Ігри з м’ячем для сенсорного розвитку

  

                                 М’яч розважає і розвиває

З м’ячем людство дружить давно. Ще в незапам’ятні часи люди помітили, що предмет ку­леподібної форми і летить у повітрі легко, і котить­ся швидко, ще й підстрибувати може. Можливо, саме тому він так полюбився дітям і став неодмін­ним “учасником” їхніх ігор. Не є винятком і ниніш­ні дошкільнята. Тим паче, сучасний ринок іграшок пропонує багатий вибір м’ячів різних за величи­ною, формою, кольором, фактурою, призначен­ням: спортивні, ігрові, масажні тощо.

Ігри з різними видами м’ячів сприяють сенсомоторному розвитку дітей, допомагаючи їм оволодівати найпростішими способами чуттєвого пізнання світу і себе в ході активної рухової діяльності.

Завдання, які реалізуються під час ігор зм’ячем

♦   Ознайомлення з властивостями предметів (ко­лір, форма, величина, вага, кількість тощо): ма­лий — великий, важкий — легкий, сухий — мо­крий тощо.

♦   Орієнтування у просторі: далі — ближче; вгорі — внизу, зліва — справа тощо.

♦   Закріплення сенсорних еталонів та вміння зна­ходити їх відповідники у довкіллі: куля — сонце, яблуко, м’яч тощо.

♦   Удосконалення координації рухів.

♦   Розвиток фізичної і психологічної витривалості, здатності адаптуватися до неочікуваних змін.

♦   Розвиток уміння взаємодіяти з іншими людьми.

Включаючи ігри з м’ячем в освітній процес, над­звичайно важливо враховувати вікові та індивіду­альні можливості маленьких вихованців.

Дітей 3-го року життя варто ознайомлювати з різними “диво-можливостями” м’яча (котиться, стрибає, плаває, літає тощо). Так, можна запро­понувати малятам скотити м’яч з гірки, підкинути вгору до самого неба, запустити у плавання тощо.

У цьому віці діти зазвичай використовують м’яч зручними для себе способами, вимагати якихось технічних умінь від них ще зарано.

Дітей 4-го року життя доцільно навчати най­простіших прийомів з кочення, кидання й ловіння м’яча.

Спочатку молодших дошкільників учать відштов­хувати м’яч пальцями кисті так, щоб він котився по підлозі у певному напрямку. Після того, як діти ово­лодіють цим умінням, їм пропонують прокочувати м’яч між двома предметами — у ворітця (ширина 60-50 см), влучати м’ячем в інші предмети (кубик, кеглю) з відстані 1-1,5 м.

Корисним для дітей цього віку є підкидання м’яча вгору та ловіння його обома руками, кидання м’яча у горизонтальну ціль (кошик, обруч діаметром не менше 50 см).

У дошкільнят 5-го року життя можливості у ви­конанні вправ з м’ячами значно підвищуються у зв’язку з розвитком координації рухів та окоміру. Дітям середньої групи пропонують прокочувати м’яч між предметами різних розмірів; кидати м’яч у горизонтальну і вертикальну цілі з відстані від 2 м; кидати м’яч одне одному обома руками знизу, від грудей та з-за голови і ловити його; перекидати м’яч через мотузку, сітку та ін.

Вихователь також навчає дітей бити м’яч об землю й ловити його після відскоку. Чотирирічним малятам важко ловити м’яч обома руками. Тому їм слід показувати, як тримати руки під час ловін­ня м’яча (пальці ледь зігнути “чашечкою”, руки не притискати до грудей); пояснювати: що сильніше вдарити м’яч, то вище він підскочить.

Діти 6-го року життя вже спроможні опанува­ти складніші навички володіння м’ячем: кидання м’яча вгору або об стінку обома та однією рукою, ловіння і передачі його; відбивання м’яча об землю долонею на місці та в русі та ін.

У цьому віці дітей навчають відштовхувати м’яч симетрично обома руками, надаючи йому потрібного напрямку руху; точно посилати м’яч одне одному, щоб товаришу було легше його спіймати.

Усі свої вміння старші дошкільники залюбки за­стосовують в іграх з елементами спорту, в яких ви­користовується м’яч (футбол, баскетбол, хокей на траві, теніс, боулінг).

Відповідно до індивідуальних особливостей дітей необхід­но здійснювати диференціа­цію загальних методів і форм роботи,визначати спеціаль­ні завдання у вихованні кожної дитини. Наприклад, у дітей ме­ланхолічного темпераменту тре­ба розвивати і зміцнювати віру в свої сили, вміння взаємодіяти з іншими дітьми, самовладання, а у флегматичних — рухливість, активність нервово-психічних процесів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *