Як же допомогти дитині навчитися адекватного самосприйняття?

Поради можуть здатися простими, проте їх варто назвати, тому що знати — це одне, а відповідно діяти — інше.

Ознайомившись із цими нехитрими рекомендаціями, запитайте себе: як часто ви дієте відповідно до них?

  1. Нехай дитина бере участь у домашніх справах, виконуючи посильні доручення. Це допоможе їй відчути свою необхідність, важливість і значимість у родині, забезпечить внутрішнє налаштування на сприйняття її (родини) цілісності.
  2. Заохочуючи, не переборщуйте. Недохвалите — дитинці буде сутужніше розрізняти гарне й погане. Перехвалите — потрапить у залежність від «солодких слів». Заохочувати краще конкретне досягнення або зусилля, а не «особистість», уникаючи найвищого ступеня «най» (кращий, розумніший, красивіший).
  3. Відмовтеся, а краще — забудьте про порівняння з іншими дітьми: кожна дитина (і не тільки дитина!) — унікальна. Краще порівнюйте малюка… із самим собою (адже він міняється щодня), наприклад, покажіть старі малюнки або фотографії (відео- та аудіозаписи), щоб він очевидно бачив свої успіхи.
  4. До речі, і себе теж ні з ким не порівнюйте, у всякому разі, свідомо. Краще говоріть із малюком про те, що кожна людина — неповторна. Це допоможе зрозуміти, що ніхто інший на нього не схожий, що його люблять не за щось конкретне, а за те, що він є.
  5. Подавайте приклад адекватному ставленню до результатів вашої власної праці (адже буває, що якщо не пиріг підгорів, то каша пересолена): не влаштовуйте трагедії, краще виберіть конструктивну репліку: «Наступного разу треба буде…».

Розповідайте й показуйте свої успіхи, щоб малюк переконувався в тому, що вони й у вас є, а не тільки в нього, що, будучи цінною частиною вашого життя, він не є її єдиним сенсом.

  1. Пояснюйте, що в усіх іноді трапляються невдачі. Дуже важливо зрозуміти, що помилки дають людині можливість учитися. Покажіть дитині, що ви розумієте її почуття, але, визнаючи їх (включаючи навіть негативні), можете не розділяти й не погоджуєтеся з неприйнятною поведінкою.
  2. Але найголовніше — давайте своїй дитині відчувати й усвідомлювати, що щиро любите її такою, якою вона є. Діліться з нею своїми інтересами, емоціями, враженнями, знаннями. Розповідайте про родину і предків.

Помітивши, що самооцінка сина або доньки має тенденцію до зниження, частіше влаштовуйте ігри, в яких дитина буде лідером!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *