Діти молодшого віку через невеликий словниковий запас і брак життєвого досвіду часто не можуть проаналізувати та висловити свої почуття. Тому найчастіше стрес у малюків проявляється на тілесному та поведінковому рівнях. Це можуть бути різка зміна апетиту (відмова від їжі чи надмірний потяг до неї), порушення сну (дитина важко засинає, часом буває нічне нетримання сечі), напади важкого дихання чи покашлювання, висипання на шкірі тощо. Деякі малюки скаржаться на біль у тілі (найчастіше — животика чи голови). Частими емоційними проявами стресу в малюків є: плаксивість, сильна прив’язаність до батьків через тривогу, різкі коливання настрою та дратівливість, іноді фізична агресія чи аутоагресія. У грі ми будемо спостерігати, що дитина знову й знову відтворює травматичну подію. Ось кроки, які стануть у пригоді:

         1.Відновити відчуття безпеки – за можливості, евакуюйтеся з місця активних бойових дій та розкажіть дитині, які засоби для збереження безпеки ви маєте – куди будете йти у випадку тривоги, яку іграшку та річ дитина може взяти у сховище, які будуть дії одразу після відновлення безпеки (підете на майданчик чи гратися додому).

         2.Для кращого пояснення, що відбувається, використайте казку, яка  допоможе подивитися на ситуацію з боку та трансформувати тривожні думки. Придумайте казку для дитини або разом з нею. Ви можете вплести в історію відважних воїнів-захисників, які вправно перемагають сили зла. Також корисно намалювати (чи зобразити іншими артінструментами) перемогу добра над злом і передати малюнок захисникам, так навіть найменша дитина відчуватиме свою залученість та спроможність діяти.

         3.Створіть разом куточок безпеки: шатро з подушок і ковдри. У цій «халабуді» дитина може гратися чи ховатися в моменти сильних емоцій. 

         4.Тілесний контакт зараз особливо важливий, адже страх і тривога завжди супроводжуються проявами в тілі (частим серцебиттям, переривчастим диханням, напруженням м’язів і руховим збудженням). Такій дитині потрібно багато обіймів, активних спільних ігор, закутування в ковдру. 

         5.Дихальні вправи дуже корисні в боротьбі з усіма проявами стресу, та якщо в дитини трапляються напади задишки (панічні атаки), ці вправи просто незамінні! Спробуйте техніку «Дихання з улюбленою іграшкою на животику». Посадіть невелику іграшку дитині на животик і попросіть глибоко вдихати та видихати, аби іграшка повільно гойдалася, наче на хвилях. «Твердий, як камінь, і м’який, як вода». Дитина каже: «Я твердий, як камінь» — і з усіх сил напружує м’язи рук, ніг, обличчя — а ви рахуєте до п’яти. Потім ви кажете: «Стань м’яким, як вода» — і дитина різко розслабляється, скидає напругу.