Форми організації праці дітей у природі

Форми організації праці дітей у природі

 

Організовуючи працю дітей у природі на території дошкільного закладу, педагоги здебільшого  використовують такі форми трудової діяльності, як доручення та колективна праця.

Доручення є найдоступнішою і найпоширенішою формою залу­чення дітей до щоденної трудової діяльності у дитячому садку. Їх по­діляють на види за:

  • складністю завдань — прості і складні;
  • тривалістю виконання — короткочасні і довготривалі;
  • способом організації дітей — індивідуальні та групові.

Трудові доручення широко використовують у всіх вікових групах. Так, у молодшій групі вихователь дає прості доручення, які мають інди­відуальний, короткотривалий, епізодичний і простий за своїм змістом характер, скажімо, вихователь залучає дітей до поливання рослин на грядці чи у квітнику. Ці перші трудові доручення допомагають підвес­ти дітей до усвідомлення того, що все живе потребує догляду.

Починаючи із середньої групи, діти отримують складніші і три­валіші доручення. Завдання можуть бути пов’язаними з проханням або звертанням до інших осіб, прибиранням і підтриманням порядку на майданчику, насипанням корму у годівниці для птахів тощо. Дітям надається більше самостійності під час їх виконання: скажімо, треба визначити, чи потребують квіти на квітнику поливання, і полити їх за потреби.

Важливо використовувати доручення для індивідуальної роботи з дітьми. Наприклад, дитині, яка не проявляє інтересу до рослин, можна подарувати кімнатну рослину і запропонувати вирощувати її вдома, доглядати і розповідати іншим дітям у групі, як вона росте.

Виконуючи доручення, дошкільники стають більш обов’язко­вими, відповідальними, привчаються виявляти вольові зусилля щодо самоорганізації діяльності задля досягнення результату. Для цього важливо, щоб діти усвідомлювали доцільність, значущість для них за­гальної справи та конкретних доручень.

У старшій групі під впливом вимог вихователів і батьків та з їх безпосередньою допомогою дошкільник поступово навчається ви­конувати окремі доручення, а згодом — і складніші завдання, ре­зультати яких потрібні не лише йому особисто, а й мають значення для близьких дорослих, товаришів по групі. Хоча об’єктивна цінність цієї діяльності ще не досить велика, проте для самої дитини вона дуже важли­ва, зокрема для форму­вання моральних якостей та підготовки до майбут­ньої суспільно-корисної праці. Виконання групо­вих доручень дає змогу привчити дітей до узго­дження своїх дій, збагати­ти їх досвідом співробіт­ництва, прищепити гума­ністичні почуття, вихова­ти вміння бути уважними одне до одного, допомага­ти одне одному.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *