Як формувати особистісну компетентність дитини

Особистісне становлення дитини починається вже з перших годин в оточенні сім’ї та продовжується весь період дошкільного дитинства. Шестирічні діти зазвичай уміють регулювати власну поведінку, виявляють самостійність, мають основи світогляду, своєрідну картину світу та відповідні віку життєві навички — тобто демонструють ознаки дошкільної зрілості та певний рівень сформованості особистісної компетентності. Щоб формувати в дітей основи цієї компетентності, створіть у дитячому колективі атмосферу довіри на основі емоційно забарвленого спілкування, в якому домінують позитивні емоції та поважне ставлення одне до одного. Пропонуємо кілька порад, як це зробити.

Проводьте ранкові зустрічі

         Діти мають відчувати, що їм раді в дитячому садку, на них чекають. Щоб створити й підтримувати таку атмосферу, щодня влаштовуйте ранкову зустріч для кожної дитини. Це дружнє й уважне вітання дитини, щойно вона прийшла з дому в дитячий садок. Вітайтеся доброзичливо, дивіться дитині в очі, злегка усміхайтеся, говоріть спокійним голосом і з лагідною інтонацією. Саме від цього моменту залежить, чи налаштуєте ви дружнє й довірливе спілкування з дитиною на весь день.

         Також до початку організованих спільних справ проведіть із дітьми ранкову структуровану бесіду в колі на килимку. Вона має складатися з чотирьох компонентів: привітання, обмін інформацією, спільна діяльність з усією групою дітей та щоденні новини. За допомогою ранкової бесіди ви маєте змогу залучити кожну дитину до спілкування відповідно до її бажання та власного досвіду.

Упорядкуйте куточок приналежності

         Дітям важливо знати, що їх розуміють і приймають, схвалюють і поважають, а також одночасно відчувати власну винятковість і спорідненість з іншими. Щоб формувати в дітей почуття приналежності до колективу однолітків, створіть куточки приналежності. Наприклад, стенд або осередок, у якому унаочнена інформація як про всю групу, так і про кожну дитину.

         Розмістіть посередині стенда колективне фото групи, а навколо — фото кожної дитини й теки з їхніми досягненнями. Або облаштуйте окрему поличку для колективних та індивідуальних робіт, які виготовили діти у творчій та навчальній діяльності. Щоб позначити авторство виробу, розмістіть поряд із ним символічну персоналізовану фігурку дитини-автора.

         Якщо в дитини не розвинене почуття приналежності до групи, вона демонструє негативну поведінку. Наприклад, ізолює себе від інших, ставиться до них агресивно, залякує і дражнить, намагається привернути увагу будь-яким способом чи прибрехати щось про себе. Така дитина потребує більшої уваги. Щоб допомогти їй відчути себе частиною колективу:

-навчайте допомагати іншим;

-визнавайте досягнення й таланти дитини та заохочуйте до цього її однолітків;

-спонукайте ділитися своїми почуттями;

-залучайте дитину до спільної діяльності;

-розвивайте навички співпраці, вміння взаємодіяти з партнерами у грі та в різних видах діяльності.

         Під час взаємодії з однолітками дитина освоює простір спілкування та співпраці. А це сприяє розвитку її соціального пізнання та формує позитивні взаємини з партнерами.

         Формуйте в дітей також почуття приналежності до своєї родини, інтерес і повагу до її традицій і звичаїв. Для цього реалізуйте разом із батьками різні тематичні освітні проєкти: «Я і моя сім’я», «Як ми відпочиваємо з родиною», «Добрі руки моєї бабусі», «Мій любий тато», «Наші традиційні сімейні справи» тощо. У межах цих проєктів проводьте бесіди з батьками та дітьми, пропонуйте їм разом створювати колажі, лепбуки, куточки на відповідні теми.

Використовуйте екран настрою

         У групі панує атмосфера емоційно забарвленого спілкування, коли діти вільно висловлюють свої почуття й емоції. Щоб спонукати їх до цього, використовуйте екран настрою — стенд, на якому зображено простори веселого та сумного настрою.

         Заохочуйте дітей відображувати на стенді свій настрій, коли вони вранці приходять у групу. Для цього кожна дитина має прикріпити свою фотокартку чи смайлик у відповідній зоні стенда. Перед ранковою зустріччю чи заняттями разом перегляньте «настрій групи». Радійте тому, що в певної кількості дітей гарний настрій, та підтримуйте тих, у кого сумний. Відтак обговоріть причини такого настрою.

         Екран настрою допомагає оцінити стан емоційного добробуту дитини. А відтак розвивати в неї емпатію та саморегуляцію, навчати співпереживати та співчувати, виражати свої емоції соціально прийнятним способом і володіти собою.

Сформулюйте правила групи

         Один зі складників особистісної компетентності — здатність володіти й керувати своїми досягненнями в поведінці та діяльності. Тому навчайте вихованців самоконтролю та регуляції активності у взаємодії з ровесниками й дорослими. Для цього встановіть певні правила групи.

         Уводьте правила в молодшій групі та продовжуйте користуватися ними до старшої, поступово доповнюючи та уточнюючи їх. Розробіть правила разом із дітьми. Відтак розмістіть їх на стенді, поділеному на дві зони — «можна» й «не можна». Співвідношення правил залежить від віку дітей, але «можна» завжди має бути більше (табл.).

Вікова група

Можна

Не можна

Четвертий рік життя

4 правила

2 правила

П’ятий рік життя

6 правил

3–4 правила

Шостий рік життя

8–10 правил

5–6 правил

         Формулюйте правила у віршованій формі. Так діти будуть із цікавістю слухати, як потрібно поводитись удома, в гостях, у дитсадку та школі, легко запам’ятають правила та із задоволенням будуть проговорювати їх і позитивно сприймати, коли дорослий нагадуватиме про них.

         Правила групи дають змогу пояснювати дітям наслідки небажаної поведінки та допомагати їм розпізнавати й долати проблеми у взаєминах із дітьми й дорослими. А отже, сприяють розвитку навичок самоконтролю.

Створіть куточок усамітнення та відпочинку

         У дитячому садку вихованці постійно перебувають, взаємодіють і спілкуються в колективі. А це нівелює їхні особистісні потреби та призводить до психологічної втоми. Тому створіть у групі простір для усамітнення, рефлексії та відпочинку.

         Облаштуйте невеликий відокремлений куточок у спокійному просторі групи. Наприклад, побудуйте халабуду, шатро, намет чи просто поставте ширму. Створіть і оформте куточок разом із дітьми. Відтак розмістіть у ньому предмети для відпочинку: м’які подушки, килимок, іграшки, книжки, предмети для сенсорної релаксації тощо.У куточку усамітнення дитина може побути наодинці із собою, розслабитися, відпочити, пригасити негативні емоції, заспокоїтись, адаптуватися до нових умов тощо.

         Отже, означені способи взаємодії допомагають розвивати комунікаційні навички, емпатію та самоконтроль дітей. А також навчають їх висловлювати й проживати свої почуття й емоції, співпереживати іншим і формувати позитивні взаємини з однолітками. Тож скористайтеся цими порадами, щоб створити у групі емоційно забарвлене спілкування та формувати особистісну компетентність дітей. Успіхів!

 

Літературні  джерела:

Журнал «Вихователь-методист»  №5, 2021

Автори: ТАМАРА ПІРОЖЕНКО, завідувач лабораторії психології дошкільника Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України, д-р психол. наук.

ОЛЬГА БАЙЄР, завідувач кафедри дошкільної освіти Запорізького ОІППО, канд. психол. наук, доцент

 

 

 

Related Post

Консультація для вихователів: «Освіта для сталого розвитку дітей дошкільного віку»Консультація для вихователів: «Освіта для сталого розвитку дітей дошкільного віку»

Нагальною потребою XXI століття стає формування такого способу життя, який був би основою довготривалого ощадливого гармонійного розвитку людства. Науково-технічний прогрес, нові технології самі по собі не здатні подолати загрози, що постали перед

Тренінг. Вплив кінезіологічних вправ на розвиток мовлення та мислення дитини.Тренінг. Вплив кінезіологічних вправ на розвиток мовлення та мислення дитини.

Підготувала: вчитель – логопед Бодрова Л.В. Мета: Підвищення рівня знань педагогів з використанням кінезіологічних вправ, застосування яких можливо в освітньому процесі  дошкільного навчального закладу, пропаганда і поширення нетрадиційних методів і

Консультація для педагогівКонсультація для педагогів

«Вимоги до розвивального предметно- ігрового середовища дошкільного закладу»                 Розвивальне предметно- ігрове середовище — це система матеріальних об’єктів діяльності дитини, що функціонально моделює зміст її духовного і фізичного розвитку.