Дитина – аутист
Щороку дітей із діагнозом «аутизм» стає більше. За статистикою, лікарі ставлять такий діагноз одному малюкові зі ста п’ятдесяти. Причому, як свідчать численні дослідження, поширення захворювання зовсім не залежить від того, де саме живе дитина і яка її расова приналежність. Напевно відомо, що на аутизм страждають частіше хлопчики, ніж дівчатка, приблизно в три-чотири рази. Зазвичай діагноз «аутизм» ставлять дітям до трирічного віку.
«Аутизм – важкий психічний розлад, крайня форма самоізоляції. Виражається у відході від контактів з дійсністю, бідності вираження емоцій. Аутистові властиве неадекватне реагування й дефіцит соціальної взаємодії».
Як виглядає аутизм?
Ø у малюка погано розвивається мовлення;
Ø здається, що в дитини бракує почуттів і сприйняття, начебто вона не бачить, не чує і не відчуває, хоча обстеження спростовує ці спостереження;
Ø малюк мало або взагалі не грає зі своїми однолітками, не цікавиться іграми;
Ø взаємини з батьками завжди прохолодні, дитині не подобається, коли її обнімають, вона не посміхається, може уникати спілкування з близькими;
Ø дитина повільно або взагалі не опановує навички самообслуговування;
Ø у дитини можна помітити повторювані, ритуальні дії, наприклад: погойдування іграшки, погляд, спрямований в одну точку, плескання в долоні та ін..;
Ø дитина не проявляє жодного інтересу до іграшок, а якщо все-таки бере до рук одну з них, то виконує з нею одноманітні дії.
Звідки виникає аутизм?
Поки вчені не називають точну причину появи аутизму. Однак існує думка, що спадковість відіграє в цьому значну роль. У родині, де старша дитина страждає на аутизм, імовірність прояву цього захворювання в другої дитини становить 5 – 10 %
Як зрозуміти, чи є аутизм у вашої дитини?
Якщо вас, щось турбує в дитячій поведінці, не чекайте, а швидше звертайтеся до лікаря. Поставити правильний діагноз у випадку, якщо ваш малюк страждає на аутизм, може тільки досвідчений лікар-психоневролог. А краще, якщо це буде кілька кваліфікованих фахівців, які підтвердять або спростують діагноз.
Як діяти батькам?
Після того як малюка обстежать разом з лікарем і дитячим психологом необхідно скласти програму розвитку малюка. Що потрібно врахувати?
Ø Дітей аутистів простіше залучити до виконання тих завдань, що дають за допомогою невербальних сигналів. Тому використовуйте умовні позначки, ігри-лото, мозаїки. Включайте малюка в діяльність, поступово перетворюючи її на спільну. Адже наше завдання – залучити дитину до спілкування, нехай поки й невербального.
Ø Намагайтеся розпізнати ті сигнал, що, хоча й слабко, але все-таки подає дитина. Намагайтеся розшифрувати її емоції, зрозуміти потреби. Для того щоб дитина мала можливість соціалізуватися, необхідно постійно думати про те, щоб її оточувало доброзичливе середовище для спілкування. Погано, якщо дитина вестиме замкнений спосіб життя.
Ø Одним зі способів корекції поведінки дитини-аутиста лікарі називають сімейну терапію. Що це означає? Усі члени родини повинні спрямовувати свої сили на розвиток і підтримку малюка.
Ø Якщо дитина грає з іграшками, маючи намір маніпулювати ними, виконуючи монотонні дії, учіть її надавати грі змісту. Наприклад, якщо малюк викладає олівці один за одним, запропонуйте «будувати огорожу» або пересипання піску перетворіть на «млин».
Перспективи
Аутизм нікуди не зникає й супроводжує людину протягом усього її життя. Однак завдяки правильним діям батьків і лікарів, правильній постановці діагнозу й добре складеній програмі розвитку можна навчити дитину контролювати свою поведінку й хоча б мінімально соціалізуватися в суспільстві. Спостереження свідчать, що аутистам можна відвідувати дитячі садки і школи, тому що саме поміж однолітків дитині простіше долати свої проблеми. Іноді людина настільки добре адаптується, що аутизм може стати практично непомітним. І лише звичка все впорядкувати, страх перед змінами, потреба жити за суворо заведеним порядком видає в ньому аутиста. Гірше, якщо маємо справу з важкими формами цієї хвороби, однак це не означає,що такими дітьми не потрібно займатися.