Консультація психолога
Одна з розповсюджених проблем, з якою зіштовхуються батьки – це дитяча сором’язливість. Що роботи, коли дитина не відповідає на запитання дорослих або при знайомстві з новими дітьми, опустивши голову, мовчить?
Звичайно дівчата більш сором’язливі ніж хлопчики, а первістки більш сором’язливі, ніж інші діти в родині. Уже до семи років «нормальна» сором’язливість у хлопчиків проходить, а дівчаткам приходиться «виліковуватися» від неї трохи довше.
Як треба поводитися у таких випадках?
- Бути дуже делікатним з дитиною і не розчаровуватися в ній.
- Не відкидати її і не використовувати авторитарний метод виховання.
- Не перетворювати дитину в Попелюшку.
- Усе роботи так, щоб Ваше маля не почувало себе незахищеним і залежним від вас.
- Гасити тривогу з будь-якого приводу.
- Підвищувати рівень самооцінки дитини.
- Учити, щоб вона поважала себе. Хвалити її і роботи їй компліменти.
- Формувати впевненість у собі.
- Допомогти дитині усвідомити все те, в чому вона набагато перевершує своїх однолітків, і цією сильною стороною зрівноважити свої недоліки.
- Учити дитину йти на розумний ризик, уміти переносити поразки.
- Тренуватися з нею в навичках спілкування.
- Будь-якими способами заохочувати дитину гратись зі своїми однолітками.
- Допомоги дитині знайти такого друга, котрий захищав би її в середовищі однолітків.
- Не порівнювати зовнішній вигляд дитини з іншими, більш гарненькими дітьми і не оцінювати достоїнства дитини за шкалою краси.
- Не критикувати вголос розум Вашої дитини. І взагалі… менше критикувати.
- Не створювати такі ситуації, у яких вона відчула б себе неповноцінною і була об’єктом навіть самих невинних жартів і глузувань.
- Дитина повинна відчувати, що вона неповторна.
- Бути ніжним з дитиною.
- Співчувати їй.
- Підтримувати її.
- Зробити так, щоб місток довіри міцно з’єднав би Вас і Вашу дитину.