Багато хто з нас, дорослих, не раз стикався із необхідністю виміряти площу земної поверхні: під час купівлі чи продажу земельної ділянки, проєктування будинку, розмежування городу й облаштування грядок тощо. Проте мало хто залучає до такої діяльності дошкільників. Більшість дорослих переконана, що для дітей це складно. У статті ми маємо намір зруйнувати цей міф і всупереч відомому твердженню «кроками Землю не виміряти» все-таки спробуємо це зробити — трансформувати стихію землі в навчальний контент для дошкільників.
Навіщо навчати дітей вимірювати
Вимірювання — складна діяльність, яку діти опановують упродовж тривалого періоду, починаючи із середнього дошкільного віку. Особливості вимірювальної діяльності розглядають у межах математичного розділу «Величина». Зазвичай вимірювальна діяльність має елементарний, пропедевтичний характер. Водночас вона доволі змістовна і сприяє математичному й загальному інтелектуальному розвитку дітей. Потреба в простих вимірюваннях виникає в дошкільників здебільшого під час практичних та ігрових дій. Наприклад, якщо треба виліпити однакові за довжиною й товщиною лапки для пластилінового ведмедика; визначити, хто за ким стає в колону відповідно до зросту під час ранкової гімнастики; з’ясувати, чия споруда, збудована під час гри, найвища тощо.Так само діти стикаються із вимірюванням у побуті, спостерігаючи за діяльністю дорослих у супермаркеті, ательє, магазині тканин, удома на кухні тощо.
Вимірювальна діяльність має важливе значення для загального розумового розвитку дітей, адже:
закладає фундамент для розширення уявлень про навколишню дійсність;
стимулює розвиток ігрової та практичної діяльності;
сприяє активізації пізнавальної діяльності, розвитку відчуттів — зору, слуху, тактильного чуття тощо;
допомагає зрозуміти — деякі математичні поняття, зв’язки, залежності, відношення між числами;
просторові поняття в доступній для дитячого розуміння формі;
дає змогу сформувати уявлення про відношення частини й цілого, рівності й нерівності тощо.
З огляду на складність процесу вимірювання він може бути успішним, лише якщо діти оволодіють специфічними вміннями, які з часом трансформуються в стійкі вимірювальні навички.
Опановувати вимірювальні вміння дошкільники мають обов’язково під керівництвом дорослих — батьків та педагогів. Адже саме вони мають передати дітям знання про різні одиниці вимірювання та навчити їх правильно користуватися ними.
У методиці математики визначено чіткий алгоритм, як навчити дітей вимірювати. Так, у закладі дошкільної освіти в дітей насамперед формують навички вимірювання об’єктів умовними мірками. А вже після цього ознайомлюють з еталонними одиницями вимірювання протяжності, довжини, як-от сантиметр, метр, кілометр тощо. Тож перш ніж вимірювати з дітьми поверхню землі, слід ознайомити їх з поняттям «умовна мірка».
Що таке умовна мірка
Умовна мірка — це предмет, який використовують як засіб вимірювання, своєрідне знаряддя для вимірювання. Водночас мірка є одиницею виміру в конкретному випадку. Стрічкою, мотузкою, паличкою, кроками можна виміряти довжину або ширину доріжки в парку, лісі, садку. За допомогою ложки, чашки, банки, склянки визначають об’єм рідин і сипучих речовин тощо. Вимірювання об’єктів умовними мірками — доволі специфічний процес, тому що одиницями вимірювання можуть бути різні предмети, які обирають залежно від конкретних умов.
Умовну мірку добирають з огляду на особливості об’єкта вимірювання. При цьому дитині надають достатню, але не абсолютну свободу вибору. Для вимірювання умовними мірками дітям не обов’язково знати загальноприйняті еталони, а тому вчитися цього вони можуть, починаючи з п’яти років.
Які види вимірювання використовувати
Під час практичної роботи з дітьми використовують кілька видів вимірювання умовною міркою, як-от:
-лінійне вимірювання — довжини, ширини, висоти різних предметів за допомогою смужок паперу, паличок, мотузок, кроків та інших умовних мірок;
-визначення об’єму сипучих речовин — кількості крупи, цукру в пакеті, мішечку, тарілці пригорщею, ложкою, склянкою й іншими ємкостями;
-вимірювання рідин — кількості, скажімо, соку в картонному пакеті чи води у вазі за допомогою склянок, кухлів тощо.
Під час вимірювання земної поверхні дітям стане у пригоді лінійне вимірювання. Проводити його слід за алгоритмом (схема).
Алгоритм лінійного вимірювання
1.Визначте точку відліку.
2.Переміщуйте мірку зліва-направо, коли вимірюєте довжину, і від низу до верху – під час вимірювання ширини й висоти.
3.Зробіть позначку олівцем або крейдою в тому місці, яке збігається з кінцем мірки.
4.Прикладіть мірку точно до позначки останньої відміряної частини.
5.Рахуйте мірки під час переміщення.
6.Підбийте підсумки проведеної роботи – що і чим виміряли, який кінцевий результат вимірювання.
Аби навчити дітей вимірювати умовними мірками, покажіть їм, як це робити. Свої дії супроводжуйте чіткими й доступними поясненнями прийомів вимірювання. Важливо, аби діти бачили все, що ви робите. Після цього запропонуйте дошкільникам спробувати самостійно виміряти заданий об’єкт. Для цього дайте їм чітку інструкцію:
- що виміряти та як саме— поясніть послідовність дій і вимоги до них;
- хто з ким буде вимірювати— допоможіть організуватися.
Із вимірюванням поверхні землі пов’язана низка понять, як-от: «землемірство», «землемір», «землевпорядкування»; професій — геодезист, картограф, землемір, геолог; вимірювальних пристроїв — крокомір, геометр, нівелір, теодоліт. Такий широкий діапазон зв’язків дає змогу дітям збагатити власну картину світу, а педагогам організувати цікавий освітній процес на засадах інтеграції.
Джерела: //Вихователь-методист,2023, №3. Автор: Олена Брежнєва, експерт з дошкільної освіти, д-р пед. наук, доцент, Київ