Помилка № 1. Ігноруємо домашні завдання.
Мова розвивається за принципом формування умовних рефлексів, тобто в результаті багаторазового повторення. Автоматизація поставленого звуку не виняток. Якщо не виконувати рекомендації логопеда, не тренуватися щодня вдома, результат буде мінімальним.
Помилка № 2. Занадто високий темп мови.Дорослий повинен своїм прикладом демонструвати дитині прийнятний темп мови. При високій швидкості мовного потоку дитина не буде встигати контролювати органи артикуляції, тому на перших етапах закріплення звуків, слід контролювати і темп мови, і правильність вимови поставленого звуку.
Помилка № 3. Занадто складний мовний матеріал.Якщо дитина поки що нечітко вимовляє звук ізольовано, то не варто пропонувати їй вимовляти скоромовки та вірші. Те ж саме відноситься і до ситуації, коли дитина перейшла на етап автоматизації звуку в словах, але поки робить це невпевнено з труднощами. Закріплення звуку повинно проходити поступово: ізольовано, в складах, в словах, словосполученнях, фразах, зв’язному мовленні. Не можна пропускати ці етапи, особливо якщо це для дитини важко. Дотримуємося принципу “від простого до складного”. Тому переходимодо складних мовних конструкцій тільки тоді, коли освоїли простіші.
Помилка № 4. Не звертаємо увагу на вимову дитини в побуті.
Поставлений звук необхідно відпрацьовувати не тільки в тих вправах, які дає логопед, але і в побутовому мовленні, в самих різних ситуаціях: вдома і по дорозі в дитячий сад, на прогулянці і в магазині і т.і. Так у дитини буде формуватися усвідомлення того, що поставлений звук потрібно вимовляти не тільки в кабінеті у логопеда. І, звичайно ж, нагадувати і поправляти дитину необхідно в доброзичливій формі.
Помилка № 5. Не мотивуємо дитину.Необхідно підтримувати дитину на етапі автоматизації звуку, адже це для нього величезна праця, що вимагає як фізичних, так і емоційних зусиль. Обов’язково треба не тільки вказувати на помилки, але і звертати увагу на гарну, правильну вимову! Якщо робити акцент тільки на помилках, у дитини ніколи не виникне мотивації до подальших занять, а тільки огиду. Хваліть і щиро радійте успіхам дитини!
