Консультація психолога

 

     Одна з розповсюджених проблем, з якою зіштовхуються батьки – це дитяча сором’язливість. Що роботи, коли дитина не відповідає на запитання дорослих або при знайомстві з новими дітьми, опустивши голову, мовчить?

      Звичайно дівчата більш сором’язливі ніж хлопчики, а первістки більш сором’язливі, ніж інші діти в родині. Уже до семи років «нормальна» сором’язливість у хлопчиків проходить, а дівчаткам приходиться «виліковуватися» від неї трохи довше.

Як треба поводитися у таких випадках?

  • Бути дуже делікатним з дитиною і не розчаровуватися в ній.
  • Не відкидати її і не використовувати авторитарний метод виховання.
  • Не перетворювати дитину в Попелюшку.
  • Усе роботи так, щоб Ваше маля не почувало себе незахищеним і залежним від вас.
  • Гасити тривогу з будь-якого приводу.
  • Підвищувати рівень самооцінки дитини.
  • Учити, щоб вона поважала себе. Хвалити її і роботи їй компліменти.
  • Формувати впевненість у собі.
  • Допомогти  дитині усвідомити все те, в чому вона набагато перевершує своїх однолітків, і цією сильною стороною зрівноважити свої недоліки.
  • Учити дитину йти на розумний ризик, уміти переносити поразки.
  • Тренуватися з нею в навичках спілкування.
  • Будь-якими способами заохочувати дитину гратись зі своїми однолітками.
  • Допомоги дитині знайти такого друга, котрий захищав би її в середовищі однолітків.
  • Не порівнювати зовнішній вигляд дитини з іншими, більш гарненькими дітьми і не оцінювати достоїнства дитини за шкалою краси.
  • Не критикувати вголос розум Вашої дитини. І взагалі… менше критикувати.
  • Не створювати такі ситуації,  у  яких  вона  відчула  б себе неповноцінною і була об’єктом навіть самих невинних жартів і глузувань.
  • Дитина повинна відчувати, що вона неповторна.
  • Бути ніжним з дитиною.
  • Співчувати їй.
  • Підтримувати її.
  • Зробити так, щоб місток довіри міцно з’єднав би Вас і Вашу дитину.