Творчість дошкільнят має свої особливості: дитина довільно поринає у творчий процес, бо його природа відповідає її світовідчуттю. Озна­йомлення малюків з навколишнім світом, по суті, є винахідницькою діяльністю, що зумовлює безперервний ланцюг творчих розумових опера­цій. Для дорослих предметний навколишній світ сповнений логіки й сталих установок: призна­чення, доцільності, небезпек, прогнозованості, критичності тощо. Для дитини довкілля — дослід­ницький полігон, відкритий для експериментів та винаходів.

Виокремимо серед найважливіших ознак по­ведінки творчої дитини сміливість та некритич­ність. Сміливий дошкільник будує свою діяльність без опори на стереотипи. Досвід будь-якої діяль­ності у нього відносно бідний. Тож йому нічого не залишається, як сміливо експериментувати. Цей феномен яскраво описано у повістях Астрід Ліндгрен «Карлсон, який живе на даху», «Пеппі Довгапанчоха» діють проти правил, сміливо й зухвало у створеному їхньою уявою світі.

Батькам дошкільнят слід мати на увазі: саме зараз вони мають унікальну нагоду спиратися у виховній взаємодії на рішучість та відважність дітей, бо вже в перші роки шкіль­ного життя сміливість малюків поступово ви­тіснятиметься сором’язливістю, страхом перед творчими невдачами, самокритичністю.

  На відміну від дорослого, дошкільнята досить легко діють через ігрову диспозицію: його “Я” роз­двоюється на Я-реальне і Я-уявне (творче). Отже, ще одна ознака дитячої творчості — розвинена творча уява. Її дію можна помітити у самостій­них рольових іграх, коли дитина придумує і роз­гортає різні сюжети, варіює ігрові дії. Необереж­не втручання дорослого в таку гру миттєво ламає вибудований в уяві дітей світ і перетворює гру на позбавлену творчості діяльність.

У творчості малюки самостверджують влас­не творче “Я”. Вони ревниво, а часом вороже ставляться до чужих успіхів, не погоджуються з критикою на свою адресу. Згадаймо уривок з повісті “Маленький Принц”. Маленький хлопчик запитував у дорослих, що зо­бражено на його малюнку, й отримував незмінну відповідь: “Це — капелюх”. Розуміючи, що ніхто не бачить на малюнку удава, який проковтнув слона, він зітхав розчаровано: “Дорослі такі не­тямущі, а діти просто не в змозі розжовувати їм усе”. Важливо розуміти: для творчої дитини цін­ність її творіння залежить від того, якою мірою твір відображає її думки та почуття, а не від оцін­ки дорослих.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *