"РОСИНКА"

Допомогти дітям пізнавати світ і його закони, розвивати розумо­ві операції, закласти добрий підмурівок для подальшого навчан­ня — одне з важливих завдань дошкільної освіти. Втім, прагнучи бачити своїх випускників якнайрозумнішими, не можна забувати, що розумова діяльність досить енергозатратна і потребує не лише психіч­ного, а й фізіологічного напруження. Тож дорослі мають дбати про її без­печну організацію, що є значущою складовою екології дитинства.

Важливим завданням сьогодення є формування здатності дошкільника до активної розумової діяльності. На сучасному етапі дітям важливіше давати ключ до пізнання дійсності, аніж вичерпні знання про неї. Можливості розумового розви­тку дошкільнят значно вищі, ніж вважалося рані­ше. Дитина в цьому віці здатна не тільки пізнава­ти зовнішні властивості об’єктів, а й засвоювати уявлення про зв’язки, що лежать в основі бага­тьох явищ природи, соціального життя, аналізу­вати їх, виконувати різноманітні пізнавальні зав­дання з відкритими запитаннями.

Розвивати мислення дітей — це означає:

• дати їм знання про довкілля (призначення, якості предметів, об’єкти і явища природи), життя й працю людей, суспільне життя;
• сформувати навички розумової діяльнос­ті, розвивати відповідні способи сприймання (вміння спостерігати, обстежувати предмети, експериментувати, досліджувати тощо), мов­лення, мислення, уяву, пам’ять, увагу;
• стимулювати пізнавальний інтерес, сприяти розвитку допитливості;
• навчати самостійно, нестандартно міркувати, приймати рішення, відповідати за свої дії та їх наслідки.

Важливими чинниками благополучної еколо­гії розумової діяльності дошкільника є екологічно сприятливе природне середовище, дотримання режиму дня, чергування розумового напруження з іншими видами діяльності, повноцінне та ­ збалансо­ване харчування.

РОЗВИТОК МИСЛЕННЯ І ПІЗНАВАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ ДОШКІЛЬНЯТ

Усе, що оточує дитину (люди, предметний світ, природа, явища суспільного життя), сприяє роз­витку її мислення. У своєму повсякденному житті вона весь час здобуває нові знання, набуває ново­го досвіду. Але часто процес пізнання довкілля має хаотичний характер, у дитини ще мало досвіду для встановлення взаємозв’язків між об’єктами нав­колишнього світу, систематизації та узагальнення здобутих знань. Малюк може відкрити для себе ці­каве явище і не усвідомити важливості зробленого кроку, не піти далі в пошуку зв’язку щойно відкрито­го явища з уже відомими.

Тож завдання педагога за допомогою батьків — навчити малят пізна­вати навколишній світ, розвинути їхню природну допитливість, активність, самостійність і гнучкість мислення, швидкість думки. Важливо зробити ро­зумову діяльність радісною, необтяжливою. А отже, дбати про її безпечність для фізичного, психічного та емоційного здоров’я дитини.

Розумова діяльність — невід’ємний атрибут іс­нування людини, без якого жодна справа не може бути успішною. Зрозуміти, наскільки розвинене мислення у дитини, можна тільки спостерігаючи за її діяльністю. На які показники варто звернути увагу під час такого спостереження?

Про розвиток мислення дитини можна судити, аналізуючи такі показники:

• запитання, які вона ставить дорослим;
• судження, в яких проявляється розуміння різ­них явищ, подій та їх причин;
• продукти діяльності (малюнки, різноманітні ви­роби тощо);
• види і зміст ігор;
• характер спілкування з дорослими та одноліт­ками;
• способи розв’язування завдань, які малюк за­стосовує.

Неабияке значення має і те, як дитина пізнає предмети і явища — чи проявляє при цьому допит­ливість. Адже дитячі запитання і пошук відповіді на них є рушіями пізнавального розвитку малюка.

Відомо, що темп розвитку мислення в дошкіль­ному віці значно вищий порівняно з іншими віко­вими періодами, а допущені в цей час помилки у вихованні позначаються на майбутньому розвитку. Як правильно і безпечно організувати розумову ді­яльність дитини? Як зробити процес набуття знань бажаним і цікавим дітям? Як навчити їх радіти кожному, навіть маленькому, відкриттю? Ці питання постійно мають бути в полі зору.

Екоправила організації розумової діяльності дитини

• Не перевантажуйте мозок дитини! Водночас пам’ятайте, що штучно гальмувати темпи її роз­витку так само шкідливо, як намагатися їх при­швидшити.
• Створюйте умови для розвитку емоційної сфери дошкільнят: у дитячому садку і вдома має панувати без­печний психологічний клімат; батьки і педагоги повинні дбати про сприятливу для роз­витку малят психологічну атмосферу в родинах.
• Чітко дотримуйтеся режиму дня та привчайте до цього дітей. Знайдіть розумовій діяльності дітей відповідне місце у щоденному розкладі.
• Організовуючи пізнавальну діяльність вихован­ців, дотримуйтеся головних принципів дидакти­ки: доступності і поступовості, “від простого до складного”, “від ближнього до далекого” тощо.
• Формуйте у дітей вміння самостійно розв’язувати нескладні завдання, ставити мету й досягати її власними силами, отримувати від цього позитив­ні емоції.
• Розвивайте здатність до самостійного розмірко­вування та формулювання умовиводів, навчайте пояснювати свою думку, рахуватися з поглядами інших.
• При створенні проблемних ситуацій, завдань та запитань пам’ятайте про ефект новизни: подив активізує розумову діяльність.
• Стимулюйте розумовий процес творчими та розвивальними завданнями, різноманітними форма­ми діяльності.
• Враховуйте вікові та індивідуальні особливості дошкільнят.
• Порівнюйте досягнення дитини тільки з її власни­ми попередніми досягненнями.
• Надавайте дитині змогу самостійно знаходити відповіді на поставлені запитання і доводити їх правильність. Якщо в неї виникають труднощі, покажіть їй шлях до розв’язання проблеми, допомо­жіть іти цим шляхом, але нічого не робіть за неї.
• Навчайте дітей технологій активного здобуття знань — дослідження, інформаційних технологій тощо. Адже знання дуже швидко застарівають, тому кожен має навчатися все життя.
• Діти мають бачити, як отримані знання можуть бути застосовані у повсякденній діяльності або для набуття нових знань. Тільки за цих умов вони будуть зацікавлені у навчанні.
• Екологічно сприятлива розумова діяльність зав­жди ефективна, творча, раціональна, обов’язково має як зовнішній, так і внутрішній мотив, дає ди­тині радість і задоволення.
• Навчайте дітей роботи з інформацією та азів ін­формаційної безпеки. А саме: критично стави­тися до неї; оцінювати її істинність, потрібність; формулювати власні інформаційні потреби; шу­кати необхідну інформацію; використовувати її, зокрема і для набуття нових знань.
• Необхідно вчити малят працювати в колекти­ві: пояснювати свої дії, вести діалог, радитися, змінювати власні погляди, якщо це потрібно для плідної інтелектуальної співпраці.