптимальна організація освітнього процесу, що забезпечує належний рівень освіченості  і вихованості дітей дошкільного віку та підготовку їх до навчання в школі;

– визначення найбільш результативних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань;

– правильне та ефективне використання навчально-матеріальної бази, створення сприятливих умов для її поповнення в умовах ринкових відносин;

– забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;

– створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.

7.3.Формування іміджудошкільного закладу здійснюється шляхом оприлюднення інформації про якість освітнього процесу, освітньої діяльності на сайті закладу, сторінці у соціальних мережах.

7.4.Публічна інформація про розвиток ДНЗ забезпечується у вигляді проведення щорічного звітування керівника закладу на загальних зборах колективу (конференціях).

VIIІ. Умови якісної організації освітнього процесу

8.1.Одним із основних елементів забезпечення якості освітнього процесу в ДНЗ є наявність відповідних ресурсів (кадрових, матеріально-технічних, навчально-методичних, інформаційних) та ефективність їх застосування.

8.2.У закладі створене сучасне освітнє середовище, умови для всебічного розвитку дітей дошкільного віку.

8.3.У ДНЗ в наявності: медичний  кабінет, музична та фізкультурна  зали, кабінети методичної та психологічної служби,  харчоблок. На території ДНЗ обладнано прогулянкові майданчики для кожної вікової групи,  спортивний майданчик для організації та проведення фізкультурно-оздоровчої роботи на свіжому повітрі.

8.4.Працівники ДНЗ обізнані з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх.

8.5.У ДНЗ застосовуються підходи для адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу.

8.6.Заклад планує та реалізує діяльність щодо запобігання будь-яким проявам дискримінації, булінгу в закладі.

8.7.Публічність освітньої діяльності закладу здійснюється публікаціями педагогічних працівників, батьків у засобах масової інформації, друкування продукції педагогічних працівників у фахових виданнях.

ІX. Система й механізми забезпечення академічної доброчесності

  9.1.Педагогічні працівники дотримуються вимог академічної доброчесності:

– посилаються на джерела інформації, якщо використано сторонні ідеї, розробки, твердження, відомості;

– виконують норми законодавства про авторське право й суміжні права;

– надають достовірну інформацію про методики й результати досліджень,

джерела використаної інформації, власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;

-визначають дотримання академічної доброчесності дітьми;

-об’єктивно оцінюють результати освітнього процесу та якості дошкільної освіти.

9.2.Педагогічні працівники обізнані щодо видів порушення академічної доброчесності:

-академічний плагіат – представлення результатів наукової діяльності інших осіб як результатів власного дослідження, а також відтворення текстів інших авторів без зазначення авторства.

-самоплагіат – представлення своїх уже опублікованих наукових результатів як нових;

-фабрикація – вигадування інформації, що використовується в освітньому процесі;

-фальсифікація – зміна чи модифікація інформації, що стосується освітнього процесу;

-списування – використання під час письмових робіт зовнішніх джерел інформації крім дозволених;

-хабарництво – надання або отримання коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ чи пропозиція щодо цього, щоб отримати переваги в освітньому процесі;

-необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання.

 9.3.Відповідальність педагогічних працівників щодо порушення академічної доброчесності, яка встановлена Законом України «Про освіту»:

-позбавлення наукового (освітньо-творчого) ступеня чи вченого звання, педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

-отримання відмови  у присвоєнні ступенів, звань та категорій;

-втрата права працювати у деяких закладах або займати деякі посади.