Створення умов (відповідно до потреб) для ранньої корекційної та лікувально-відновлювальної роботи для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку
На виконання вимог Закону України «Про дошкільну освіту, Указу Президента України від 04.07.2005. № 1013 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні», заходів з розвитку дошкільної освіти в місті Охтирка та з метою поліпшення якості надання освітніх послуг для дітей дошкільного віку на базі дошкільного навчального закладу «Росинка» у 2008 році було відкрито 2 групи компенсуючого типу для дітей з порушенням мовлення з діагнозом ФФНМ.
Відповідно до штатного розпису заклад має дві штатні одиниці вчителя-логопеда. На цій посаді працюють спеціалісти, які мають повну вищу фахову освіту. Основною метою їх роботи є забезпечення ефективності навчально-виховного процесу та розвитку дітей із вадами мовлення, а також попередження мовленнєвих порушень та шкільної неуспішності.
У своїй роботі вчителі-логопеди керуються наступними нормативно- правовими документами: законом України «Про дошкільну освіту»; наказами Міністерства освіти і науки України від 27.03.2006 р. № 240/165 «Про затвердження Порядку комплектування дошкільних навчальних закладів (груп) компенсуючого типу»; від 20.02.2002 р. № 128 «Про затвердження нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу.
Корекційно-розвивальна робота здійснюється за програмою корекційно-розвивальної роботи для дітей із загальним та фонетико-фонематичним недорозвиненням мовлення, затверджена вченою радою та Програмою розвитку дитини дошкільного віку “Я у Світі”, рекомендовану Міністерством освіти і науки України» (наказ МОН від 24.06.2014 № 750).
Згідно з порядком комплектування груп компенсуючого типу, наповнюваність групи складає 12 дітей з діагнозами ФФНМ та ЗНМ. Тривалість перебування дошкільників у групі компенсуючого типу встановлює ПМПК залежно від мети: вивчення (діти із ЗНМ) чи проведення цілеспрямованої корекційно-розвивальної роботи (діти із ЗНМ, ФФНМ) терміном на один-два роки.
У вересні вчителі-логопеди детально обстежують всі сторони мовлення кожної дитини логопедичної групи, заповнюють мовленнєві картки на кожну дитину, складають перспективний план корекційно-відновлювальної роботи на навчальний рік, проводять роботу з дітьми індивідуально та підгрупами, ведуть зошити взаємозв’язку вчителя-логопеда та вихователя логопедичної групи, індивідуальні логопедичні зошити на кожну дитину.
Упродовж року проводяться індивідуальні, підгрупові та фронтальні заняття з уточнення правильної артикуляції звуків з розвитку фонематичних процесів, з підготовки дітей до аналізу та синтезу звукового складу слова, з розвитку лексико–граматичної та синтаксичної сторони мовлення. Заняття мають чітку комунікативну направленість. Елементи мовної системи, які засвоюються дітьми, включаються безпосередньо в процес спілкування. Важливим є навчити дітей застосовувати мовні вміння в нових ситуаціях, творчо використовувати отримані навички в різних видах діяльності. Корекційно-розвиваючу роботу вчителі-логопеди проводять у спеціальних приміщеннях – логопедичних кабінетах, які устатковані навчально-дидактичним матеріалом та відповідають санітарно-гігієнічним вимогам.
Розв’язання такого комплексу завдань здійснюється при тісній взаємодії всіх педагогів. Вихователі логопедичних груп працюють з дітьми за Програмою розвитку дитини дошкільного віку “Я у Світі”. Поряд з розвивальними, виховними та навчальними завданнями вирішують і корекційно-відновлювальні завдання в ІІ половину дня: усувають недоліки у сенсорній, емоційно-вольовій, інтелектуальній сферах, що зумовлені особливостями мовленнєвого дефекту. Вчителі-логопеди впроваджують у роботі з дітьми систему роботи викладача кафедри валеології Харківського національного університету ім. Г.С.Сковороди «Вчимося правильно говорити звуки», альбом Малярчук А.Я., Ріпцун Ю.В., Ріпцун О.Г. «Слова-пароніми», Савченко М.А. – методика виправлення вад вимови фонем у дітей, Хребцова Н.П. «Вчимося говорити правильно», Малярчук А.Я. – дидактичний матеріал з виправлення мовленнєвих недоліків, Блінова Г.Й. «Альбом з обстеження мовлення у дитини».
Вихователі проводять спостереження за мовленнєвою діяльністю дітей, забезпечують їх мовленнєву активність, контролюють правильну вимову поставлених звуків, відпрацьовують граматичні форми. Для цього в логопедичних групах створено мовленнєві куточки, де зібрано дидактичний та методичний матеріал по роботі з дітьми-логопатами, а саме: предметні та сюжетні картинки, іграшки, предмети для розвитку дрібної моторики рук, дидактичні ігри, посібники, навчальні картки, лото, мозаїка тощо.
У зошиті взаємозв’язку між вчителем-логопедом та вихователями логопедичної групи, зазначаються дидактичні, дихальні вправи та вправи для розвитку дрібної моторики, пропозиції та рекомендації вчителя-логопеда щодо їх використання, конкретні висновки роботи вихователя щодо виконання завдань з кожною дитиною. Під час занять логопеди та вихователі реалізують завдання з розвитку фонематичного слуху, виховання звукової культури мовлення, формування граматичної будови мовлення, збагачення активного словника, частково використовують граматичні ігри та вправи, скоромовки, чистомовки, загадки-добавлянки, пальчикові ігри. Педагоги систематично планують і проводять індивідуальну роботу з дітьми з розвитку мовлення у формі дидактичних ігор, вправ, завдань.
Важливу роль у формуванні особистості дитини, зокрема у розвитку її мовлення, належить сім’ї. Одним з найважливіших напрямків корекційно-виховної діяльності логопеда є робота з батьками.
У своїй роботі логопеди використовують різноманітні форми: батьківські збори, перегляди фронтальних та індивідуальних занять, консультації, семінари-практикуми. В логопедичному куточку для батьків «Поради логопеда» містяться матеріали для практичного використання вдома та під час занять з дітьми. Інформація оновлюється 2 рази на місяць.
Комплексна робота по пізнавально-мовленнєвому розвитку та корекції мовлення дає позитивні результати у роботі. Про це свідчать звіти про організацію логопедичної роботи, які подаються у відділ освіти Охтирської міської ради, наприкінці кожного навчального року.
Вчителі-логопеди також є активними учасниками засідання методичного об’єднання вчителів-логопедів міста, метою якого є сприяння росту професійної майстерності педагогів, розвитку творчої і професійної активності та ініціативи, створення умов для можливостей перейняття досвіду серед вчителів-логопедів. Всі засідання, що проводяться протягом року, включають в себе теоретичну і практичну частини. Форми проведення засідань різноманітні: відвідування та аналіз відкритих логопедичних занять, презентації досвіду роботи, виступи і повідомлення, показ майстер-класів, семінари-практикуми, круглі столи, перегляд та обговорення відеоматеріалів, знайомство з новинками літератури, іграми, посібниками.
Різноманітність форм організації дозволяють активізувати ступінь мотивованості логопедів до постійного професійно-особистісного зростання і розвитку.